2.3 Питання механізмів розвивального навчання

Серед послідовників К.Д.Ушинського гідне місце в історії розвивального навчання займає відомий методист М.О.Корф, з ім’ям якого тісно пов’язане становлення земської освіти у Приазов’ї.

З листів Ушинського до Корфа дізнаємося, що видатний педагог був дуже задоволений, що в Бердянському повіті Таврійської губернії останній організував власними силами більше сорока земських шкіл, запровадив у цих школах "Рідне слово" як основну книжку для навчання в перших двох класах, а в третьому для навчання природознавству та історії використовував відповідні статті "Дитячого світу" і, що найголовніше, організував творчу роботу приазовських учителів за вказівками, які подані у “Пораднику” К.Д.Ушинського.

Детальний аналіз звітів членів Бердянського земства за 1866-1908 роки дозволяє підтвердити цей факт. Так, при розподілі підручників, навчальних посібників по земських школах Бердянського повіту у 1876 році Берестовацька школа одержала –15 підручників “Рідного слова” першого року навчання та стільки ж другого року навчання, Лозанівська – відповідно 7 та 9, Троянівська – 8 і 6, Покровська –10 та 22; Остриковська –30 підручників першого року навчання; Зеленівська – 34 та 20; Могилянська –3 та 15; Чернігівська –12 та 7; Верхньотокмацька – 9 та 3; Юріївська – 30 підручників першого року навчання; Богородицька – 8 підручників другого року навчання.

Корфа приваблювало у “Рідному слові” К.Д.Ушинського перш за все те, що головною настановою книги є розвиток розумових сил дитини, пробудження її свідомості. З болем згадував він, як одного разу, бажаючи підбадьорити учня, який вагався у відповіді, він простягнув руку, щоб погладити його по голові, і як дитина з жахом відсахнулася від нього, неначе їй простягнули не руку, а шматок розпеченого заліза. Та вже за два роки після введення нової системи навчання за книгами К.Д.Ушинського картина різко змінилася: “Я вже бачив інших учнів: весело, ясно, жваво, дивились на мене і на всіх сторонніх відвідувачів, яких було багато, дитячі оченята. Зміст прочитаного переказують жваво, весело, невимушено, зв’язно, не вживаючи висловів, прочитаних у книзі”.

У своїх відомих звітах М.О.Корф писав, що мав насолоду чути, буваючи в приазовських земських школах, що учні зупинялися при читанні на словах їм не зрозумілих і прохали пояснень у вчителя. До тих пір, поки вчитель, вважав Корф, цього не досяг, він не може бути переконаний у тому, чи працює думка учня під час читання, чи ні.

У ході перевірок приазовських земських шкіл М.О.Корф велику увагу звертав на вміння учнів логічно мислити, свідомо засвоювати програмовий матеріал. Цьому, на його глибоке переконання, сприяє, насамперед, розумна організація всього навчального про­цесу. У цьому зв’язку доречно навести розроблений М.О.Корфом нижченаведений розклад занять для земської чотирикласної школи, який підтверджує розумну організацію навчального процесу, яка в сучасній психологічній літературі названа модульно-розвивальною системою.

Аналіз дидактичних праць М.О.Корфа “Керівництво до навчання грамоти”, “Російська початкова школа” дозволяє стверджувати, що на основі вивчення закономірностей процесу навчання педагог сформулював розвивальний принцип навчання, під яким розумів “критерій, основу для вибору правильного методу дидактики”. Звертаючись до відомих психологічних ідей своїх попередників, а особливо до праць К.Д.Ушинського, він експериментально в приазовських земських школах не тільки розширив принципи практичності, свідомості, природності, швидкості, легкості, самодіяльності, наочності, врахування індивідуальних особливостей дітей, але саме в земській педагогіці обґрунтував такі прин­ципи, як “принцип стислості”, “простоти”, “раптовості”, “принцип впевненості в успіху”, і що цінне, на наш погляд, – подав конкретні практичні поради вчителю щодо їх застосування. У приазовських земських школах втілювалися основні дидактичні принципи розвивального навчання, а саме: не вимагати від дітей заучувати матеріал без розуміння; забезпечувати доступність у навчанні; не звільняти дітей від самостійного обдумування; не залишати дітей без допомоги; у навчанні йти вперед, спираючись на вивчений матеріал.

