33. Обслуговування державного боргу.

Обслуговування боргу — це комплекс заходів держави, спрямованих на погашення позики, виплати відсотків за ними, уточнення і проведення змін умов погашення позик. Обслуговування державного внутрішнього боргу країни здійснюється Міністерством фінансів України за допомогою банківської системи України проведенням операцій із розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхнього погашення та виплати доходу за ними у вигляді процентів тощо.

34. Економічна необхідність, передумови виникнення і роль страхування. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.

Підприємницька сфера та життєдіяльність людини постійно пов’язані з ризиками – природними, підприємницькими, фінансовими тощо. При цьому постає питання про джерело їх відшкодування. Одним із варіантів є створення спеціальних цільових ресурсів, призначених для відшкодування збитків, резервних страхових фондів. Страхування є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. Організація страхової справи забезпечує її надійність і раціональність : з одного боку наявність централізованих коштів дає високі гарантії відшкодування збитків, з іншого – дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фінансовому ринку.

З позиції цільового формування і використання стразових фондів – це перерозподільні відносини між тими суб’єктами, що сплачували страхові внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовідносин окремих суб’єктів зі страховими компаніями – це плата за хеджування ризику ( плата за спокій), тобто обмінні відносини. Розміщеня коштів стразових фондів на фінансовому ринку відображає відносини з приводу торгівлі тимчасово вільними фінансовими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страхування та іншими суб’єктами фінансових відносин.

35. Поняття страхування, його функції та ознаки.

Страхування – це система обмінно-перерозподільних відносин з приводу формування та використання колективних стразових фондів на засадах солідарної відповідальності. Економічна сутність страхування розкривається в його специфічних функціях, що виражають суспільне значення даної категорії і до яких можна віднести:

1. Ризикова функція полягає в переданні страховикові за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором зі страхувальником.

2. Функція створення і використання страхових резервів проявляється у накопичені страховиком певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові стихійним лихом, нещасним випадком або іншою страховою подією. Формування страхових резервів — основа діяльності страховика, який концентрує кошти страхувальників, а потім використовує їх для покриття збитків, розподіляючи таким чином між усіма страхувальниками наслідки страхової події, яка сталася з одним із них.

3. Функція заощадження коштів полягає у накопичені коштів страхувальника його внесками, обумовлених у договорі страхування, і, у випадку відсутності страхових подій за час дії такого договору, поверненню заощаджуваних коштів страхувальнику (особисте страхування) або інше за умов страхування (майнове страхування).

4. Превентивна. Функція попередження страхових випадків і зменшення розміру збитків (превентивна) спрямована на фінансування заходів щодо зменшення страхового ризику за рахунок частини коштів страхового фонду. Здійснення цієї функції передбачає широкий комплекс заходів, у тому числі фінансування їх задля недопущення або зменшення наслідків страхових подій, а її економічна сутність полягає в тому, що сама страхова компанія об'єктивно зацікавлена у попередженні настання страхових випадків.

Однією з передумов подальшого розвитку страхування є посилення його функцій через модифікацію діючих та виявлення нових.

37. Суспільна практика страхування у ринковій економіці виробила 3 головні організаційні форми створення страхового фонду, в яких суб'єктами власності на його ресурси виступають: держава, окремий товаровиробник і страховик  Страховий фонд суспільства створюється у формі резерву матеріальний і грошових засобів для покриття збитків, спричинених несприятливими чи ризиковими подіями. Він є невід'ємною частиною, складовим елементом будь якого суспільства. Тому розмір і структура фонду, що використовується з метою страхового захисту юридичних і фізичних осіб, залежить від багатьом чинників, серед яких виділяють:теоретико-методологічні концепції формування фонду; стан розвитку економіки; співвідношення між формами власності; методи залучення коштів для реалізації соціальних програм; традиції населення, міжнародні відносини тощо. чим більший потенціал суспільства, тим більшим має буті страховий фонд.

38. Чинним страховим законодавством за об'єктами страхування визначено три його галузі: — майнове страхування як сукупність видів страхування, об'єктом яких є майно юридичних і фізичних осіб; — особисте страхування — галузь страхування, в якій об'єктом страхування є життя, здоров'я, працездатність громадян; — страхування відповідальності — галузь страхування, в якій об'єктом страхування є відповідальність перед третіми особами, які можуть зазнати збитків унаслідок діяльності або бездіяльності страхувальника. Загальне страхування включає всі галузі, тоді як страхування життя є під-галуззю, видом особистого страхування, об'єкт страхових відносин в якому — майнові інтереси, пов'язані з життям і здоров'ям застрахованого. Особисте страхування можна поділити на три підгалузі:— страхування від нещасних випадків; — медичне страхування; — страхування життя і пенсій. У свою чергу, підгалузями майнового страхування є: — страхування майна громадян; — страхування майна юридичних осіб. За видами ризиків (фінансові, кредитні, екологічні тощо). Страхування відповідальності — наймолодша галузь страхування. Його суть полягає в тому, що страховик приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток, нанесений страхувальником третій особі або групі осіб. Страхування відповідальності покриває не власний збиток, а збиток, який застрахована особа нанесла іншій особі. Цивільна відповідальність носить майновий характер: особа, яка нанесла збиток, зобов'язана відшкодувати збиток у повному обсязі потерпілому, тобто третій особі. Укладаючи договір страхування цивільної відповідальності цей обов'язок перекладають на страховика, але не звільняють страхувальника від кримінальної чи адміністративної відповідальності за нанесений збиток третій особі. до страхування фінансових ризиків відносять: —страхування недоотримання прибутку (доходів); —страхування ризиків впровадження нової техніки і технологій;

—страхування на випадок зниження обумовленого рівня рентабель­ності;

—страхування ризику засновника;

—страхування біржових ризиків.