17) Мовлиннєвий етикет спілкування

Мовленнєвий етикет — це сукупність словесних форм увічливості, прийнятих у певному колі людей певного суспільства, певної країни, але без яких не обходиться жоден народ.

Різні мови світу виробили спеціальні (лексичні, морфологічні, синтаксичні) засоби вираження ввічливості, спеціальні етикетні мовленнєві формули, що, власне, і становлять мовленнєвий етикет. Це насамперед такі усталені мовленнєві формули, що вживаються для зав'язування контакту між комунікантами — формули вітань і звертань, для підтримання контакту — формули вибачення, прохання, подяки тощо, для припинення контакту — формули прощання, побажання, тобто власне етикетні мовленнєві формули. Сам же мовленнєвий етикет, крім цих формул, включає ще й соціально-мовні символи етикетного рівня, напр., етикетні форми заперечення (незгоди) і ствердження (згоди), форми питань, що використовуються в певних соціально-культурних групах.

Мовний етикет позначений рисами національної самобутності, він пов’язаний з традиціями кожного народу, його історією, культурою, ментальністю.

У європейському культурному ареалі виділяють п'ять тональностей спілкування: високу, нейтральну, звичайну, фамільярну (дружню), вульгарну.

За умовами і змістом мовленнєвої ситуації (або ситуації спілкування) розрізняють 15 різновидів мовленнєвого етикету: 1) вітання; 2) скарга; 3) звертання, привертання уваги; 4) втішання; 5) знайомство; 6) комплімент; 7) запрошення; 8) несхвалення; 9) прохання, порада, пропозиція; 10) поздоровлення; 11) погодження; 12) подяка; 13) вибачення; 14) прощання; 15) незгода, відмова.

18) Синтаксичні особливості проф. Текстів (ділових паперів)

Діловий і науковий стилі мають багато спільного. Але в діловому стилі порівняно з науковим не вживаються питальні та окличні речення.

Особливості синтаксису простого речення

1) Переважає прямий порядок слів

Наприклад: Я, викладач кафедри української мови Київського університету ім. Тараса Шевченка Тарасова Марія Семенівна, одержала ... .

2) Вставні слова вживаються на початку речення.

1. На жаль, в останньому рахунку ви припустилися двох помилок та ін.

2. Як зазначалося раніше, треба виходити із інтересів акціонерів.

3) У діловому мовленні більш продуктивними є прості речення

4) Синтаксис простого речення важко уявити без нанизування відмінкових форм (родового, орудного).

Наприклад: положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення; сплатити штраф за невикористання акредитива шляхом перерахування тощо.

5) Часто вживані іфінітивні конструкції.

6) Поширеними є дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які вживають з метою стислості висловлювання, точності відтвореної інформації.

Важко уявити професійне мовлення без складних речень, тому що за їх допомогою можна відтворити всю складність взаємозв’язків між фактами, подіями, перерахувати потрібні факти, аргументи, обґрунтувати усі деталі викладу інформації. У науковому стилі переважають складні причинові, часові, наслідкові та інші стосунки. А у діловому стилі здебільшого вживаються підрядні з’ясувальні . означальні, мети та умови.

При побудові складних речень треба дотримуватися таких правил:

а) означальні підрядні речення ставити поряд з тим іменником, до якого вони належать;

б) додаткові підрядні слід вживати поряд із присудком.

Обставинні речення умови, мети й причини розміщують перед головним або після нього залежно від призначення: якщо треба наголосити обставини дії, тоді підрядне речення ставлять попереду, а якщо ж воно пояснює, посилює головну думку, то його можна поставити після головного речення.

У науковому мовленні здебільшого вживаються складні підрядні речення, які виражають відношення часу і умови із сполучниками у зв’язку з чим, що..., за винятком.... у той час як..., то... .