1. Проаналізуйте правила складання рецензії.

Рецензія – стаття, у якій критично розглядається одне або більше наукових досліджень, виконано аналіз дослідження ті оцінка викладеного матеріалу, відзив про дослідження і мотивований висновок.

Слід пам’ятати, що авторський оригінал книги, брошури чи будь-якого твору навчальної та навчально-методичної літератури може бути виданий (тиражований) за умови позитивної на нього рецензії.

Завдання рецензента (групи рецензентів) полягає в тому, щоб дати об’єктивну оцінку науково-методичному та літературному рівню оригіналу, зробити аргументований аналіз актуальності, сучасного досягнення педагогічної теорії і практики.

Рецензія, як правило, складається із трьох частин: загальна, текстовий розбір оригіналу, висновки. У загальній частині рецензент відзначає:

• місце рецензованого твору серед інших на таку ж тему, його новизну, чим відрізняється він від попередніх творів цієї тематики, чи не дублює інших творів;

• актуальність теми і доцільність видання, його значимість, термінологія, структура і стиль;

• відповідність матеріалів оригіналу сучасним досягненням науково-педагогічної практики, цільовому призначенню, дотриманню дидактичних принципів і вимог, міжпредметного зв’язку;

• відповідність ілюстративного матеріалу темі, чи допомагає він кращому засвоєнню предмета, без яких ілюстрацій можна обійтись;

• відповідність матеріалів оригіналу діючим нормативно-технічним документам. Використання найновіших літературних джерел у даній галузі знань. Вказати, які літературні джерела застаріли.

У другій частині рецензії подається детальний перелік та розгляд усіх помічених рецензентом недоліків оригіналу – неточні і неправильні визначення і формулювання, смислові і стилістичні огріхи, вказуються місця в оригіналі, які, на думку рецензента, слід вилучити або скоротити, доповнити або переробити.

У заключній частині рецензії має бути зроблений висновок про те, чи можна даний оригінал пропонувати видавництву чи подальша робота над ним не є доцільною. Рецензент дає автору чіткі і конкретні рекомендації щодо поліпшення оригіналу. Зауваження і побажання мають бути об’єктивними і принциповими. Загалом, кожний рецензент чи група рецензентів можуть обрати свій план побудови рецензії, але за усіх умов вона повинна містити глибокий і кваліфікований аналіз.

Рецензія обговорюється і затверджується на засіданні відповідної кафедри, методичного центру чи об’єднання. Текст рецензії і виписка з протоколу засідання разом з оригіналом твору подаються до видавництва.

2. Перелічте способи збирання наукової інформації та надайте їм характеристику.

Збирання інформації:

• перегляд літературних джерел

• аналіз виробничих джерел інформації

• опрацювання звітів

• підготовка попередніх експериментальних даних

• консультації зі спеціалістами та експертами

• купівля інформації

3. Визначте вибір критерію оптимізації, функціональних та нефункціональних обмежень задачі.

Критерій оптимальності – характерний показник виконання завдання, за значенням якого оцінюється оптимальність знайденого рішення, тобто максимальне задоволення поставленим вимогам. В одній задачі може бути встановлено кілька критеріїв оптимальності.

У задачах оптимізації можуть бути функціональні обмеження (ФО). Ці обмеження поділяються на два види: обмеження-нерівності та обмеження-рівності. У задачі на оптимізацію завантаження обладнання додаткові обмеження можуть бути пов’язані з дефіцитністю окремих видів устаткування. ФО зумовлюють задані межі технологічного режиму. ФО, як правило, являють собою умови працездатності вихідних параметрів, що не увійшли в цільову функцію. ФО встановлюють деякі залежності між керованими параметрами, порушення яких неприпустимо за умов забезпечення працездатності або регламентованої ефективності функціонування технічного об'єкту. ФО означають, що кожен механізм виконує одну роботу і кожна робота забезпечується одним механізмом.

Нефункціональне обмеження (non-functional requirement) - вимога, що відноситься не до поведінки, яка спостерігається, або функціональності системи (functionality), а до таких її характеристиках, як надійність, ефективність (продуктивність), зручність використання, переносимість та ін.

Варіант 19.

