- •1.Еволюція коків ,їх загальна характеристика. Стафілококи,біологічні властивості,класифікація,практичне значення.
- •2.Роль стафілококів у розвитку патології людини, патогенез спричинених ними процесів. Характеристика токсинів і ферментів патогенності. Роль у виникненні внутрішньолікарняної інфекції.
- •3.Методи мікробіологічної діагностики стафілококових процесів та їх оцінка. Імунітет при стафілококових захворюваннях. Препарати для специфічної профілактики і терапії, оцінка.
- •4. Стрептококи, біологічні властивості, класифікація. Токсини, ферменти патогенності.
- •6.Стрептококи пневмонії, біологічні властивості. Патогенність для людини і тварин. Мікробіологічна діагностика пневмококових захворювань.
- •8.Гонококи. Біологічні властивості, патогенез і мікробіологічна діагностика захворювань. Профілактика і специфічна терапія гонореї та бленореї.
- •27. Етапи розвитку вчення про збудника дифтерії. Теоретичні основи специфічної профілактики дифтерії. Протидифтерійні препарати.
- •28. Патогенез дифтерії, імунітет. Мікробіологічна діагностика бактеріоносійства. Диференціація збудника дифтерії і сапрофітних коринебактерій.
- •29. Збудник дифтерії, біологічні властивості. Характеристика екзотоксину. Специфічна профілактика і терапія дифтерії. Виявлення антитоксичного імунітету.
- •30. Патогенні мікобактерії, роль в розвитку патології людини. Збудники туберкульозу, властивості. Види туберкульозних бактерій. Патогенез і мікробіологічна діагностика туберкульозу.
- •31. Мікробіологічна діагностика туберкульозу. Імунітет при туберкульозі. Специфічна профілактика і терапія туберкульозу. Збудник лепри, біологічні особливості.
- •33. Іерсинії – збудники псевдотуберкульозу і ентероколіту, властивості, мікробіологічна діагностика ієрсиніозу.
- •34. Збудник сифілісу. Морф, культуральні властивості. Патогенез та імунітет. Мікробіологічна діагностика і специфічна терапія сифілісу.
- •35. Лептоспіри, їх характеристика, класифікація. Патогенез, імунітет і мікробіологічна діагностика лептоспірозу. Специф. Профілактика і терапія.
- •37. Рикетсії, біол.. Властивості. Класифік. Рикетсії – збудники захворювань у людини. Збудники Ку-гарячки. Патогенез захв., лабор. Діагностика, специф. Профіл.
- •38. Збудники висипного тифу, властивості. Патоген.Захворювання, оцінка методів. Специфічна профілактика, оцінка препаратів. Лабораторна діагностика.
- •39. Мікоплазми, класиф. Біол.Власт., методи культивування. Роль в розвотку патології людини. Мікробіологічна діагностика мікоплазмозу.
- •40.Хламідії, класиф., біол. Властивості. Методи культивування. Роль в розвитку патол.Людини. Мікроб.Діагност.Хламідіозу.
- •41.Малярійні плазмодії, їх характеристика. Патогенез малярії. Мікробіологічна діагностика. Специфічна профілактика і терапія.
- •42.Кампілобактери – збудники гострих кишкових захворювань. Біологічні властивості, мікробіологічна діагностика.
- •45.Патогенні гриби та актиноміцети(характеристика мікозів,дерматомікозів кандидозів)
- •46Токсоплазма,морфологія,особливості культивування.
- •47.Патогенні найпростіші
- •48.Лихоманка від укусу щурів
- •49.Умовно-патогенні мікроорганізми
- •50.Внутрішньолікарня́на інфекція
- •51.Клінічна мікробіологія
- •68. Харчові отруєння мікробної етіології. Класифікація харчових отруєнь(мали на увазі м/о), які їх спричиняють.
- •69.Збудники харчової токсикоінфекції. Принципи сан-бакт досліджень харчових продуктів.
4. Стрептококи, біологічні властивості, класифікація. Токсини, ферменти патогенності.
