1) Стильове функціонуівння сучасної укр. Мови

У мовознавстві стилем називають такий різновид національної мови (або літературної), який об’єднує деяку сукупність засобів, мовних і не тільки мовних, що допомагають мовцям висловити і сприйняти певну інформацію. Зазначимо, що у різних ситуаціях мовці використовують різні мовні засоби. Порівняйте, наприклад, свою мовну «поведінку» в ситуаціях, коли ви спілкуєтесь з товаришами, з викладачем на занятті, на екзамені; на прийомі у декана і т.д.

Мова як система знаків, що мають певне значення й використовуються для збереження, перетворення та передачі інформації, характеризується наявністю різноманітних функціональних стилів. Функціональний стиль – це різновид літературної мови, в якому мова виступає у певній соціально значущій сфері спілкування людей. Особливості функціонального стилю обумовлені особливостями спілкування в даній сфері.

Питання про кількість функціональних стилів, основи їх виділення та засади для класифікації досить складні й залишаються дискусійними. Найбільш поширеною є традиційна класифікація, згідно з якою вирізняються п’ять основних функціональних стилів: художній, розмовно-побутовий, публіцистичний, офіційно-діловий та науковий

2) Терміни та професіоналізми у проф. Мовленні

Термін- спеціальне слово, що вживається в певній галузі знань для точного найменування певного поняття науки. Кожній галузі властиві свої терміни: косинус, діаметр, трикутник; молекула, клітина, атом; відмінок, прикметник, орфографія; грип, аспірин, пневмонія тощо.

Вчені ставлять такі вимоги до терміна:

- термін повинен бути однозначним у межах однієї наукової системи;

- термін повинен точно називати поняття, риси, ознаки позначуваного поняття (явища);

- термін повинен бути позбавленим емоційно-експресивного забарвлення і має бути стилістично нейтральним;

- термін не повинен мати синонімів, принаймні у межах однієї терміносистеми;

- термін повинен узгоджуватися із внутрішніми законами мови, яка ним користується, від нього мають легко утворюватися похідні терміни;

- термін повинен бути стандартним (загальновизнаним) і зафіксованим у термінологічному словнику.

Науково-термінологічна лексика української мови формувалася і продовжує поповнюватися такими шляхами:

1. Внаслідок запозичення слів із інших мов. Саме слово "термін" є запозиченням з латинської мови, де означає "кінець, кордон, межа" тобто слово вказує на чітку межу значення, що є особливо важливим для науки. Приклади запозичених термінів: кворум, діалог, теорема, радіус, реакція тощо.

2. Терміни утворюються за чинними у мові словотвірними моделями від власних слів та іншомовних коренів:

ділити – дільник – дільниця – поділка та інш.

кристал – кристалічний – кристалізація – перекристалізація

3. Дуже часто терміни та термінологічні сполучення утворюються на ґрунті переосмислення значення уже відомих слів, у якому криється подібність між відомими і новими речами, явищами, ознаками, функціями. Основою для переносу може бути подібність зовнішнього вигляду (лапка машини, крило автомобіля, диск гальмівний ) чи подібність певної функції (електрозварювальний шов, меню комп’ютера) тощо.

Виробничо-професійна лексика (професіоналізми) вживається при визначенні спеціальних виробничих процесів і знарядь, предметів виробництва. Кожна професія має свій перелік професійно-виробничої лексики, куди входять і терміни, і ділова лексика, і загальновживані слова, що набувають фахового значення, і професійний жаргон.

Наприклад, баранка ("кермо"), маршрутка ("маршрутне таксі"), технічні оливи, човник ткацького верстата.

Виробничо-професійна лексика утворюється:

1) за допомогою об’єднання словосполучення в одне поняття вантажівка ("вантажна машина"), товарняк ("товарний потяг", вишка ("вища математика");

2) зміною наголосу: компáс, рапóрт;

3) переосмислення значення слів: вікно (час, вільний від занять), козел (пристосовування для ремонту);

4) порушенням граматичної норми слова: геологічні тиски, коксівні вуглі.

Досить часто для утворення професіоналізмів використовують префікси за-, не-, недо, до- (запроцентувати, дообладнати, недопідписання угоди) або суфікси -ість,- ація, -ат та інш. (ударність верстата).

Виробничо-професійна лексика спрощує спілкування фахівців, але оскільки дуже часто вона емоційно забарвлена (зробити ляп) та утворюється з порушенням граматичних норм слова або словосполучення, то вживати її в писемному мовленні слід дуже обережно, віддаючи перевагу загальновживаній термілогічній лексиці та уникаючи професійного жаргону.