- •8. Сутність позитивізму о.Конта.
- •9. Соціологічна теорія г.Спенсера.
- •10. Матеріалістична соціологія к.Маркса.
- •11. Соціологічні концепції е.Дюркгейма.
- •12. М.Вебер та розвиток гуманістичної соціології
- •13. Соціологія розуміння г.Зіммеля.
- •14. Загальна характеристика сучасних соціологічних концепцій.
- •30.Сутність процесу соціалізації.
- •31.Характеристика теорій соціалізації.
- •32.Соціальна поведінка людини та її типи.
- •33. Соціальні норми у регуляції між особової взаємодії.
- •34.Стимулювання соціальної поведінки людини.
- •35. Відхилення у соціальній поведінці людини.
- •36.Сутність соціального контролю та його елементи.
- •37. Соціальні санкції.
- •1.4. Методи соціології.
- •1.8. Особливості соціології , як наукової дисципліни , що вивчає людське суспільство.
- •2.5. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •2.10. Еволюціоністська теорія г.Спенсера.
- •2.15. Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •2.23. Функціональні теорії т.Парсона та р.Мертона, їх відмінності.
- •2.24. Основні напрями сучасної соціології.
- •2.25. Витоки української соціології , їх характерні риси.
- •2.29. Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •3.22. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •4.3. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4.4. Соціологічна структура особистості.
- •4.10. Типологія особистості в соціології.
- •5.1. Соціальна сутність культури.
- •5.3. Основні функції культури.
- •5.7. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •6.8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •8.6. Соціальні функції праці.
- •8.10. Проблема відчуждження праці.
- •8.13. Управління та самоуправління , їх співвідношення.
- •9.2. Політика – особливий вид регулювання суспільних відносин.
- •11.4.Види соціологічного дослідження , їх призначення.
- •11.24. Соціометрія , особливості її застосування.
- •2.21. Сорокін – видатний соціолог 20 ст.
- •4.1.Сутність, спільність та відмінність понять „людина”, „індивід”, „особистість”.
- •4.6. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •4.9. Соціологічний зміст понять „десоціалізація”, „ресоціалізація”
- •1. Об’єкт та предмет соціології
- •2. Категорії й закони соціології
- •3. Соціологія в системі суспільства наук
- •4. Структура соціологічної науки
- •5. Функції соціології
- •6. Завдання соціології у вирішенні проблем реформування українського суспільства
- •7. Основні етапи розвитку соціологічної науки
- •8. Сутність позитивізму Конта
- •9. Соціологічна теорія Спенсера
- •10. Матеріалістична соціологія Маркса
- •11. Соціологічна концепція Дюркгейма
- •12. Вебер та розвиток гуманістичної соціології
- •13. Соціологія розуміння Зіммеля
- •14. Загальна характеристика сучасних соціологічних концепцій
31.Характеристика теорій соціалізації.
Сучасний американський соціолог Н. Смелзер виділив основні теорії соціалізації.
1. Теорія розвитку особистості (Ч. Кулі, Дж. Г. Мід).Теорія розглядає соціалізацію як процес і результат групового впливу на особистість, здійснюваного шляхом міжособистісного спілкування, що відбувається відповідно до об'єктивних законів, закріплених в системі соціальних ролей. Прихильники даної теорії (Ч. Кулі, Дж. Мід і ін.), яка ще називається «Я – теорія», чи теорія "дзеркального Я» думають, що особистість виростає з безлічі інтеракцій людей з навколишнім світом, у результаті яких вона навчається дивитися на себе очима інших, тобто мислити про себе як і про інших, а також розуміти поведінку інших людей. Дж. Міда запропонував три стадії соціалізації. На першій з них — імітації — діти копіюють поведінку дорослих, не завжди розуміючи її. На другій — стадії рольових ігор — діти, виконуючи в іграх дорослі ролі, "приміряють" їх на себе, учаться надавати своїм Думкам і діям ті ж значення, що й дорослі. На третій, завершальній стадії — колективних ігор — дитина до розуміння очікувань окремих людей додає групові очікування. Оволодіння правилам рольових і колективних ігор підготовлює дітей до виконання правил гри в суспільстві, що закріплені в законах і нормах. Тим самим здобувається почуття соціальної ідентичності .
2.Психоаналітична теорія (3. Фрейд, Е. Еріксон).Теорія полягає на розумінні соціалізації як розвитку особистісного контролю. Основна ідея теорії полягає у визнанні людей ще від народження асоціальними, внаслідок уроджених агресивних інстинктів. Тому соціалізація носить конфліктний характер і вимагає не тільки особистісного, але і суспільного контролю.Однак дана теорія, заснована на визнанні незмінності людської природи, залишає мало можливостей для виховного впливу, орієнтуючись більше на соціальні санкції. Разом з тим прихильники даної теорії бачили можливості зміни як індивіда, так і суспільства в сполученні психоаналітичної гарантії з адекватною соціалізацією особистості, забезпечити яку, на наш погляд, може тільки виховання, що корегує процес соціалізації. У цьому зв'язку навряд чи можна вважати вичерпними можливості цієї теорії для соціалізації розумово відсталих дітей.
3.Теорія розвитку пізнання (Ж. Піаже). "Когнітивна" теорія побудована на ідеї, що поведінка особистості детермінована її знаннями, сукупність яких утворює у її свідомості образ (картину) навколишнього світу. Саме ця картина світу, а не сама реальність керує поведінкою людей. Головним аспектом соціалізації при цьому виступає процес навчання мисленню, розвитку пізнавальних, моральних і емоційних структур особистості. Згідно Ж. Піаже, когнітивна соціалізація проходить в кілька стадій, кожна з яких окреслюється новими навичками, що обмежують можливості навчання людини. Діти проходять ІV стадії у визначеній послідовності, хоча швидкість і результативність соціалізації у різних дітей може відрізнятися: сенсорно-моторна (до 2 років) — припускає розвиток у дітей здатності тривалий час утримувати в пам'яті образи об'єктів навколишнього середовища; Передопераціональна (від 2 до 7 років) — діти вчаться розрізняти символи і значення символів, розуміти різницю між об'єктами і їх символами;Конкретних операцій (від 7 до 11 років)—діти учаться виконувати деякі дії подумки, тобто представляти необхідні дії "у розумі", без виконання їх у житті;Формальних операцій (від 12 до 15 років),. настає час навчитися аналізу абстрактних (математичних, моральних, логічних і ін.) проблем, умінню міркувати про майбутнє.
4.Теорія морального розвитку (Л. Колберг).Концепція Ж.Піаже була доповнена американським психологом Л. Кольбергом, який в основу переходу від однієї стадії соціалізації до наступного поклав не тільки результати розвитку когнітивних навичок, але і здатності до розуміння і співпереживання (емпатії) почуттям інших людей.Досягнення тих чи інших стадій не пов'язується з віком, а завершальні етапи доступні далеко не усім.