Стрептококи (Streptococcus) сферичні Грам+ бактерії .Клітинне ділення відбувається уздовж єдиної осі цих бактерій, тому вони ростуть в ланцюжках або парах, звідти походить і їх назва .Хемоорганотрофи,Вимогливі до живильних середовищ.
Класифікація: за екологічною ознакою вони поділяються на 3 групи:
1)стрептококи серогрупи А – патогенні лише для людини (S.Pyogenes)
2)патогенні та умовно-патогенні стрептококи серогрупи В та Д – патогенні для тварин і людей(S. agalactiae, Streptococcus faecalis)
3)умовно-патогенні оральні стрептококи (S.mitis)
Патогенні стрептококи утв. різні по дії токсини:
1)Гемолізин – інактивується при темпер. 55⁰С,впродовж 30 хв.,Обумовлює руйнування еритроцитів,лейкоцитів,тромбоцитів,макрофагів.
2)Лейкоцидин- руйн. лейкоцити,знешкоджується при 40⁰С.
3)Летальний токсин- має некротичну дію
4) уритрогенний термостабільний токсин- викликає запальну реакцію шкіри у людей ,в крові яких відсутній антитоксин
5) Альфа- гемолізин- секретується в поживне середовище.
Ферменти патогенності:
1)гіалуронідаза(завдяки якій збудник проникає у тканини та органи)
2)фібринолізин
3)дезоксирионуклеаза
4)рибонуклеаза
5)нейромінідаза
6)протеїназа,стрептокіназа,амілаза ліпаза тощо.
5. Стрептококи. Роль у розвитку патології людини. Патогенез стрептококових захворювань. Токсини і ферменти патогенності стрептококів. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики стрептококових захворювань.
(заг.характеристика стрептококів у 4 пит.)
Стрептококи й інші мікроорганізми, що живуть на поверхні тіла, можуть проникати в тканини тільки при ушкодженні слизуватої оболонки, шкіри (запальні процеси, сторонні тіла, травматизація слизуватої).
В організмі людини вони знаходяться переважно в ротовій порожнині,верхніх дихальних шляхах,на шкірі та в кишечнику. Шлях передачі- повітряно-крапельний. Джерело інфекції- здорові бактеріоносії,рековалесценти та хворі люди.
Патогенні стрептококи утв. різні по дії токсини:
1)Гемолізин – інактивується при темпер. 55⁰С,впродовж 30 хв.,Обумовлює руйнування еритроцитів,лейкоцитів,тромбоцитів,макрофагів.
2)Лейкоцидин- руйн. лейкоцити,знешкоджується при 40⁰С.
3)Летальний токсин- має некротичну дію
4) уритрогенний термостабільний токсин- викликає запальну реакцію шкіри у людей ,в крові яких відсутній антитоксин
5) Альфа- гемолізин- секретується в поживне середовище.
Ферменти патогенності:
1)гіалуронідаза(завдяки якій збудник проникає у тканини та органи)
2)фібринолізин
3)дезоксирионуклеаза
4)рибонуклеаза
5)нейромінідаза
6)протеїназа,стрептокіназа,амілаза ліпаза тощо.
Імунітет відрізняється малою напруженістю та недовготривалістю. В результаті сенсибілізації розвиваються рецидиви.Це пояснюється схожістю антигенів стрептококів та тканин організму,високим вмістом антигенів,наявністю великої кількості сироварів за відсутності перехресного імунітету.
Мікробіологічна діагностика.
Матеріал- гній,слиз із носу,сеча,ін..- бактеріоскопічне дослідження.Готують мазки,забарвлені за Грамом.
Бактеріальне дослідження- посів матеріалу на кровяний агар.Колонії характеризують за відсутністю чи наявністю гемолізу,ідентифікують чисту культуру за антигенними властивостями в реакції преципітації.
Серологічне дослідження проводять для підтвердження діагнозу ревматизму- визнач. наявність антитіл до О-стрептолізину у РЗК або реакції преципітації