- •8. Сутність позитивізму о.Конта.
- •9. Соціологічна теорія г.Спенсера.
- •10. Матеріалістична соціологія к.Маркса.
- •11. Соціологічні концепції е.Дюркгейма.
- •12. М.Вебер та розвиток гуманістичної соціології
- •13. Соціологія розуміння г.Зіммеля.
- •14. Загальна характеристика сучасних соціологічних концепцій.
- •30.Сутність процесу соціалізації.
- •31.Характеристика теорій соціалізації.
- •32.Соціальна поведінка людини та її типи.
- •33. Соціальні норми у регуляції між особової взаємодії.
- •34.Стимулювання соціальної поведінки людини.
- •35. Відхилення у соціальній поведінці людини.
- •36.Сутність соціального контролю та його елементи.
- •37. Соціальні санкції.
- •1.4. Методи соціології.
- •1.8. Особливості соціології , як наукової дисципліни , що вивчає людське суспільство.
- •2.5. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •2.10. Еволюціоністська теорія г.Спенсера.
- •2.15. Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •2.23. Функціональні теорії т.Парсона та р.Мертона, їх відмінності.
- •2.24. Основні напрями сучасної соціології.
- •2.25. Витоки української соціології , їх характерні риси.
- •2.29. Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •3.22. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •4.3. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4.4. Соціологічна структура особистості.
- •4.10. Типологія особистості в соціології.
- •5.1. Соціальна сутність культури.
- •5.3. Основні функції культури.
- •5.7. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •6.8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •8.6. Соціальні функції праці.
- •8.10. Проблема відчуждження праці.
- •8.13. Управління та самоуправління , їх співвідношення.
- •9.2. Політика – особливий вид регулювання суспільних відносин.
- •11.4.Види соціологічного дослідження , їх призначення.
- •11.24. Соціометрія , особливості її застосування.
- •2.21. Сорокін – видатний соціолог 20 ст.
- •4.1.Сутність, спільність та відмінність понять „людина”, „індивід”, „особистість”.
- •4.6. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •4.9. Соціологічний зміст понять „десоціалізація”, „ресоціалізація”
- •1. Об’єкт та предмет соціології
- •2. Категорії й закони соціології
- •3. Соціологія в системі суспільства наук
- •4. Структура соціологічної науки
- •5. Функції соціології
- •6. Завдання соціології у вирішенні проблем реформування українського суспільства
- •7. Основні етапи розвитку соціологічної науки
- •8. Сутність позитивізму Конта
- •9. Соціологічна теорія Спенсера
- •10. Матеріалістична соціологія Маркса
- •11. Соціологічна концепція Дюркгейма
- •12. Вебер та розвиток гуманістичної соціології
- •13. Соціологія розуміння Зіммеля
- •14. Загальна характеристика сучасних соціологічних концепцій
8. Сутність позитивізму Конта
Відокремлення соціології в самостійну науку відбулося в другий половині 19 сторіччя. У 1839 році в третьому томі “Курсу позитивної філософії” Огюст Конт вперше вживає термін “соціологія”, обґрунтовує завдання вивчення суспільства на науковій основі. Саме О. Конта вважають засновником соціології.
Аналіз праць О. Конта дозволяє відзначити наступні основні положення, які суттєво вплинули на розвиток соціологічної науки.
1. Виникнення соціології як самостійної науки відбувається за законом стадій інтелектуального розвитку людини. На першій стадії, теологічній, індивід пояснює всі явища на підставах релігійних уявлень, оперуючи поняттям надприродного. На другій стадії, метафізичній, людина намагається все пояснити за допомогою сутності, причин та інших філософських абстракцій. І третя стадія – позитивна, або наукова. На цій стадії людина спостерігає за явищами, фіксує результати, встановлює закономірні зв’язки, здобуває позитивне знання. Саме позитивне знання є науковим, на відміну від спекулятивного, метафізичного, абстрактного, аморфного, неконструктивного.
2. Поява соціології в системі позитивного знання зумовлена розвитком науки і залежністю однієї науки від іншої. О.Конт вводить лінійну систему класифікації форм наукового знання. Він розміщує науки згідно з історією їх виникнення і розвитку: математика – астрономія – фізика – хімія – фізіологія – соціальна фізика (соціологія).
3. Вчений розробляє систему соціологічного знання, окреслює предмет, структуру науки, визначає пізнавальні засоби і можливості нової науки. У відповідності до своїх уявлень щодо розвитку вчений розподіляє соціологію на дві частини: соціальну статику та соціальну динаміку. Соціальна статика вивчає умови і закони функціонування суспільної системи, досліджує основні соціальні інститути: сім’ю, державу, релігію з точки зору їх функцій, ролі у встановленні злагоди в суспільстві. В соціальній динаміці О. Конт розглядає теорію суспільного прогресу. Вирішальним фактором прогресу суспільства виступає, на його думку, духовний, розумовий розвиток людства. В суспільному процесі діють певні закони, такі як закон розподілу та кооперації праці. На підставах розподілу праці з’являються в суспільстві соціальні та професійні групи, суспільство структурується, кооперація веде до зростання матеріального добробуту населення. Але ці ж фактори можуть руйнувати суспільство (концентрація багатства у певних верств населення, експлуатація людей, вузька фахова спеціалізація тощо). Виникають корпорації та внутрішня корпоративна мораль, які здатні підірвати єдність суспільства. Саме соціологія, на думку О.Конта, має сприяти встановленню солідарності між членами суспільства.
4. Розвиток соціологічної науки О.Конт пов’язує із вирішенням методологічних проблем. Він вважає, що віднаходити, систематизувати соціальні факти, досліджувати їх соціологія може за допомогою таких методів як спостереження, експеримент, порівняння, історичний аналіз.
Таким чином, роботи О. Конта заклали основи такого напрямку соціологічної науки як позитивна соціологія, визначили шляхи розвитку соціології, її структуру, методологію.