2.5 Принципи загальнопедагогічних та дидактичних праць м.О. Корфа

Корф розробив своєрідну концепцію навчання, багато положень якої мали великий вплив на наступний розвиток педагогічної науки. Разом зі всією прогресивною педагогікою другої половини 19 століття він утверджував педагогіку як самостійну науку, зі своїм, тільки їй притаманним предметом дослідження. В його роботах простежувались зв’язки педагогіки з іншими науками, давалось наукове вирішення таких проблем як спадковість і виховання, взаємозв’язок загальноосвітнього і спеціального знання, методичних систем і творчого початку у учительській діяльності.

У наші дні не можуть не викликати інтересу ідеї високого призначення науки, ідеї найкращого для даних умов вибору структури школи, чіткої орієнтації педагогічної науки на удосконалення навчально-виховної роботи школи , яка в кінцевому підсумку повинна служити економічному і соціальному прогресу.

Микола Олександрович відстоював аналітико-синтетичний (тобто звуковий) метод вивчення грамоти і одним із перших у Росії запропонував його широке застосування. Для ознайомлення вчителів з цією методикою він написав посібник «Руководство к обучению грамоте по звуковой методике» (1867 р. ) – один із перших у Росії підручників такого типу. [14]

Ця маленька брошурка зробила революцію у всій системі освіти.

Корф доводив необхідність навчання дітей інших національностей їхньою рідною мовою, адже, користування своєю мовою – священе право для кожної нації. Всі ці думки викладені у статті «Малорусская народная школа»

М. О. Корф одним із перших в Росії виступив з вимогою загального обов’язкового початкового навчання рідною мовою, а також першим у нашому краї поставив питання необхідності навчання жінок у сільських школах, про створення середньої школи-гімназії і ремісничого училища.

Із педагогічних творів М. О. Корфа великої популярності набули : «Руководство к обучению грамоте», «Русская начальная школа», «Наш друг», «Малютка», «Первоначальное правописание» та інші.

Ці праці М. О. Корфа побачили світ між 1867 і 1873 роками.

«Руководство к обучению грамоте» було складено ним спершу для навчання старшої дочки і вперше видано в 1867 році. «Руководство» у перші ж 12 років витримало 7 видань, які розійшлися 70-тиячним накладом.

«Руководство» М.О. Корфа являло по суті закінчений вигляд нової системи початкового навчання із звукового синтетичного методу. Вона відкривала можливість більше, ніж в десять разів швидше навчити селянських дітей грамоті, причому без тої болісної напруги, якою супроводжувалося навчання букво-складальним методом. Навички читання і письма за методом М.О. Корфа виявились міцними, навчання проходило не механічно, а на основі свідомості учня. Перевага такої системи була і в тому, що діти не відривалися до школи на довгий час, як раніше, що теж було оцінено селянами. Одна лише ця система навчання могла зробити ім’я автора досягненням вітчизняної школи. Але це було тільки початком. [14]

Стомившись відповідати на численні листи, як приступити до відкриття народних шкіл барон М.О. Корф випустив книжку «Російська початкова школа». В книжці викладено систему організації і ведення навчально-виховної роботи в сільських умовах. Система ця включала: комплектування класів, підтримання порядку і дисципліни, описання методів і прийомів начання російських і неросійських учнів, дітей і дорослих. Дві найбільш яскраві риси характеризували цю систему навчання: наукова обумовленість її керівних ідей і принципів, а також суровий облік соціальних історичних умов, у яких повинна була функціонувати ця система.

Справі свідомого засвоєння учнями програмного матеріалу шляхом його уточнення, пов’язаного з практичною діяльністю, живою природою, що оточує учня, М.О. Корф присвятив свою книгу для читання «Наш друг», видану в 1871 році. Вона була задумана як джерело збагачення сільської дитини знаннями і як книжка, яка через ознайомлення її з навколишнім світом вплинула б на покращення її матеріального і морального побуту.

У книжці Корфа послідовно проводиться принцип свідомості. Вона пропонувала доступні при початковому навчанні знання тваринного світу, гігієни, географії, мінералогії, землеволодіння та інші з акцентом на практичні потреби селянського побуту.

Увесь зміст книжки – теми бесід з учнями, розумові вправи ,завдання для письмових робіт, уроки правопису та інші – звертався не стільки до пам’яті, а, перш за все, до самостійної думки дитини, базуючись на ній і служачи її послідовному і систематичному розвитку.

В 1872 році світ побачила книга «Малютка». У вступній частині «Заметка для преподающих» автор роз’яснює для кого і з якою метою створений цей підручник. Отже, вона «предназначена нами для лиц, ознакомленных с процессом чтения и письма по звуковому способу, или для лиц ,обученных прежним порядком, уже читающих «по верхам» , не «по складам». Предлагаемая книжечка должна быть дана в руки учащимся после того, что ими пройдены все звуки, как первая книга для чтения, предшествующая «Родному слову». [15]

Крім названих, одна за одною виходили і інші роботи М.О. Корфа: «Наші шкільні справи», «Земське питання», «Про народну освіту», «300 письмових робіт, завдання для самостійних вправ у письмі учнів всіх трьох відділень початкової школи», «Посібник для недільних шкіл. Програми, конспекти, методичні вказівки і домашні роботи для всіх уроків» і ряд інших праць.

Вони висвітлювали всі основні питання школи початкового навчання і давали право вважати М.О. Корфа одним із творців земської народної школи. Мета цих книг – полегшити працю народного вчителя.

«М.О. Корф залишив нам велику літературну спадщину, світську і релігійну ,яка з кінця 19 століття була надзвичайно шанованою в земських народних школах майже по всій території Російської імперії» 87 І це дійсно було так.