4. Стрептококи, біологічні властивості, класифікація. Токсини, ферменти патогенності.

Стрептококи (Streptococcus) сферичні Грам+ бактерії .Клітинне ділення відбувається уздовж єдиної осі цих бактерій, тому вони ростуть в ланцюжках або парах, звідти походить і їх назва .Хемоорганотрофи,Вимогливі до живильних середовищ.

Класифікація: за екологічною ознакою вони поділяються на 3 групи:

1)стрептококи серогрупи А – патогенні лише для людини (S.Pyogenes)

2)патогенні та умовно-патогенні стрептококи серогрупи В та Д – патогенні для тварин і людей(S. agalactiae, Streptococcus faecalis)

3)умовно-патогенні оральні стрептококи (S.mitis)

Патогенні стрептококи утв. різні по дії токсини:

1)Гемолізин – інактивується при темпер. 55⁰С,впродовж 30 хв.,Обумовлює руйнування еритроцитів,лейкоцитів,тромбоцитів,макрофагів.

2)Лейкоцидин- руйн. лейкоцити,знешкоджується при 40⁰С.

3)Летальний токсин- має некротичну дію

4) уритрогенний термостабільний токсин- викликає запальну реакцію шкіри у людей ,в крові яких відсутній антитоксин

5) Альфа- гемолізин- секретується в поживне середовище.

Ферменти патогенності:

1)гіалуронідаза(завдяки якій збудник проникає у тканини та органи)

2)фібринолізин

3)дезоксирионуклеаза

4)рибонуклеаза

5)нейромінідаза

6)протеїназа,стрептокіназа,амілаза ліпаза тощо.

5. Стрептококи. Роль у розвитку патології людини. Патогенез стрептококових захворювань. Токсини і ферменти патогенності стрептококів. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики стрептококових захворювань.

(заг.характеристика стрептококів у 4 пит.)

Стрептококи й інші мікроорганізми, що живуть на поверхні тіла, можуть проникати в тканини тільки при ушкодженні слизуватої оболонки, шкіри (запальні процеси, сторонні тіла, травматизація слизуватої).

В організмі людини вони знаходяться переважно в ротовій порожнині,верхніх дихальних шляхах,на шкірі та в кишечнику. Шлях передачі- повітряно-крапельний. Джерело інфекції- здорові бактеріоносії,рековалесценти та хворі люди.

Патогенні стрептококи утв. різні по дії токсини:

1)Гемолізин – інактивується при темпер. 55⁰С,впродовж 30 хв.,Обумовлює руйнування еритроцитів,лейкоцитів,тромбоцитів,макрофагів.

2)Лейкоцидин- руйн. лейкоцити,знешкоджується при 40⁰С.

3)Летальний токсин- має некротичну дію

4) уритрогенний термостабільний токсин- викликає запальну реакцію шкіри у людей ,в крові яких відсутній антитоксин

5) Альфа- гемолізин- секретується в поживне середовище.

Ферменти патогенності:

1)гіалуронідаза(завдяки якій збудник проникає у тканини та органи)

2)фібринолізин

3)дезоксирионуклеаза

4)рибонуклеаза

5)нейромінідаза

6)протеїназа,стрептокіназа,амілаза ліпаза тощо.

Імунітет відрізняється малою напруженістю та недовготривалістю. В результаті сенсибілізації розвиваються рецидиви.Це пояснюється схожістю антигенів стрептококів та тканин організму,високим вмістом антигенів,наявністю великої кількості сироварів за відсутності перехресного імунітету.

Мікробіологічна діагностика.

Матеріал- гній,слиз із носу,сеча,ін..- бактеріоскопічне дослідження.Готують мазки,забарвлені за Грамом.

Бактеріальне дослідження- посів матеріалу на кровяний агар.Колонії характеризують за відсутністю чи наявністю гемолізу,ідентифікують чисту культуру за антигенними властивостями в реакції преципітації.

Серологічне дослідження проводять для підтвердження діагнозу ревматизму- визнач. наявність антитіл до О-стрептолізину у РЗК або реакції преципітації