- •1.Особливості порівняльної потітології як напрямку полюнауки Сучасна порівняльна політологія складається з 3-х основних елементів:
- •3 Етап встановлення порівняльної політології (1850 – 1900 – 1914 рр.):
- •4 Традиційний етап порівняння (1900-1945 (1914-1956):
- •5 Біхевіоральний етап (1950-1970 рр.) „Класична компаративістика”
- •6 Плюралістичний етап:
- •2. Види та маштаби порівняльних методів:
- •9. Якісне та кількісне порівняння
- •8. Основні принципи використання порівняльного методу. Основні вимоги і принципи порівняння
- •10. Значення перемінних в процесі використання порівняльного методу. Види та рівні.
- •11. Методологічні проблеми порівняння. Проблеми порівняння
- •12. Значення типологічного аналізу. Типологізація
- •13. Поняття та види типологій політичих систем.
- •14. Лінійні типології пс
- •4.Поліархія (Ідеальний тип):
- •27. Порівняння типів переходу
- •28. Порівняння типів перехідних урядів
- •29. Значення порівняння початку переходів для прогнозування процесів кончолідації
- •30. Методика вимірювання президентської влади Методика м. С. Шугарт і Дж.Кері.
- •34. Методика вимірювання президентської влади а.Сіарофф
- •35. Методика вимірювання президентської влади о. Норгаард і л.Йоханнсен3
- •37. Індекси форми правління
- •39. Методологічні проблеми порівняння політичних партій:
- •40. Класичні типології політичних партій
- •V Ступінь причетності
- •41. Класифікація політичних партій Гантера та Даймонда
- •V Партії-Рухи:
- •42. Типологія поліичних партій Строма та Ст.В.Волинця
40. Класичні типології політичних партій
Типологія політичних партій М.Дюверже.
Праця Політичні партії. 1951 р.
На основі 5 критерій розробив 5 типологій політичних партій:
І Партійна інфраструктура:
1.Партії з прямою структурою, що утворюються з місцевих і регіональних комітетів об’єднаних єдиним керівництвом. Членство завжди має індивідуальний характер;
2.Партії з непрямою структурою, що утворюються з громадських організацій + місцевих і регіональних осередків, які на правах колективного членства в ступають до цієї політичної партії.
Що спричиняє виникненню партій з непрямою структурою ?– особливі політичні обставини:
-
доктринальні мотиви, що мають ідеологічний характер – Соціалістичні партії Скандинавії та Ліберали у ВБ.
-
тривала відсутність загального виборчого права.
ІІ Структурні елементи політичних партій (клітинки):
1.Партії – комітети, що утворюються з невеликих за чисельністю політичних структур, які є кількісними та якісними. Для них є характерною циклічна активність (вибори),- ХІХ-ХХ ст., і відроджуються сьогодні на рівні гібер-партій;
2.Партії-секції – велика централізована організація побудована за принципом відповідності адміністративно-територіального поділу держави;
3.Партії-осередки. Структурно вони створюються за принципом робітничих одиниць, а за електоральними чи територіальними принципами – Соціал-демократичні партії;
4.Партія-міліція. Така політична партія має ознаки військової організації і спрямована на терористичну діяльність.
ІІІ Спосіб інтеграції базових елементів політичних партій у загальну структуру партій:
1.Партії із сильною структурою.
- утворюється з низових елементів статуту партії;- використовує елементарні принципи партійної демократії.
2.Партії із слабкою структурою.
- може включати в структуру різні партійні федерації на правах колективного членства.
ІV Член партії:
1.Кадрові партії.
- не передбачають постійного членства. - членами партії є професійні політики; - можуть виникати, коли існує потреба ефективної політичної еліти і є довіра між політичним і громадянським суспільством.
2.Масові партії.
- передбачать фіксоване членство; - постійно працюють.
V Ступінь причетності
1.Тоталітарні партії.
- цей тип партії передбачає, що член політичної партії має розчинитися в життя партії, постійно залучати нових членів, брати участь в усіх заходах (БЮТ у 2007 р., на місцевому рівні);
2.Спеціалізовані партії.
- Цей тип партії передбачає, що члени партії беруть епізодичну роль у житті партії;- Люди може підтримувати лише певні блоки програми цієї партії.
Класифікація політичних партій М.Хазарова (1980 р.)
Розробив свою класифікацію на основі двох критеріїв:
-Ставлення до Конституції та законів;
-Місце в системі політичних відносин.
1.Демократичні партії;
2.Авторитарні партії;
3.Олігархічні партії;
4.Елітарні партії.
Класифікація політичних партій Ньюмана (1957 р.)
Критерій – організація політичної партії:
1.Партії індивідуального представництва.
- є характерними для суспільств із звуженою сферою політичного представництва.
2.Партії соціальної інтеграції.
- характерні для суспільств із високим рівнем політичної активності.
Класифікація політичних партій Райя Макрідіса (1967)
Класифікація має дихотомічний вигляд:
1.Авторитарні та демократичні партії (Орієнтація на політичну систему);
2.Інтегративні та представницькі партії;
3.Ідеологічні та прагматичні партії;
4.Національні та регіональні партії;
5.Світські та релігійні партії;
6.Олігархічні та демократичні партії (орієнтація на внутрішню будову);
7.Відкриті та закриті партії.
Класифікація політичних партій К.Джaнди
На основі досліджень пратій Східної Європи:
1.Партії масових демократичних рухів (Народний Рух України, Солідарність у Польщі і Громадянський Фронт Гавела у Чехословаччині).
-
ніколи після завершення основного періоду свого правління не залишаються при владі, а зникають з політичної сцени;
-
постійна конкурентна боротьба за лідерство в них.
2.Партії – залишки комуністичних партій: Сучасні соціалістичні партії Албанії, Угорщини та Болгарії й Комуністичні партії України та Росії.
3.Партії, які втілюють образ довоєнних партій:Історичні партії Румунії. Партії Латвії. Литві та Естонії.
4.Партії етнічних інтересів:В Румунії – ДСУР та Словачинні.
5.Релігійні партії Македонії та Албанії:Християнсько-демократичні партій та Мусульманські політичні партії.
6.Партії західних політичних орієнтацій:- пропагують екологічні ідеї (Партія зелених України, Еко);- Феміністичні партії (Жінки Росії).
7. Фривальні політичні партії: - Партія любителів пива.