86.. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України

Об'єктивна необхідність інтеграції України у світове господарство і розвитку її міжнародних економічних відносин безпосередньо випливає на формування ефективної структури економіки країни. Зовнішньоекономічні зв'язки у процесі інтеграції України у світове господарство охоплюють також комплекс розв'язуваних спільними зусиллями екологічних проблем. Поряд з об'єктивною необхідністю інтеграції України у світове господарство і розвитку її зовнішньоекономічних відносин існують і об'єктивні можливості для таких процесів. До них, насамперед, належить економічний потенціал нашої країни, що дає підставу для участі в міжнародному поділі праці.

Об'єктивною можливістю для інтеграції у світове господарство є вироблення механізму зовнішньоекономічних зв'язків, по-перше — на макрорівні (загальнодержавному); по-друге — на мікрорівні підприємств; по-третє — на глобальному і регіональному рівнях шляхом участі у спеціалізованих і багатоцільових економічних міжнародних організаціях ООН і регіональних економічних об'єднаннях типу ЄС, певних структурах СНД, зони вільної торгівлі між Грузією, Україною, Узбекистаном, Азербайджаном і Молдовою (ГУУАМ), Чорноморської зони співробітництва тощо. Поєднання об'єктивної необхідності й об'єктивних можливостей входження України у світове господарство робить цей процес закономірним

87.Торговельна глобалізація та її масштаби

Поглиблення МПП і інтенсифікація господ зв’язків, що характерні для світових Глобалізація процесів, закономірно, знаходять своє вираження у розширенні торгівлі. Масшт постійно зростаюч торг Глобалізація пов’з із Зростаюч ек взаємозалежн країн усього світу в результаті збільш обсягу і розмаїтості міжн угод з товарами, послугами і світ капіталом і пов’яз з ними валютн поток, обмін технолог, інформац й ідеями, переміщен людей. Найбільш важл проявами торг Глобалізація є взаємозв'язки ринків, фінансів, товарів і послуг, створені в першу чергу ТНК-ми. Зрост масшт світ торг сприяли такі осн ф-ри:*НТР,що прияла створ нових галузей ек,прискор реконстр старих;*активна діяльн ТНК;*регул міжн торг шляхом міжн торг угод,прийнят в рамках ГААТ-СОТ;*розв процесів торг-ек інтеграц (напр.,створ зон вільної торг);*виникн загально світ ринку для стандартиз товарів;* у товарн експорт все біш високу частку займають високотехнолог вироби; *зрост:* питомої ваги готових виробів та напівфабрикатів;• зрост частки машин, обладн та транспор засобів;• інтенсифік обміну прод інтелект праці («ноу-хау»).готових виробів;* Розповсюдж сталих та довгострок відносин між постач та покупцями, зрост питомої ваги внутрішньофірм постачань у межах ТНК * Посил конкур між трьома центрами світ ек розв: США, Яп та ЄС.*експорт послуг випереджає зрост експорту тов. Якщо ліквід торг бар’єрів буде продовжув,то ємність ринку товарів буде зростати в середн на 6% щорічно на протязі найближчих 10 років.Торг в сфері послуг буде зрост ще більш високими темп,чому сприяють подальші успіхи інформатики і зв’язку.

Процеси,що протікають у суч світ торг, дозволяють прийти до висновку,що осн лібераліз і протекціон стають осн тенденц торг Глобалізація. Так, на лібер вказує зростаюча відкритість націон ек,зниж рівня митних податків,відміна багатьох квот,обмежень,загостр конкурнент боротьби на світ ринку.Глобалізація хар-р лібераліз міжн торг визнач-ся хар-м конкур у сучасн умовах.Успіх на світ ринку тісно пов’яз із залуч іноз інвест.Часто лібераліз зовн торг здійсн у одностор порядку(напр.,Пд.-Сх Азія іРосія), однак найбільш продуктивною є принцип паралельної лібераліз у країнах ек партнерів, через принцип взаємопоступок,що реаліз шляхом переговорів.Тому,ключовим моментом стає здатність країни довести своїм торг партнерам доцільність двосторонніх дій.На противагу лібер для міжн торг х-ним є протекціон тенденц розв, що спрямив на захист націон виробників,підтримку конкурентоспром нац товар і галузей.Більш широко протекц тенд здійсн тими крїн,де здійсн структур перетвор ек,де має місце ек депресія і швидко зрост конкур імпорту.Слід зазначити,що головна пробл протирічч між цими двома тенденц це знаходж їх раціонального поєднання.

