16.Управління та нагляд у сфері страхування на випадок безробіття.

1. Управління страхуванням на випадок безробіття.

Управління страхуванням на випадок безробіття в Україні здійснюється Фондом загальнообов”язкового соціального страхування на випадок безробіття.

До основних функцій Фонду входять:

-страхування на випадок безробіття;

-провадження збору та акумуляції страхових внесків;

-контроль за використанням коштів;

-виплата матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг є держава. Кошти Фонду не включаються до складу державного бюджету України. Діяльність Фонду регулюється Основами, ЗУ “Про зайнятість населення”, ЗУ “Про страхування на випадок безробіття” та статутом Фонду, який затверджується правлінням фонду. Усі застраховані особи є членами Фонду.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців, правлінням Фонду та виконавчою дирекцією. До складу правління входять по 15 представників від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов”язки на громадських засадах.Представниками держави є представники від центральних органів виконавчої влдаи, що призначаються Кабміном. Представники застрахованих осіб та роботодавців делегуються профспілками, їх об”єднаннями та об”єднаннями роботодавців. Порядок делегування цих представників визначається стронами самостійно. Строк повноваженьчленів правління становить 6 років. Правління очолює Глова, що обирається з членів правління строком на 2 роки почергово від представників кожної сторони.

Виконавча дирекція є виконавчим органом правління, що організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства про страхування на випадок безробіття. ЇЇ фукції покладаються на органи державної служби зайнятості.

Нагляд у сфері страхування на випадок безробіття. Нагляд за діяльністю Фонду здійснює Наглядова рада, що контроює виконання статутних завдань та цільове використання коштів.

Державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Метою державного нагляду є контроль за дотриманням законодавства у цій сфері.

17.Значення пенсійного страхування, основні принципи.

Пенсійне срахування - гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок хвороби, втрати працездатності Пенсійне страхування має базуватися на відносинах найманої праці, різних форм власності, на реальній вартості робочої сили.

Пенсія – це гарантована щомісячна грошова виплата для забезпеченності громадян у старості, на випадок повної чи часткової втрати працездатності, втрати гдувальника, у зв”язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.

Основні її ознаки – регулярність, систематичність, періодичність.

Вперше державне пенсійне страхування введене Отто фон Бісмарком в 1889 р.

Сутність пенсійного страхування проявляється у функціях покриття ризику і запобіжній функції. При цьому формуванню пенсійних страхових резервів властива “замкнена розкладка” [метод резервування платежів і майбутніх виплат], тобто в молодості сплачуються внески у вигляді страхових премій, що акумулюються в резерви, які використовуються пізніше з моменту виходу на пенсію.

При державному перерозподілі коштів від активного працездатного покоління на користь покоління пенсіонерів не береться до уваги чи сплачувало страше покоління внески чи ні. В такому випадку говорять про метод перерозподілу, що базується на так званому “договорі/згоді поколінь”.

Пенсійна політика в умовах демократії більшості є результатом консенсусу між економічно активним поколінням і пенсіонерами у виборі методу перерозподілу і резервування. В інших умовах, молоде покоління буде підтримувати метод резервування. Проте коли виникають перешкоди до шляху нагромадження капіталу преференції будуть зміщуватися на користь методу резервування. Старше покоління в будь-якому випадку буде ввідавати перевагу методу перерозподілу порівнянно з методом резервування.

Конфлікт щодо системи фінансування пенсійних виплат виникає, коли населення скорочується і молоде покоління виступає за метод резервування, тому що має змогу отримати вищі % по внесках, а старше покоління завжди хоче отримувати пенсійні виплати на стабільній основі. Оскільки пенсіонерів більше (при прийнятті політичних рішень) в умовах демократії більшості, метод перерозподілу завжди переважає.

Основними принципами загальнобов”язкового державного пенсійного страхування в Україні є:

1. Законодавче визначення умов та порядку здійснення загальнобов”язкового державного пенсійного страхування;

2. Обов”язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового контракту, інших підставах, осіб, що забеспечують себе роботою самостійно, ф/о – суб”єктів підприємницької діяльності;

3. Право на добровільну участь у системі загальнобов”язкового державного пенсійного страхування осіб, які не підлягають страхуванню;

4. Заінтерисованність кожної особи у власному матеріальному забеспеченні після виходу на пенсію;

5. Рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов”язків стосовно сплати страхових внесків

6. Диференціація розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу і розміру з/пл (доходу)

7. Солідарність і субсидіювання

8. Цільового і ефективного використання коштів

9. Державних гарантій реалізації застрахованими своїх прав, передбачених законодавством

10. Організації управління пенсійним фондом на основі паритетності представників застрахованих осіб, роботодавців і держави на засадах гласності, прозорості і доступності його діяльності