55. Правове забезпечення процедури с

ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНА БАЗА ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ ВКЛЮЧАЄ

Закони України

Закон України "Про захист прав споживачів" від 15 грудня 1993 р. Ж3682-ХІІ (зі змінами і доповненнями);

Закон України "Про підтвердження відповідності" від 17 травня 2001 р. № 2406-ІИ;

Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" від 17 травня 2001 р. № 2407-Ш та інші.

Декрети Кабінету Міністрів

Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10 травня 1993 р. №46-93;

Декрет Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" від 8 квітня 1993 р. № 30-93 та інші нормативні акти.

Державні стандарти, які регламентують діяльність системи Укр-СЕПРО, та встановлюють вимоги до продукції (процесів, послуг). Міжнародні (регіональні) угоди у сфері сертифікації, прийняті Україною.

Сьогодні в Україні питання сертифікації продукції регулюються їільш ніж 500 законами, декретами і постановами Кабінету Міністрів України, указами Президента України та іншими нормативними актами.

56. Правила відбирання зразків для випробування нафтопродуктів

Відбирання зразків нафти та нафтопродуктів для випробувань здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 2517 "Нефть и нефтепродукты Методы отбора проб".

Кількість та маса точкових проб, нобхідних для проведення випробувань з метою С залежить від виду пр-ї, що сертифікується і встановлюється відповідно до вимог НД на цю пр-ю. На етикетці наводяться відомості:

• назва заявника

• назва пр-ї і марка

• позначення ст.-ту або ТУ

• назва п-тва-вир-ка

• маса нетто або об’єм

• дата виготовлення пр-ї

• № партії з товаросупровідною док-цією

• назва організації, де відібрані зразки

• дата відбору проб

• напис «Вогненебезпечно», «Отрута».

Відібрані зразки поділяються на 3 частини:

1. для ідентифікації пр-ї під час випробування

2. для проведення повторних або додаткових випробувань

3. зразок-свідок

1 і 2 частина використовується під час випробувань і не повертається заявнику, що підтверджує підпис заявника і випроб лаб-ї.

Зразок-свідок зберігається органом з С на випадок необхідності повторення випробувань для підтвердження показників пр-ї, вирішення спірних питань.

Термін зберігання зразка-свідка повинен бути на 1 рік довшим за термін дії сертифіката відповідності, але не більшим за гарантований термін придатності продукції. Після закінчення терміну повертається заявнику, що оформляється розпискою або за погодженням з заявником утилізується. Для контролю якості та С нафтопродуктів вик-ся стандартні зразки.

57. Екосертифікація

Є одним із видів С, яка спрямована на стимулювання виробників до впровадження таких технологічних процесів та розробки товарів, які мінімально забруднюють НС та створюють гарантію безпеки продукції для життя та майна громадян.

Для багатьох видів продукції екосертифікат є визначальним фактором конкурентоспроможності.

Обєкти: 1) обєкти НС (природні ресурси та компоненти); 2)джерела забруднень (виробництво, технологічні процеси, відходи вир-ва та споживання, комунікаційні послуги); 3)продукція природоохоронного призначення (природоохоронні технології, природоохоронні споруди, екопослуги); 4) екологічні інформаційні ресурси та продукція (інформаційні продукти у галузі екології, бази та банки екологічних даних).

Законодавчою та нормативною базою ЕС є стандарти ІСО 14000. На сьогодні в У впроваджено 5 з 17. Країни члени ЄС сертифікують свої системи екологічного управління відповідно до схеми екологічного менеджменту та аудиту ЕМАС.

Екомаркування, що застосовується за кордоном можна поділити на 3 групи: 1) маркування для позначення екологічності товару чи його окремих властиовстей («Голубий ангел», «Білий лебідь»); 2) маркування для ідентифікації товарів (упаковки), які можуть бути повторно використані і підлягають вторинній переробці («Зелена крапка»); 3) маркування, що закликає до дбайливого ставлення до НС.