5.Звязок соціології з іншими науками.

У своїй теоретичній частині соціологія тісно переплітається з філософією. Мова йде про соціальну філософію. Соціальна філософія конструює загальні принципи соціального буття, закони його функціонування і розвитку, які становлять логічну основу соціології. Тісний зв'язок із соціальною психологією. Спільними проблемами дослідження для соціології і соціальної психології є потреби та інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації, думки та настрої людей. Соціологія активно співпрацює із соціальною статистикою – галуззю статистики, предмет якої – соціальна сфера суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Соціальна статистика забезпечує соціологію інформаційною базою для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтації і поведінці верств і груп для підготовки науково обґрунтованих загальнодержавних і регіональних програм, поточної соціальної політики, розробки надійних прогнозів. Зв'язок із правознавством. Нині ці 2 науки зближаються: і соціологи, і правознавці дійшли висновку, що повний опис і пояснення сучасних соціальних процесів, вимагають об’єднання зусиль спеціалістів обох наук. Виникла спеціальна соціологічна теорія – «соціологія права». Прикладна соціологія ґрунтується на математичних знаннях і методах. Саме в процесі зближення емпіричної соціології і математики утворилась «математична соціологія» - спеціальна соціологічна теорія, в межах якої розробляються основні компоненти соціального аналізу, стратегія побудови соціальних моделей. Найтісніший і найнеобхідніший зв'язок соціології з історією. Як історія так і соціологія мають справу, з одного боку, з наявними у суспільстві об’єктивними, незалежними від волі і свідомості людей закономірностями. Які детермінують зміст, характер і напрям його розвитку, з другого боку, з існуючими індивідуальними, неповторними явищами і процесами, які не можуть бути причинно поясненими, але мають закономірний характер. Суттєво впливають на «зигзаги» суспільства та його історії. Дуже тісний зв'язок соціології з політологією. Він визначається тим, що: 1) соціальні спільності, соціальні інститути і організації є важливими суб’єктами і об’єктами політики; 2) політична діяльність є однією з основних форм життєдіяльності особистості і її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві.(соціологія політики, соціологія влади, соціологія міжнародних відносин). Отже, соціологія не може успішно розвиватися, не спираючись на результати досліджень соціальної філософії, економічної теорії, політології, етнографії, етнології, культурології тощо.

6.Позитивізм о.Конта

Позитивізм - філософський напрям, який єдиним джерелом істинного знання проголошує емпіричний досвід, заперечуючи пізнавальну цінність філософських знань, теоретичного мислення. Засновником позитивізму є французький мислитель Огюст Конт. Йому належить 6-томний «Курс позитивної філософії», надрукований у 1830--1842 рр. Виступивши ідеологом науки, Конт не тільки високо підніс її статус, а й зробив її своєрідною релігією.Підґрунтям концепції Конта є закон трьох стадій. На його думку, кожне з понять, і відповідно знання загалом, неминуче долає три такі стадії:1)теологічну, або фіктивну, коли за явищами шукають надприродні сили -- божества тощо;2)метафізичну, або абстрактну, коли за явищами вбачають абстрактні сутності й сили -- субстанції, флогістони тощо;3)наукову, або позитивну, коли між явищами відкриваються незмінні закони.

Принципова відмінність позитивної стадії від попередніх полягає в тому, що явища не пояснюються через щось інше, потойбічне їм, а описуються через зв'язок з іншими явищами. В законі трьох стадій Конт правильно розпізнав тенденцію зростання ролі наукового знання в історичному розвитку суспільства.