34. Модальний, ідеальний, базисний типи особистості.

Соціальний тип-це деперсоніфікованауявна особистість як узагальнене відображення сукупності повторюваних рис індивідів, які входять до певної соціальної спільності. Відомою є також типологія особистості російського соціолога В. Ядова, згідно з якою існують три типи особистості:• нормативний тип (базовий) - тип особистості, що найбільш відповідає потребам суспільства та є об'єктивно необхідним для розвитку суспільства;• ідеальний тип - тип особистості, що сприймається як бажаний ідеал, до якого слід прагнути;• модальний (реальний) - переважний тип особистості в суспільстві (під модою у статистиці розуміють найбільш часто повторювану величину будь-якого знака).

Базисна особистість немовби репрезентує своє суспільство і постає у двох іпостасях: по-перше, як тип особистості, що статистично найчастіше зустрічається (наприклад, конформіст у тоталітарному суспільстві), а по-друге, як найяскравіший представник цінностей певного суспільства, навіть якщо реальні представники цього соціального типу в меншості (наприклад, "ударник" та "новатор" у радянському суспільстві епохи сталінізму). Концепція базисної особистості є важливою методологічною засадою аналізу особливостей розвитку особистості як об'єкта соціального експерименту, здійсненого прихильниками комуністичної ідеології та практики глобальної перебудови суспільства Іншими словами, соціальний тип особистості - це відображення того, як суспільна система впливає на ціннісні орієнтації людини і через них - на його реальну поведінку.

48. Принцип федералізму був визначальним у поглядах М. Драгоманова й на національне питання. Він заперечував ідею національної державності, тому що політичною формою організації суспільного життя має бути федерація, що складається із самоврядних громад, а Україна мала бути федеративним утворенням, яке складається з 20 земель (Київської, Одеської, Харківської, Поліської та ін.) і, у свою чергу, входити до побудованої на федеративних засадах Росії.

35. залежність типу особистості від соціокультурних умов. Ринковий тип особистості. Осн. чинники :Сукупність ролей і статусів, що їх пропонує суспільство людині Сукупність соціальних інститутів, суспільних організацій, соціальних спільностей, у межах яких індивід виконує свої ролі Сукупність соціальних цінностей, норм, знань, звичок, навиків, якостей,котрі людина набуває, щоб реалізувати свої ролі Соціальне середовище, яке включає соціальні інститути і технології ви­робництва, відтворення і передачі культурних зв'язків Конкретні події, соціальні явища і процеси, якими зв'язана конкретна людина.Агенти соціалізації — це люди та установи, діючі соціальні суб'єкти, за допомогою яких людина соціалізується завдяки процесам навчання, комунікації, прилучення до культури. ВНЗ Організації Дошкільні установи Неформальні об’єднання Сім’я Школа

На певних стадіях життя людини роль агентів соціалізації ви­конують:

• дошкільні установи, неформальні організації, навчальні заклади, армія, трудовий колектив.Деякі інститути соціалізації здійснюють вплив на формування особистості протягом усього життя. Це — засоби масової інформа­ції, громадська думка. Схвалення оточення, референтної групи необ­хідне людині для успішної соціалізації.Дослідження західних соціологів показали, що специфіка відносин у різних сферах суспільного життя стимулює прояв певних особистісних якостей і типів поведінки. Так, ринкові відносини сприяють розвитку прагматизму, хитрості, обачності, відносини у сфері виробництва формують егоїзм, кар'єризм і вимушену кооперацію (її називають «тим не менше кооперація»), а сфера сімейної й особистої життя - емоційність, сердечність, прихильність, пошук гармонії будь-який ціною. У той же час добре відомий в соціології і зворотний механізм - вплив особистісних якостей на виникнення і розвиток громадських (у тому числі економічних) відносин певного типу. М. Вебер у свій час переконливо показав, що саме зміни в сфері свідомості, перебудова ціннісних орієнтації і ставлення до праці дали поштовх до виникнення капіталізму. Отже, комплекс певних особистісних якостей може прискорювати суспільний розвиток в тому чи іншому напрямку, а може, навпаки, перешкоджати йому чи робити його взагалі неможливим. Ринковий тип виходить з переконання, що особистість оцінюється як товар, який можна продати або вигідно обміняти. Ці люди зацікавлені у збереженні приємної зовнішності, знайомствах з потрібними людьми і готові продемонструвати будь-яку особистісну рису, яка підвищила б їх шанси на успіх у справі продажу себе потенційним замовникам. Їх відносини з оточуючими поверхові, їх девіз – “Я такий, яким ви хочете мене бачити”. Ринкова орієнтація може бути описана за допомогою наступних ключових рис характеру: опортуністичний, безцільний, нетактовний, нерозбірливий у засобах і спустошений. Їх позитивні якості – відкритість, цікавість і щедрість.

36. Фрейд розглядає психіку на трьох рівнях: несвідоме, передсвідоме та свідоме. Несвідоме – головний елемент і джерело заряду мотиваційної енергії; саме воно становить суть психіки. Передсвідоме містить психічні акти, що можуть бути усвідомлені за певних умов, а свідоме розглядається як елемент надбудови, що виростає над несвідомим і перебуває з ним у постійному конфлікті. Відомий австрійський психоаналітик виділяв дві основні природжені інстинктивні потреби, які визначають психічну діяльність людини, - лібідозну (інстинкт самозбереження, потяг до життя, любов, сексуальний потяг) та агресивну (потяг до руйнування, смерті, війни). Задоволення цих потреб стикається з перешкодами з боку навколишнього світу, суспільства, тому вони витискуються і створюють сферу ”несвідомого”. Однак інстинктивні потреби все ж прориваються, обходячи “цензуру” свідомого, і виявляються у вигляді символів Домінуючим серед людських інстинктів у сфері несвідомого є лібідо (від грец. Libido – статевий потяг, пристрасть). Це – загальна причина людської поведінки, діяльності, прояву характеру тощо. Кожна людина з моменту свого народження перебуває під впливом імпульсів лібідо, на основі чого виникає так званий “Едіпів комплекс”. Суть його полягає у несвідомому статевому потязі до батьків протилежної статі та намаганні фізично усунути одного з них – представника однорідної статі. Фрейд створює модель особистості, яка включає три елементи: “Воно” (Id), “Я” (Ego) і “Над-Я” (Super-Ego). “Воно” – несвідоме – складається із забутих вражень дитинства, природжених інстинктів, згадок, що пов’язують людину з далекими предками доісторичних часів. “Я” – сфера свідомого, посередник між “Воно” та зовнішнім світом – природою, суспільством, соціальними інститутами тощо. “Над-Я” – внутрішнє сумління особистості, “моральний цензор”, який оцінює конкретні обставини чи ситуації з точки зору соціальної чи моральної оцінки. “Над-Я” знаходиться між “Воно” та “Я”. На основі суперечностей і антагонізмів, які виникають між “Воно” та “Я”, Фрейд будує свою гіпотезу, згідно з якою сексуальні поняття є головними детермінантами індивідуального та соціального процесів.