1.2 Просвітницька діяльність м. Корфа у земських органах

Друга половина ХІХ століття в Росії була ознаменована бурхливим зростанням економіки, значними змінами в політичній і соціальній сферах, а також знаковими демократичними реформами. Важливим чинником процесу реформування стала діяльність демократичної інтелігенції, до якої належав М. Корф. Займаючи низку посад, виконуючи ряд обов’язків, він суттєво впливав на суспільне, освітньо-наукове життя всього півдня України та Росії. Значну роль відіграв М. Корф у становленні та розвитку демократичних принципів в організації земського руху в Україні в 60-х роках ХІХ століття.

Громадська, суспільно-політична діяльність М. Корфа почалася після проведення в Російській імперії демократичних реформ 60-70-х років ХІХ століття. Але ще до відкриття земських установ та прийняття “Положення про народні училища” у 1862-1864 роках барон брав активну участь у розробці зазначеного документа, обговоренні питань земського самоврядування та шкільної справи. У 1865 році на сторінках “С.-Петербургских Ведомостей” долучився до обговорення нових судових статутів, “Положення про земські установи” . Беручи участь у дворянських зборах, М. Корф разом із Д. Гнєдіним та Я. Савельєвим виступав проти станових привілеїв, проекту кріпосницького характеру [1,с.281;2с.157-158].    Із уведенням земського самоврядування, відкриттям земських зборів Олександрівського повіту Катеринославської губернії барон М. Корф обіймав декілька посад.    Серед функцій земств М. Корф особливо важливою вважав опікування розвитком народної освіти. Без освітніх заходів земств і саму реформу 1861 року барон вважав неспроможною звільнити селян від невігластва й забобонів. Уже на другому засіданні Катеринославського губернського зібрання, у грудні 1866 року, барон Корф підкреслював, що “питання про поширення освіти в масі народу – земське питання, найкапітальніше із земських питань...” [24,с.127]. У роботі “Земский вопрос (о народном образовании)” М. Корф наголосив на тому, що успіх справи полягає в тісному співробітництві держави, земства, волосних закладів [9, 24]. Тому діяльність барона головним чином зосередилася на організації шкільної справи. Період до 1872 року він використав для організації початкових шкіл, їх відкриття, привернув до справи народної школи увагу громадськості (земських діячів, поміщиків, мирових посередників, сільських товариств). Підготовку кваліфікованих кадрів для такого типу навчальних закладів узяв під особистий контроль, активізував діяльність повітової Училищної ради. Барон самовіддано керував дорученим йому ІІІ училищним відділком.    М. Корф був ініціатором створення Училищної ради. Свою діяльність вона розпочала 24 квітня 1867 .На перших земських зборах було обрано членів Училищної ради, головою було призначено К. Буницького. М. Корф став членом ради й виконував ці обов’язки до осені 1872 року [2, с.160]. Основне завдання ради барон убачав у приверненні селян до школи й доведенні її користі для народу. Дякуючи активній, наполегливій діяльності М. Корфа Училищна рада Олександрівського повіту мала досить широкі повноваження. У даному випадку вона могла стати взірцем для інших земств.

   Рада починала діяти без будь-якої фінансової підтримки з боку земства, тому могла існувати лише дякуючи пожертвам приватних осіб. К. Буницький та М. Корф внесли по 70 крб. для організації шкільного фонду [24, с.60]. Передали вони на користь шкіл також виторг від продажу своїх книг – “Руководства к древоразведению” (К. Буницький) та “Руководства к обучению грамоте по звуковому способу” (М. Корф). Ця сума склала на вересень 1869 року 1113 крб. 38 коп., згодом до 2000 крб. (за іншими даними 4000 крб.) [22,с 49]. Перше асигнування Олександрівського повітового земства на справу народної освіти склало лише 800 крб. Та й ця сума була виділена лише завдяки наполегливості

М. Корфа. У 1867-1868 рр. земство асигнувало в розпорядження Училищної ради 1200 крб., а попечителі – 2000 крб. У 1868-1869 рр. земські збори збільшили ассигнування, додавши ще 2500 крб. Ця сума разом із виторгом від продажу “Руководства...” та “Звітів...” (пожертвувані М. Корфом на користь народних шкіл Олександрівського повіту), дали можливість активізувати діяльність ради [21,с.71-72].    За 4 роки наполегливої діяльності ради багато шкіл повіту почали відповідати медичним нормам необхідного об’єму повітря в класних кімнатах. Із 67 шкіл тільки 8 знаходились у тимчасових, а не спеціально побудованих приміщеннях.    Училищна рада опікувалася забезпеченням шкіл навчальними посібниками. Уже на другий рік існування нею було розіслано в школи 16000 книг, мапи Європи, Росії, Олександрівського повіту, глобуси, організовано 8 бібліотек для учнів та вчителів (кожна з яких нараховувала по 76 томів). Усі школи були забезпечені рахівницями, картинами для наочного навчання, стальними перами, папером, книгою для відмітки відвідування учнями школи. Таким чином, Училищна рада, не маючи на те законних підстав, стала педагогічним розпорядником усіх шкіл повіту.

Розділ 2. Проблеми навчання та виховання у педагогічній спадщині М.О. Корфа