Кандидат наук

Кандидат наук є науковим ступенем, що здобувається особою, яка має кваліфікацію магістра або спеціаліста, і, зазвичай, навчається в аспірантурі вищого навчального закладу або наукової установи. Здобуття ступеня кандидата наук передбачає публічний захист дисертації. Нормативний термін навчання становить 3 роки.

Доктор наук

Термін «доктор» взято з грецької мови, де він означає «вчитель». Отже «доктор медицини» означає «вчитель медицини» — найвищої кваліфікації. Ступінь доктора наук надається після промоції  або габілітації під час якої претендент виступає з викладом своєї праці, а промотори (у нас — це офіційні опоненти) дають їй оцінку і пропонують рішення — присудити науковий ступінь доктора відповідної галузі науки. Перед промоцією потрібно скласти ригорози  — екзамени зі спеціальності або близької галузі науки, інколи ригорози може складатися із 10 і більше екзаменів. В деяких країнах, напр. в Австрії, при наявності вагомих праць науковий ступінь можуть присудити без промоції дисертації після здачі трьох ригорозів. У дипломах докторів наук можуть бути 4 ступені оцінки претендента, зокрема дуже добре, з відзнакою, з великою відзнакою

Доктор наук є вищим науковим ступенем, що здобувається особою, яка має науковий ступінь кандидата наук і, зазвичай, перебуває в докторантурі вищого навчального закладу або наукової установи. Здобуття ступеня доктора наук передбачає проведення оригінальних наукових досліджень, отримання наукових результатів, які мають суттєву наукову новизну та практичне значення, їх опублікування у наукових виданнях та публічний захист дисертації. Термін перебування в докторантурі на загальних умовах не перевищує 3 років.

2. Вищі навчальні керівник (ректор, президент, начальник заклади III-IV тощо); заступник керівника (перший рівнів акредитації, проректор, проректор, перший віце-президент, наукові підрозділи в віце-президент) з науково-педагогічної, їхньому складі, наукової роботи; декан; завідуючий кафедрою; професор; доцент; директор бібліотеки; науковий працівник бібліотеки; старший викладач; викладач, асистент; керівник (завідуючий, начальник, директор), заступник керівника (завідуючого, начальника, директора) наукового підрозділу (інституту, частини, відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи); головний науковий співробітник; провідний науковий співробітник; старший науковий співробітник; науковий співробітник; молодший науковий співробітник, учений секретар;

2. Вимоги до складання рецензій

Слід пам’ятати, що авторський оригінал книги, брошури чи будь-якого твору навчальної та навчально-методичної літератури може бути виданий (тиражований) за умови позитивної на нього рецензії.

Завдання рецензента (групи рецензентів) полягає в тому, щоб дати об’єктивну оцінку науково-методичному та літературному рівню оригіналу, зробити аргументований аналіз актуальності, сучасного досягнення педагогічної теорії і практики.

Рецензія, як правило, складається із трьох частин: загальна, текстовий розбір оригіналу, висновки. У загальній частині рецензент відзначає:

• місце рецензованого твору серед інших на таку ж тему, його новизну, чим відрізняється він від попередніх творів цієї тематики, чи не дублює інших творів;

• актуальність теми і доцільність видання, його значимість, термінологія, структура і стиль;

• відповідність матеріалів оригіналу сучасним досягненням науково-педагогічної практики, цільовому призначенню, дотриманню дидактичних принципів і вимог, міжпредметного зв’язку;

• відповідність ілюстративного матеріалу темі, чи допомагає він кращому засвоєнню предмета, без яких ілюстрацій можна обійтись;

• відповідність матеріалів оригіналу діючим нормативно-технічним документам. Використання найновіших літературних джерел у даній галузі знань. Вказати, які літературні джерела застаріли.

У другій частині рецензії подається детальний перелік та розгляд усіх помічених рецензентом недоліків оригіналу – неточні і неправильні визначення і формулювання, смислові і стилістичні огріхи, вказуються місця в оригіналі, які, на думку рецензента, слід вилучити або скоротити, доповнити або переробити.

У заключній частині рецензії має бути зроблений висновок про те, чи можна даний оригінал пропонувати видавництву чи подальша робота над ним не є доцільною. Рецензент дає автору чіткі і конкретні рекомендації щодо поліпшення оригіналу. Зауваження і побажання мають бути об’єктивними і принциповими. Загалом, кожний рецензент чи група рецензентів можуть обрати свій план побудови рецензії, але за усіх умов вона повинна містити глибокий і кваліфікований аналіз.

Рецензія обговорюється і затверджується на засіданні відповідної кафедри, методичного центру чи об’єднання. Текст рецензії і виписка з протоколу засідання разом з оригіналом твору подаються до видавництва.

3. Вкажіть шляхи побудови структурної схеми математичної моделі соціально-економічного явища.

Логічна структура моделі це упорядковане і наукове зображення процсу або явища, що вивчається. У структурній схемі моделі визначаються не лише дії, а й порядок їх виконання. Логічна схема передує безпосередньому програмуванню. За звичаєм схема створюється за модульним (блочним) принципом, використовуючи стандартні блоки.

Іноді структурні схеми будуються за ієрархічним принципом. Ієрархія будується за рівнем деталізації. На верхньому рівні – розрахунки за узагальненими показниками. На найнижчому – безпосередні розрахунки.

\

Варіант 3

1. Визначте різновиди наукової праці

Доповідь: пленарна, секційна, стендова; стаття, Науковий звіт, реферат, Літературний реферат, Методичний реферат, тези доповіді, рецензія, монографія, анотація, дипломна робота, дисертація, магістерська ро

2. Правила оформлення наукового звіту. Перелічте складові частини наукового звіту.

Науковий звіт друкується через 1,5 міжрядковий інтервал, розміром шрифту текстового редактора Word 14.

Обсяг основного тексту наукового звіту має становити не менше З (трьох) друкованих авторських аркушів (1 др.аркуш = 25 сторінкам машинописного тексту).

Текст наукового звіту друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20мм, нижнє — не менше 20 мм.

Заголовок структурних частин роботи „ЗМІСТ", ВСТУП", „РОЗДІЛ", „ВИСНОВКИ", „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", „ДОДАТКИ", друкують великими літерами симетрично до набору.

До загального обсягу наукового звіту не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою наукового звіту є титульний аркуш, який підлягає загальній нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних - номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини як вступ, зміст, перелік умовних позначень, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у науковій роботі безпосередньо після тексту, де вони вперше були згадані. Ілюстрації позначають словом „Рис.". І нумерують послідовно у межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації.

Науковий звіт повинна містити:

• титульний аркуш;

• реферат;

• зміст;

• вступ;

• основна частина (розділи, підрозділи, пункти, підпункти, висновки по кожному розділу);

• висновки (загальні за результатами дослідження);

• список використаних джерел;

• додатки (за результатами дослідження)

3. Праналізуйте зовнішню задачу математичного моделювання.

Зовнішня задача зясовує: середовище в якому функціонує обєкт дослідження, взаємозвязок між особою яка приймає рішення та обєктом дослідження, а також середовищем; основні функції системи (обєкта), які маєть соціально-економічні значення.

Варіант 4