10)Пароніми,омоніми та синоніми у п.М.

Синоніми-слова,що звучать по різному,але мають близьке значення,відрізняються його відтінками,стилістичним забарвленням.Існують такі группи синонімів:1)лексичні-відрізняються смисловими відтінками(стислий-короткий,лаконічний;дефект-недолік,вада).2)стилістичні-відрізняються емоційно-експресивним забарвленням(ідти-ступати,простувати,шкандибати,чвалати;розуміти-осягати,метикувати).3)абсолютні-не мають відмінностей у значенні(аплодисменти-оплески;площа-майдан;шеф-керівник).Синонімія пов’язана з культурою мови.Багато синонімів дає змогу відшукати найпотрібніше слово для контексту,а цей пошук розвиває мислення,вдосконалює навички правильного спілкування,підвищує мовну культуру.

Омоніми-слова,що звучать однаково,але мають різне значення.Стан-воююча сторона,талія,умова,ситуація,пристрій.Осн.вимога до тексту з омонімами-чіткість,виразність,повнота інформації і точність контексту.омоніми застосовуються в різних стилях,але в художньому з певною стиліст.метою,оскільки науковий та оф.-діловий-вимагають-точності контексту,то омоніми в них не мають стиліст-их ф-ій.

Пароніми-слова,що дуже близькі за звучанням,але різні за значенням і написанням.Саме незначна звукова різниця створює труднощі у засвоєнні і призводить до помилок.Слова-пароніми-можуть мати спільні корені,а відрізнятися префіксами або їх відсутністю:вирізнятися(силою,голосом)-відрізнятися(один від одного);виплата(авансу)-оплата(додаткова оплата праці)-плата(плата за навчання).Можуть вирізнятися суфіксами(дільниця-ділянка;виборний-виборчий,книжковий-книжний).Пароніми одночасно можуть бути синонімами(будівля-будинок);антонімами(еміграція-іміграція);словами семантично близькими(людський-людяний);словами однієї тематичної групи(боцман-лоцман).

11)Абревіатури та граф.Скорочення у п.М.

Абревіатура-скорочене складне слово(ім.),утворене з початкових звуків,початкових літер чи початкових частин слів,на основі яких твориться скорочення.Види абревіатур:1)ініціальні(буквені)-утв-ся поєднанням назв перших букв кількох слів;на письмі вони передаються великими літерами:ЧАЕС,МВС,ДАІ,КПК,ГУ,КРУ.2)звукові-утв.від перших літер тих,які стали основою для їх утв-ня:вуз,райвно,завуч.3)складові-утв-ні від початкових частин кожного твірного слова:Мін'юст,Інтерпол,Донбас,Мінфін,юрфак,комбат.4)змішані-утв-ні за допомогою частини слова та цілого слова: спецполк,опергрупа,райвідділ,адміннагляд,техплан,оперуповноважений,будматеріали,ощадкаса,меддопомога.Абревіатура функціонує як в усному,так і в писемному мовленні.

Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі.Граф.скор.(крім стандартних скорочень значень метричних мір:м-метр;мм-міліметр;см-сантиметр)пишуться з крапками на місці скорочення.Зберігається написання великих і малих літер,дефісів(півн.-сх.;Півн.-Крим.канал. Не скорочуються слова на голосну,якщо вона не початкова в слові,і ь.Наприклад:український-укр.,україн.,українськ.При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного:змін.робота,відмін.навчання.За збігом двох і більше різних приголосних,скорочення можна робити як після першого,так і після другого приголосного:мід.,мідн.(мідний);висот.,висотн.(висотний).Загальноприйнятті скорочення:акад.-академік;вид.-видання;див.-дивитися;доц.-доцент;ім.-імені;і т.д.-і так далі;і т.ін.-і таке інше;і под.-і подібне;та ін.-та інше;напр.-наприклад;н.е.-нашої ери;о.-острів;обл.-область;оз.-озеро;проф.-професор;р.-рік,річка;рр.-роки;с.-село;ст.-станція,сторіччя;т.-том;стор.-сторінка;р-н-район.Вимоги щодо викор-ня абревіатур та граф-их скорочень:*скорочення повинно бути зрозумілим і легко розгортатися в повну назву;*скорочення не повинно збігатися за формою зі словом чи скороченням,уже наявним у мові,наприклад:р.(рік,річка),с.(село,сторінка).Саме тому існують різні абревіатури с.(село),стор.-сторінка.