14. Порядок прийняття Конституції України, внесення до неї змін і доповнень

3 метою забезпечення стабільності конституційного устрою Конституція може бути змінена лише в особливому, закріпленому нею порядку, що відрізняється від внесення змін до поточного законодавства.

Стаття 154 Конституції визначає коло суб'єктів конституційної ініціативи, яким надана можливість ставити питання про зміну положень Конституції України. Це Президент України і не менш як третина народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Тільки вони можуть вносити законопроект про зміни до Конституції України на розгляд Верховної Ради України. Це пояснюється тим, що саме ці суб'єкти безпосередньо представляють український народ. Нагадаю, що для внесення звичайного законопроекту на розгляд Верховної Ради України чинною Конституцією передбачене набагато ширше коло суб'єктів, яке включає Президента України, народних депутатів України, Кабінет Міністрів та Націо-нальний банк України.

Конституція України встановлює, що Законопроект про внесення змін до Конституції має бути обов'язково поперед-ньо схвалений більшістю конституційного складу Верховної Ради. Отже, для схвален-ня законопроекту необхідна більшість го-лосів загальної кількості народних депу-татів, тобто кількості депутатів, обраних до Верховної Ради. Із цієї кількості виключа-ються депутати, повноваження яких при-пинені у встановленому законом порядку, а також депутати, що вибули зі складу Вер-ховної Ради на момент схвалення. Після попереднього схвалення законопроект про внесення змін до Конституції вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосува-ло не менш як дві третини конституційного складу Верховної Ради.

Після внесення до Верховної Ради зако-нопроекту про зміни норм цих розділів про-цес його розгляду і прийняття можна умов-но поділити на два етапи. На першому за-конопроект обговорюється і схвалюється більшістю конституційного складу Верхов-ної Ради, а на другому вже схвалений зако-нопроект на наступній черговій сесії може бути прийнятим, якщо за нього проголосу-вало не менш як дві третини конститу-ційного складу Верховної Ради. Нагадаю лише, що чергові сесії Верховної Ради Ук-раїни відбуваються двічі на рік.

Конституція України не може бути змінена, якщо ці зміни:

1) передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини й громадянина. Це положення підкреслює те значення, яке на-дається правам і свободам людини й грома-дянина в правовій державі;

2) спрямовані на ліквідацію незалежності України. Такі зміни суперечили б за-гальним засадам Конституції України, ст. 1 якої проголошує Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою;

3) спрямовані на порушення територіаль-ної цілісності України. Такі зміни супере-чать ст. 2 Конституції України, за якою територія України в межах існуючого кор-дону є цілісною і недоторканною.

Конституція України не може бути змі-нена в умовах воєнного або надзвичайно-го стану. Надзвичайний стан - це особ-ливий правовий режим діяльності держав-них органів, органів самоврядування, під-приємств, установ і організацій, який тим-часово допускає обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, покладає на них додаткові обов'язки. Правовий режим надзвичайного стану спрямований на забез-печення безпеки громадян при стихійних лихах, аваріях і катастрофах, епідеміях і епізоотіях, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масо-вих порушеннях правопорядку, що створю-ють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.

Розробка і прийняття нової Конститу-ції України спричинені якісними змі-нами, що сталися в державному й суспіль-ному житті нашої країни. Зрозуміло, що введення Конституції в дію ще не вирішує проблеми втілення в життя всього того но-вого, що вона проголошує і закріплює. Але як Основний Закон нашої держави Кон-ституція є тим орієнтиром, у відповід-ності з яким мають ухвалюватисяіншінормативно-правові акти, загалом функ-ціонувати правова система країни (нага-даю, що правова система охоплює сукуп-ність усіх правових явищ, а також дер-жавних і недержавних органів та органі-зацій, діяльність яких пов'язана зі ство-ренням, реалізацією і охороною права).

З усього сказаного й випливає значення регламентації порядку введення Конститу-ції в дію. Саме з моменту набуття Консти-туцією чинності вона стає Основним Зако-ном держави й суспільства, саме з цього моменту виникають конституційні (найго-ловніші) права, свободи та обов'язки тощо.

Конституція України набуває чиннос-ті з дня її прийняття (ст. 160 Консти-туції).