Торг Глобалізація х-ся міжн торг інтеграц при якій міждерж відн стос лише сфери обміну, тобто при утовр зон преференц торг,вільн торг,митн союзів.Зона преф торг-пільг торг режим,коли 2 або декілька країн зменш взаємні тарифи з імпорту тов,зберіг рівень тарифів в торг з ін краін(Преференц сист Брит співтов 1932 р-48 держ).У зонах вільн торг діє особл пільг торг режим для країн-учаснза рах усунен внутр тарифів при їх збереж в торг з ін держ(Північноамерик угода про вільну торг-НАФТА).Митний союз-угоду двох або декількох держ,що передбач усун внутр тарифів та встановл спільн зовн тарифу(в ЄС з 1968р.) Спостеріг пріоритет вивозу капіталу перед вивозом товарів. Обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій зріс постійно зрост Це означає, що експорт капіталу у вигляді ПІ зростає вдвічі – втричі швидше, ніж експорт товарів. 88. Економічні кризи в умовах глобалізації

Ринк екон характериз непередбачув на різн етапах ii функцюнув. У 1974-1975 р. відбувся перелом в екон пром розвитих країн, з цих років почалася криза. Після 1974 р. усі показн росту скорот в два або три рази. Збіг за часом несприятл явищ в екон різних країн поясн різким ростом цін на нафту в жовтні 1973р. У результаті виникла атмосф непевності, 4раз ріст цін на нафту, що супроводж ростом цін на більшість видів сиров й енергоносіїв, породив стан занепокоєння в ділових і політ колах. Керівники підпр і установ прагнули відкласти на якийсь час прийн стратег рішень, щоб визнач вплив нових цін на енергет товари. У США криза проявилася в більш гострій формі, чим в інших країнах – згортання в-тва супроводж ростом цін і неконтрол інфляцією, ріст безробіття, падіння рівня зарплати. Практика не оплач позик і надання позик для покриття неоплач відсотків привела до розвалу фін системи країн, що розв.Пол і соц напруженість, що виникла в країнах Сх Євр і СРСР наприкінці 80-х – початку 90-х рр., відбила подальше поглибл кризи соц системи. Соціаліс країни одержали кредити від зах банків, але щоб випл борги і відсотки по кредитах їм необхідно було розвив свій експорт у країни Заходу. Через свою не конкур-жність незабаром заявили про припинення платежів. Країни відмовилися від соціалістичної системи, а в 1991 році і СРСР припинив існування. Країни колиш радянського союзу зробили спроби переходу до капіталіст системи. Це привело до криз явищ в економічних системах цих країн.Світові фін.кризи в 90-х рр.20ст. були спричинені рядом факторів, серед яких можна виділити як загальні для ряду країн, так і чисто “внутрішні”, зумовлені специфікою функціонування нац. економік. Епіцентром світ. Фін .кризи у 1997р. стали ряд країн Азії, згодом “азіатська” криза дійшла до к-н Латинської Америки, ряду к-н Схід. Європи. Світ. фін. криза в тій чи іншій мірі зачепила і промислово розвинуті країни, але дуже відчутним був вплив на вищезгадані країни. Саме такі к-ни мають ризикові (такі, що розв.) фін .ринки. Ці ринки часто є привабливими для іноз капіталу (прив), але інвестування в такі р-ки має “тактичний” характер, тобто гроші вкладаються в ЦП не з метою розвитку виробництва, а з метою отримання курсового прибутку. Високий ризик таких інв-й хар-ся високою доходністю. Наслідки:1. падіння пром.вир-ва; 2. зниження ділової активності; 3. падіння курсу нац. валюти; 4. стрімке зниження притоку іноз. ін вест; 5. зростання соціаль .напруги. Криза збільшила розрив у екон. р-тку між пром .розвинутими к-ми, к-ми, що розв., і к-ми з перехідною е-кою. Глобаліз світ госп зв‘язків, особливо в фін сфері обумовила взаємоповяз нац ек-к, їх чутливе реагування на зміни в будь-якій частині світу, тощо. Саме це зумовило світові масштаби фін кризи. Епіцентрами кризи стали країни Сх Азії, з яких вона розповсюдилась на весь світ.