3. Визначте практичну цінність наукової роботи.

Практична цінність наукової роботи полягає у можливості застосування її результатів як теоретичного і практичного підґрунтя для здійснення реформування, удосконалення управління.

Фундаментальні відкривають нові закони і теорії; прикладні пояснюють явища і факти на підставі відомих теорій і законів; проектно-конструкторські розробки спрямовані на практичне використання відомих явищ, процесів, фактів.

Головна цінність – можливість використання результатів на практиці.

Варіант 6

1.Проаналізуйте внутрішню задачу математичного моделювання.

Внутрішня задача з’ясовує: вплив факторів навколишнього середовища на існування та функціонування об‘єкта, що вивчається; внутрішні взаємозв‘язки системи; обмеження у функціонуванні об‘єкта.

2.Проаналізуйте приклади економічних проблем, які доцільно розв’язувати, використовуючи методи та моделі математичного програмування.

1. Прогнозування розвитку національни економік. На приклад, усі економічні, політичні та зовнішньополітичні реформи Радянського Союзу були об‘єктами чисельних модельних експериментів ще за 10 років до епохи М. Горбачова. Вивчались такі явища, як: введення гнучких цін, децентралізація управління, створення банків з капіталом ризику, введення промислових облігацій, фінансового ринку та конвертованої валюти.

2. Створення важливих народногосподарських об‘єктів. Наприклад, будівництво каналів, морів, атомних електростанцій, металургійних комбінатів, видобуток корисних копалин, перепрофілювання галузей виробництва тощо.

3. Розробка і впровадження інвестиційних проектів різного масштабу.

4. Забезпечення оборони країни і планування військових операцій. Наприклад, військові події на Близькому Сході – «Буря у пустелі», операція у Сербії заздалегідь планувались та моделювались у Пентагоні.

3.Визначте апробацію наукової роботи.

В апробації наукової роботи вказується, перелік наукових з‘їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах де оприлюднені результати досліджень, що включені до наукової роботи.

Також можна дати декілька визначень поняття апробація, наприклад:

1. Попередня, передексплуатаційна перевірка в дії теоретично обґрунтованих технічних, наукових, фінансово-економічних програм (проектів) та оцінка ефективності їх практичної реалізації.

2. Методи оцінки (схвалення) певних проектів ноу-хау.

3. Перевірка на практиці, в реальних умовах теоретично побудованих методів.

4. Офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки.

5. Визначення сортових якостей посівів із метою вибору кращого з них для насіння.

Варіант 7

1. Проаналізуйте зовнішню задачу математичного моделюванню.

Зовнішня задача з’ясовує: середовище, у якому функціонує об’єкт дослідження; взаємозв’язок між особою яка приймає рішення, та об’єктом дослідження, а також середовищем; основні функції системи (об’єкта), які мають соціально – економічні значення.

2. Проаналізуйте класифікацію моделей і методів розв’язання задач математичного програмування. Визначте після оптимізаційний аналіз задач.

Корисність методів дослідження операцій у науковій роботі

Методи	Відносна цінність
Теорія ймовірності (і статистичні оцінки )	0,182
Економічний аналіз (і оцінка ефективності витрат )	0,150
Імітаційне моделювання	0,143
Лінійне програмування	0,120
Теорія керування запасами	0,097
Теорія масового обслуговування (теорія черг)	0,085
Сіткові методи (упорядкування операцій)	0,072
Моделі заміни	0,042
Теорія ігор	0,040
Динамічне програмування	0,031
Методи пошуки	0,020
Нелінійне програмування	0,018
Загалом	1,00

Частота використання методів дослідження операцій у виробництві

Методи	Частота використання	%
Імітаційне моделювання	60	29
Лінійне програмування	43	21
Сіткові методи	28	14
Теорія керування запасами	24	12
Нелінійне програмування	16	8
Динамічне програмування	8	4
Цілочислове програмування	7	3
Теорія масового обслуговування	7	3
Інші методи	12	6
Загалом	200	100

Післяоптимізаційний аналіз задачі лінійного програмування, особливо для прикладних досліджень, є не менш важливою частиною лінійного програмування, ніж знаходження оптимального розв’язку задачі. Як зазначалося вище, задачі лінійного програмування є найпростішим типом задач математичного програмування. Лінійні економіко-математичні моделі простіші через те, що в них не беруться до уваги впливи випадкових чинників на економічні процеси (об’єкти), що моделюються; динамічні процеси замінюють їх можливими статичними аналогами; використовують лінійні функції замість нелінійних, які точніше описують залежності між економічними показниками, тощо. Очевидно, що за таких допущень більшість параметрів задач лінійного програмування є наближеними величинами. Тому важливим є питання визначення діапазону стійкості оптимальних планів прямої та двоїстої задач.