- •8. Сутність позитивізму о.Конта.
- •9. Соціологічна теорія г.Спенсера.
- •10. Матеріалістична соціологія к.Маркса.
- •11. Соціологічні концепції е.Дюркгейма.
- •12. М.Вебер та розвиток гуманістичної соціології
- •13. Соціологія розуміння г.Зіммеля.
- •14. Загальна характеристика сучасних соціологічних концепцій.
- •30.Сутність процесу соціалізації.
- •31.Характеристика теорій соціалізації.
- •32.Соціальна поведінка людини та її типи.
- •33. Соціальні норми у регуляції між особової взаємодії.
- •34.Стимулювання соціальної поведінки людини.
- •35. Відхилення у соціальній поведінці людини.
- •36.Сутність соціального контролю та його елементи.
- •37. Соціальні санкції.
- •1.4. Методи соціології.
- •1.8. Особливості соціології , як наукової дисципліни , що вивчає людське суспільство.
- •2.5. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •2.10. Еволюціоністська теорія г.Спенсера.
- •2.15. Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •2.23. Функціональні теорії т.Парсона та р.Мертона, їх відмінності.
- •2.24. Основні напрями сучасної соціології.
- •2.25. Витоки української соціології , їх характерні риси.
- •2.29. Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •3.22. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •4.3. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4.4. Соціологічна структура особистості.
- •4.10. Типологія особистості в соціології.
- •5.1. Соціальна сутність культури.
- •5.3. Основні функції культури.
- •5.7. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •6.8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •8.6. Соціальні функції праці.
- •8.10. Проблема відчуждження праці.
- •8.13. Управління та самоуправління , їх співвідношення.
- •9.2. Політика – особливий вид регулювання суспільних відносин.
- •11.4.Види соціологічного дослідження , їх призначення.
- •11.24. Соціометрія , особливості її застосування.
- •2.21. Сорокін – видатний соціолог 20 ст.
- •4.1.Сутність, спільність та відмінність понять „людина”, „індивід”, „особистість”.
- •4.6. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •4.9. Соціологічний зміст понять „десоціалізація”, „ресоціалізація”
- •1. Об’єкт та предмет соціології
- •2. Категорії й закони соціології
- •3. Соціологія в системі суспільства наук
- •4. Структура соціологічної науки
- •5. Функції соціології
- •6. Завдання соціології у вирішенні проблем реформування українського суспільства
- •7. Основні етапи розвитку соціологічної науки
- •8. Сутність позитивізму Конта
- •9. Соціологічна теорія Спенсера
- •10. Матеріалістична соціологія Маркса
- •11. Соціологічна концепція Дюркгейма
- •12. Вебер та розвиток гуманістичної соціології
- •13. Соціологія розуміння Зіммеля
- •14. Загальна характеристика сучасних соціологічних концепцій
5. Функції соціології
Соціологія як самостійна наука виконує у суспільстві конкретні функції. Функції соціології визначають не тільки задачі, але й місце соціології в системі наук. Поділяють такі функції:
- теоретично-пізнавальна (гносеологічна) – концентрація, роз’яснення, збагачення існуючого соціального знання, розробка законів і категорій на основі дослідження соціальної дійсності. Це основна функція соціології, яка дає оцінку пізнання світу з позиції інтересів особистості
- описова – систематизація, опис, накопичення дослідницького матеріалу
- критична – реалізовуючи її соціологи диференційовано підходять до дійсності
- прогностична – науково обґрунтоване прогнозування соціальних процесів, розвитку соціальної ситуації в майбутньому
- перетворювальна – містить висновки, рекомендації, пропозиції, оцінки стану соц. суб'єкта, який слугує основою для відпрацювання та прийняття рішень
- інформаційна – зводиться до збирання, систематизації та накопичення інформації, яка отримана внаслідок дослідження
- світоглядна – соціологія приймає активну участь у соціальному та політичному житті суспільства та своїми дослідженнями сприяє суспільному процесу
6. Завдання соціології у вирішенні проблем реформування українського суспільства
Функції соціології конкретизуються у завданнях, які має вирішувати ця наука у суспільстві.
1. Розповсюдження соц. знань, роз’яснення соц. процесів, що відбуваються в суспільстві.
2. Здійснення соц. контролю над соц. процесами.
3. Визначення тенденцій розвитку соц. процесів.
4. Здійснення соц. планування як життєдіяльності св. спільноти, окремих регіонів, так і окремих міст, населених пунктів, підприємств, колективів.
5. Забезпечення процесу покращення взаєморозуміння між людьми, вдосконалення соц. відносин
7. Основні етапи розвитку соціологічної науки
В процесі становлення соціологічної науки виділяють три основні етапи.
Перший етап характеризується науковою діяльністю О.Конта, Г. Спенсера, К. Маркса та ін. Як наслідок, вже на даному етапі виникають самостійні напрямки соціологічних знань, такі як позитивна соціологія, соціологія еволюціонізму, матеріалістична соціологія. Вихідним у розвитку соціології на даному етапі став позитивізм О. Конта. Він називав соціологію соціальною фізикою і вважав, що вона має запозичувати у природничих наук об’єктивність, здатність піддаватися перевірці, доказовість. Саме точність, практичне використання даних стали відправними ознаками розвитку соціологічної науки
Другий етап характеризується домінуванням ідеї про принципову відмінність законів суспільного розвитку від законів природи, про своєрідність соціологічних методів пізнання. Цю думку відстоювали на зламі 19 і 20 сторіччя М. Вебер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм.
Третій етап починається з другої половини 20 сторіччя. У цей період усвідомлюється необхідність синтезу теорії і практики, розвиваються спеціальні соціологічні теорії. Значний внесок у розвиток соціології на даному етапі зробили американські соціологи Г. Парсонс, Р. Мертон та ін.