4.1.Сутність, спільність та відмінність понять „людина”, „індивід”, „особистість”.

Розрізняють такі поняття: людина, індивід, особистість.

Термін людина введений тільки для відокремлення із світу живих систем, він не охоплює особливостей повсякденного життя, тобто це чисто біологічний термін. Індивід – це людина як одиничний представник певної спільноти і не охоплює особливості повсякденного життя (немовля - це вже індивід але не особистість) .Особистість – це індивід, який набув соціально значимих рис, а саме характер, талант, світосприйняття, самосвідомість, цінності, вірування, а також статус і роль в суспільстві. Цей термін застосовується для кожної окремої людини.

4.6. Фактори, механізми та агенти соціалізації.

Соціалізація особистості – це процес формування індивіда в особистість, набуття досвіду, навичок, ціннісних орієнтацій, що необхідні для виконання певних ролей в суспільстві. Це також навчання індивіда на протязі всього життя соціальним ролям. Етапи соціалізації: 1) Соц. Адаптація – пристосування індивіда до норм і цінностей суспільства; 2) інтеріоризація – це процес включення засвоєних на етапі адаптації норм і цінностей у внутрішній світ індивіда. Стадії соціалізації: в залежності від віку і працездатності – до трудова, трудова, після трудова. Агенти соціалізації (ті структури, які впливають на процес соціалізації позитивно чи негативно) – сім”я, інші родичі, однолітки, учбові заклади, література, мистецтво, засоби масової інформації.

4.9. Соціологічний зміст понять „десоціалізація”, „ресоціалізація”

Ре соціалізація - переосмислення життя, це процес оволодіння новими цінностями і знаннями для заміни раніш не достатньо засвоєних або тиз, щл не відповідають новим умовам життя.

Де соціалізація – (деградація особистості) є процесом зворотної соціалізації.

1. Об’єкт та предмет соціології

Об’єктом соціології виступає певна сфера суспільного життя, а саме – вся сукупність властивостей, зв’язків та відносин, що мають назву соціальних. Соціальне визначають як сукупність властивостей і особливостей суспільних відносин, інтегрованих індивідами або спільнотами в процесі спільної діяльності в конкретних соціальних умовах. Соціальне явище або соціальний процес виникають тоді, коли поведінка навіть одної людини опиняється під впливом іншої людини чи групи людей, незалежно від їх присутності. Саме в процесі взаємодії одного з одним індивіди здійснюють взаємні впливи, кожен з них стає носієм певних соціальних якостей. Таким чином, соціальні зв’язки, соціальна взаємодія, соціальні відносини та спосіб їх організації є об’єктом соціології.

Об’єкт науки конкретизується у її предметі. Предметом соціології є такі соціальні явища і процеси , які відбуваються у міжособистісній взаємодії, а також групах, спільнотах. По-перше – соціальні зв’язки, по-друге – соціальні відносини, по-третє – соціальна взаємодія

2. Категорії й закони соціології

Соціологія оперує законами і категоріями

Соц. закон – об’єктивний і повторюваний причинний зв’язок між соц. явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій. Поділяються:

1) За ступенем спільності:

- закони, які характеризують розвиток соц. сфери в цілому

- закони, які описують розвиток окремих елементів соц. сфери

2) За способом вияву:

- динамічні

- статичні

3) За формами зв’язку:

- закони, які відображають інваріантне існування соц. явищ

- закони, які встановлюють імовірність зв’язку між явищами

4) Закони, які встановлюють функціональну залежність:

- закони, які відображають тенденції розвитку

- закони, які фіксують причинний зв’язок між явищами

Категорії соціології – загальні, універсальні поняття, якими оперує наука. Виділяють три групи категорій соціології:

- загальнонаукові (соц. система, суспільство)

- безпосередні соц. категорії (соц. статус, соц. стратифікація, соц. інститути)

- категорії дисциплін суміжних із соціологією (сім’я, особистість, економічна соціологія)

Ключовою категорією має сенс визнати категорію “соціальне” .Соціальне як співвідношення у свідомості соціальних індивідів особистих уявлень з типами загально соціального рівня є складовою таких понять, як соц. система, соц. організація, соц. інституція, соціальна спільнота, соціальна група, соціальна норма, соціальний контроль тощо. В системі соц. категорій необхідно відокремити такі категорії, як соц. взаємодія, соц. зв’язки, соц. відносини, що визначають сутність соц. процесів. Соціальна взаємодія – це система взаємних впливів соц. індивідів, груп, спільнот для досягнення певних цілей. Соціальні зв’язки – залежності, що встановлюються між суб’єктами соціальної взаємодії. Соціальні відносини – система соц. зв’язків між суб’єктами соц. взаємодії. Таким чином, означені категорії соціологічної науки дають можливість описувати, аналізувати та систематизувати як соціальні явища статичного, так і процесуального планів.

Категорії соціології відбивають суттєві сторони науки, глибинні зв’язки між ними виражають соціологічні закони, такі як закон взаємодії суспільства, соціальних спільнот, груп, закон соціальної диференціації та інтеграції, закон соціальної мобільності, закон інтернаціоналізації, закон соціалізації індивідів, закон урбанізації суспільства та інші. Дія законів має практичне втілення у вигляді тенденцій розвитку певних соціальних явищ та процесів.