Особливу увагу М.О.Корф приділяв методам розвивального навчання. Він сформулював мету застосування методу навчання як правильний розподіл навчального матеріалу, систематичне його розташування, що полегшує як передачу, так і засвоєння виучуваного. Справедливо вважаючи, що вчитель повинен бути не тільки педагогом, а й дослідником, він рекомендував сміливіше запроваджувати самостійні письмові роботи; забезпечувати тісний зв’язок школи з громадським життям рідного села, краю; залучати учнів до краєзнавчої діяльності. Самостійні роботи були надзвичайно важливими в земських школах, оскільки активізували розумовий розвиток дітей, формували спостережливість, вчили послідовно викладати свої думки, допомагали закріпленню тих знань, якими наділило їх життя і бесіда вчителя.

Цікавими видаються пропоновані М.О.Корфом теми для письмових і позакласних робіт. Наприклад, до теми “Праця і сільськогосподарські знання. Виробництво і промисли” – “Опишіть заняття ваших селян протягом весни, літа, осені, зими”, “Яке житло повинна влаштувати людина для себе і для тварин?”, “Які у вас у селі є ремісники і кустарі, куди вони збувають свої вироби?” тощо.

Розвивальне навчання, розумно організований виховний процес неможливі без книги. Саме в ній М.О.Корф вбачав джерело для ознайомлення учнів з навколишнім світом, важливим засобом самоосвіти. При земських школах Приазов’я були створені публічні бібліотеки і книжкові склади. Ухвалою Бердянських повітових земських зборів 1883 року було дозволено при кожній школі відкривати бібліотеку для учнів, підлітків та всього грамотного населення села. Вже на початку 1894 року управою були організовані бібліотеки при 90 земських школах, на що було витрачено більше як 6000 тис. крб. Аналіз звіту Бердянської земської управи вже в 1896 році свідчить про те, що ця тенденція зберігалася і що при 123 земських школах були бібліотеки при виділених коштах по 50 крб. на кожну.

Як конкретно були організовані М.О.Корфом заняття по “Рідному слову”? М.О.Корф вважав, що необхідно урізноманітнити заняття, розбиваючи курс школи, запропонований у “Рідному слові”, на ряд спеціальних вправ, які потім і плануються в особливому розкладі як спеціальні “предмети”. Серед шкільних предметів у розкладі Корфа значились звукові вправи, гра в букви, творення слів, диктанти, російське читання, швидкопис, чистописання, логічні вправи, наочне навчання, природознавство, арифметика і т.п. Кожна вправа практикувалась доти, поки не давала бажаних результатів.

Заняття логічними вправами тісно пов'язувались із наочним навчан­ням: одне без іншого неможливе, і проведення саме цих занять, на думку Ушинського К.Д., має привести до розвитку розумових сил дитини. Отримуючи з книги "Рідне слово", а також на унаочнюваних уроках ряд конкретних уявлень, дитина привчається в ході бесіди аналізувати й узагальнювати їх, вводячи таким чином отриманий матеріал у "скарбницю" свого мислення. Відвідуючи школи, М.О.Корф завжди спостерігав за тим, як проводяться вправи з "Рідного слова" і які результати вони дають.

Зрозуміло, що розвивальні вправи "Рідного слова" не заучуються механічно. Цю небезпеку передбачав Корф і разом зі своїми однодумцями вигадував задачі, які б наштовхували учнів на більш-менш напружену роботу думки і запобігали можливість механічного заучування. Так, перш за все, рекомендувалося при проходженні "Рідного слова" використовувати наочні атласи і таблиці. Особливо Корф радив атлас Шрейбера "Картини для наочного навчання". В цьому атласі згруповані на замовлення саме ті предмети, які вивчалися в "Рідному слові". Якщо з якоїсь причини не можна було користуватися атласом, М.О.Корф радив користуватись малюнками.

Для уникнення механічних збочень при роботі по "Рідному слову", яких не завжди можна було уникнути наочним навчанням, М.О.Корф розробив низку спеціальних додаткових вправ, які могли б тримати думку дитини у постійному напруженні й усували б можливість механічності.