ПИТАННЯ 1 Науковий звіт оформлюється відповідно до державного стандарту України ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Відповідно до нормативних документів необхідно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

Звіт з науково-дослідної роботи виконується студентом під час проходження різних видів практик: на першому та другому курсі - навчальної практики; на третьому (четвертому) - виробничої практики; на четвертому (п'ятому) - комплексної практики з фаху; на п'ятому (шостому) - стажування з фаху та переддипломної практики з фаху.

Тематику наукового дослідження студент узгоджує з керівником науково-дослідної роботи. Тематика затверджується кафедрою і відповідає темі наукового дослідження, що проводиться кафедрою.

Назва звіту з наукового дослідження повинна бути, по можливості, короткою, відповідати спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (завдання), вказувати на мету наукового дослідження, його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликій (4-6 слів) підзаголовок. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів „Дослідження питання...”, „Дослідження деяких шляхів...”, „Деякі питання...”, „Матеріали до вивчення...”, „До питання...” тощо, в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми.

При написанні наукового звіту студент повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріал або окремі результати. У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело науковий звіт знімається з розгляду не залежно від стадії проходження.

У дослідженні необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Науковий звіт повинна містити:

• титульний аркуш;

• реферат;

• зміст;

• вступ;

• основна частина (розділи, підрозділи, пункти, підпункти, висновки по кожному розділу);

• висновки (загальні за результатами дослідження);

• список використаних джерел;

• додатки (за результатами дослідження)

ПИТАННЯ 2

Як я зрозумів тут стоїть питання, яка послідовність вирішення задачі математичного моделювання, тобто тут не вирішення задачі як пункту моделі математичної а загальне поняття задачі яке вирішується при математичному моделюванні. Отже виходячи з цього – математичне моделювання має таку послідовність:

СКЛАДАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ:

1. визначення задачі та її аналіз

   1. твердження щодо існування та обґрунтованості задачі

   2. перелік проблемних питань стосовно задачі дослідження та споріднених задач

   3. аналіз масштабності задачі та можливих меж її застосування

   4. розбиття початкової задачі на окремі підзадачі

2. визначення вимог до наявної інформації

   1. яка інформація потрібна у якому обсязі та у який період

   2. де можна знайти інформацію, джерела

   3. у якому вигляді надати цю інформацію

   4. якими методами обробляти інформацію

3. збирання та обробка інформації

   1. літературні джерела

   2. виробничі джерела інформації

   3. опрацювання звітів

   4. обробка попередніх експериментальних даних

   5. консультації х фахівцями та експертами

   6. купівля або крадіжка інформації

4. висування гіпотез та прийняття припущень – при висуванні гіпотез та прийнятті припущень необхідно врахувати наступне:

   1. обсяг наявної інформації

   2. відповідність інформації до вимог задач

   3. елементи задачі для яких інформації не достатньо

   4. ресурси для розв’язання задачі

   5. очікувані результати моделювання

5. установлення основного змісту моделі

6. визначення параметрів змінних та критеріїв ефективності

7. побудова структурної схеми моделі

8. побудова математичної моделі соціально-економічного явища або процесу що вивчається

ПИТАННЯ 3

У випадку звичайної однокритеріальної оптимізації, задача може взагалі не мати розв’язку.

Задача пошуку екстремуму цільової функції одного аргумента.

Оптимізація – яка полягає у виборі альтернатив з їх множини за одним критерієм (однокритеріальна оптимізація);

Стремление к всеобъемлющему решению и назначение большого числа критериев сильно усложняет задачу. Поэтому в разных задачах количество критериев может быть различным. Задачи однокритериальной оптимизации (с одним критерием оптимизации) иногда называют скалярными, а многокритериальной — векторной оптимизации.

Короче говоря оптимизируеться то или иное решение читівая один критерий важжности.

При решение задачи необходимо достичь одного аспекта – то есть если нужно улучшить работу вентилятора мы можем увеличить обороты при этом усилиться мощность потока воздуха – это будет задачей однокритериальной оптимизации, а вот если нам нужно еще и уменьшить уровень шума, то это будет задачей многокритериальной оптимизации.

Варіант 20.