Корф писав у методичних порадах: “Не треба рухатись дуже швидко. Власний досвід каже мені, що треба постійно повторювати з учнями все пройдене із вправ "Рідного слова", але питання в тому, як повторювати? Якщо задовольнитись тільки тим, щоб учень вмів розподілити за розрядами саме тільки ті предмети, які названі в його книзі, а не будь-які предмети, однорідні з цим, то мета вправ зовсім не буде досягнена. Уроки Ушинського К.Д. мають розвивати, отже, всі зусилля вчителя повинні бути спрямовані на те, щоб активізувати думку дитини; таким чином, вчителям необхідно пропонувати і питання при повторенні. Ні до чого не привело б, якби, наприклад, вчитель, повторюючи вправи "Рідного слова", сказав учню: "Назви мені посуд, назви мені тварин, назви коштовні метали". Обмежу­ватись подібними запитаннями – означає, вправляти лише напам'ять, а вчитель повинен впливати на мислення. Прагнучи поліпшити працю вчите­лів, пропоную складені мною зразки питань для повторення пройдених уроків "Рідного слова". Ці питання поділяються на 2 категорії: а) аналі­тичне називають предмет і пропонують дитині визначити ознаку його”.

Зразки питань для повторення вправ 1-ої частини "Рідного слова", після того як вивчена вся 1-ша частина або тільки декілька її уроків.

(для двох молодших класів)

Бесіда повинна мати місцевий характер. Ось фрагмент бесіди, яку розробив М.О.Корф.

Питання. У що ти одягнений? Відповідь. У кожух.

Питання. Що таке кожух? Відповідь. Сукня.

Питання. З чого він зроблений? Відповідь. З шкіри вівці.

Питання. Що таке шкіра вівці? Відповідь. Частина вівці.

Питання. Що таке вівця? Відповідь. Домашня, чотиринога, травоїдна

тварина.

Питання. Чому ти називаєш її домашньою твариною? Відповідь. Вона живе вдома.

Питання. Ні, вона майже цілий рік у степу. Чому ж таки домашня? Відповідь. Вівця ручна, взимку живе вдома, приносить людині користь.

Питання. Чому ти називаєш вівцю чотириногою твариною? Відповідь. У неї 4 ноги.

Питання. Як би вівця зламала собі одну ногу, або їй одну ногу відрубали, то скільки б у неї було ніг? Відповідь. 3.

Питання. Як би ти в такому випадку назвав вівцю по кількості ніг? Відповідь. Чотириногою.

Питання. Але ж у вівці 3 ноги, а не 4. Відповідь. Вона народжується з 4 ногами, а тому й називається чотириногою.

Питання. Чому називаєш ти вівцю твариною травоїдною?

б) синтетично перераховують ознаки, не називаючи предмета, і про­понують мисленню дитини відтворити предмет за його ознаками:

Питання. Що ти зробиш корисного для людини з цегли, глини, соломи? Відповідь. Будинок.

Питання. Летить у повітрі тварина без пір'я, але з крилами: що я маю на увазі? Відповідь. Комаха.

Питання. Які відомі тобі дерева мають таку ж назву, як і їхні плоди? Відповідь. Груша, слива, вишня. [25;509-515]

К.Д.Ушинський з великою увагою ставився до спроб творчої робо­ти над “Рідним словом” і його вправами, робив свої зауваження і готувався опублікувати свої враження від роботи земських шкіл М.О.Корфа Враження ці він не встиг опрацювати внаслідок своєї прогресуючої хвороби.

Особливе місце М.О. Корф відводив постаті вчителя у розвитку дитини, ставив до нього високі вимоги й водночас постійно піклувався про нього.

Великого значення Корф надавав дисципліні. Він вважав, що дисципліна має бути усвідомленою.“Пора, пора одуматися, – говорив Микола Олександрович, – пора розлучитися з паличною дисципліною і перейти до шкільної дисципліни, тобто до такого спілкування з дітьми, яке сприяє прив'язаності до школи і вчителя". Ці ідеї і лягли в основу його праці “Російська початкова школа”.

Покликання вчителя великий педагог вбачав не в покаранні за вчинки учнів, а в запобіганні їх.

Джерелом невичерпної сили творчості вчителів Приазов’я були з'їзди, які проводив Корф. Ці з’їзди давали життєві сили вчителям, надихали енергією, збуджували думку. Тут можна було не лише здобути теоретичні знання та поділитися досвідом, а й ово­лодіти практичними навичками щодо організації розвивального навчання у земській школі.