- •1. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •2. Міжнародні організації ти їх роль в становленні глобального світового порядку.
- •3. Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •4. Інноваційна складова конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі глобального розвитку.
- •5. Створення українських фінансово-промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •6. Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку.
- •7. Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні.
- •8. Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку.
- •9. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації.
- •10. Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці.
- •11. Система критики глобальних процесів.
- •12. Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •13. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •14. Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •15. Динамізм, напрямки і результати взаємодії "Україна - сша" в умовах глобальних економічних трансформацій.
- •16. Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •17. Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •18. Феномен глобальних корпорацій.
- •19. Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •20. Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •21. Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •22. Соціо-культурний вимір глобалізації.
- •23. Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •24. Україна на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах глобалізації.
- •25. Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •26. Основні школи сучасної глобалістики.
- •27. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •28. Природа і типізація глобальних економічних парадоксів. (доделаю)
- •29. Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій
- •30. Вплив сучасної світової кризи на економіку України.
- •31. Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •32. Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки”
- •33. Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації
- •34. Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України
- •35. Варіанти позиціонування України на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах
- •36. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •37. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •38. Вплив глобалізації на країни-лідери світової економіки
- •39. Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •40. Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій
- •41. Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •42. Принципові підходи до визначення глобалізації
- •43. Основні суперечності глобальних трансформацій
- •44.Нерівномірність економічного та соціального розвитку країн в умовах глобалізації
- •46. Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна-Російська Федерація” в умовах глобальних економічних трансформацій
- •47. Соціокультурні та політичні аспекти глобалізації
- •48. Негативні прояви сучасного стану глобального розвитку
- •49. Альтерглобальні сценарії світового розвитку
- •50. Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання
- •51. Динамізм, напрямки і результати взаємодії Україна-єс в умовах глобальних економічних трансформацій.
- •52. Цивілізаційнф виміри стратегій глобалізму
- •53. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці
- •54. Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах глобалізації
- •55. Вплив глобалізації на країни, що розвиваються
- •58. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •59. Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки
- •60. Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення
- •61. Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах
- •62. Проблема визначення часових меж глобалізації
- •63. Індустріально розвинуті країни в умовах глобалізації.
- •64. Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації
- •65. Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації
- •66. Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності
- •67. Фактори економічного розвитку країн-лідерів світового господарства в глобальних умовах
- •68. Проблема формування глобального інформаційного суспільства
- •70. Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
- •70. Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
- •71. Євроатлантична інтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації
- •72. Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній економічній системі
- •73. Парадокси фінансової глобалізації
- •74. Взаємодія країн Центру та країн Периферії в умовах глобалізації
- •75. Глобальні виміри продовольчої проблеми
- •76. Перспективи та проблеми членства України в сот
- •77. Політико – правовий вимір глобалізації
- •78. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •79. Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій
- •80. Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви
- •81.Євразійський інтеграційний вектор України. Характеристика і сценарії реалізації
- •82. Тенденції постіндустріалізму та новітня поляризація світу
- •83. Глобальні виміри демографічної проблеми
- •84. Антиглобалістські рухи.Ідеологія і програми.
- •85. Державний суверенітет і проблема відкритої економічної
- •86.. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України
- •87.Торговельна глобалізація та її масштаби
- •89. Нова економіка як форма реалізації національних конкурентних переваг
- •90. Феномен країни-системи в глобальній економіці.
- •1. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
28. Природа і типізація глобальних економічних парадоксів. (доделаю)
Наукова думка визначає парадокс (від грецького раrаdохоs — несподіваний, дивний) як:
1) несподіване, незвичне, розбіжне з традицією твердження, тлумачення, явище або висновок;
2) у логіці — протиріччя, яке виникло в результаті зовнішньо логічно вірного міркування, і призвело до взаємно суперечливих висновків.
Наявність парадокса свідчить про несправдженість деякої з аксіом, які використовуються у даному міркуванні, або теорії в цілому, хоча цю несправдженість частіше за все важко виявити, пояснити, а тим більше усунути.
Отже, парадокс набуває прояву у тому разі, коли основні теоретичні постулати явища заперечуються ходом або шляхом логічно вірного міркування, або результатами практичного дослідження.
29. Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій
В праці К.Омая було зазнач, що насьогодні виділ 4 гр факторів „4 і”, які значним чином змінюють традиц ф-ції держ.:1. інвестиції, які є транс кордон і рух не від ур до уряду, а від корпор до корпор; 2. індустрія. Суч ТНК реаліз не держ, а власні інтереси, кі визнч ринк приваблив і цілями технолог обміну.3. інформац технології дозвол реалізов комерц інтереси на світ просторі не створ необхідн безпосеред присутності на окремих сегментах ринку; 4.індивід споживача, які керуються комополітичн інтересами і є за природою глобальн. Таким чином, за думкою Омая посередн роль держ стає застарілою, а обмеж, які є неообхідн для прийн глоб ріш, починають відповід певним географісн підрозділам.
І Насьгодні держ втрачає можл ефект використ таких традиц інструмент регул як митно-тариф регул, курс нац вал, ставки рефінансув. Вона повинна рахув з інтегр ін держ корпорац, а також пристосовув такі внутр сфери регул, як соц політ, податк сист, труд законодав, сист освіти до міжн стандартів.
ІІ Деякі екон процеси не підпад під регул вплив лерж. Для цієї мети необхідн виявл узгодж вплив і коректні заходи багатьох країн. Ефективність аткого впливу буде тим більш, чим більш частку сувереніт кр-чл зможуть делегувати глобал інснтит.
ІІІ держ суверн втрач власн докорінн зміст. Це пон раніше включ волод прир рес, терит, ін струм макро і мікро регул, проте вже на ранній стадії інтернац держ вступ у багатосторон домовл, які обмеж своб дій і звуж сувереніт.
ІV Ознакою суверен стає не мат багатство, а інтелектуальне, яке не є невід’ємн частин держ. Процес перерозподілу повноваж між нац держ буде відбув у 2-х напрямах: - передача повноваж наддерж інстит; - перед повноваж регіон і муніципал ітстит. Таким чином, держ пост буде відчувати трансформац рухи з перетвор на корпорац по управл соц-терит сист.
30. Вплив сучасної світової кризи на економіку України.
Донедавна українська політична еліта була сповнена надій, що світова фінансова криза країни не торкнеться. Це аргументувалося тим, що Україна не інтегрована у світовий фінансовий простір, як інші країни, оскільки її фондовий ринок не досить розвинений і його падіння не вплине на економіку країни.
Проте, ще в травні впливове рейтингове агенство Fitch, проаналізувавши 73 країни, поставило Україну на друге місце серед держав з найбільшим ризиком макроекономічної нестабільності. А ще в червні Всесвітній Банк вніс Україну у своїй доповіді «Фінансування Глобального Розвитку 2008» разом з Росією й Казахстаном у список країн, які ризикують більше всіх постраждати від світової фінансової кризи.
Власне вплив світових фінансових турбуленцій Україна почала відчувати ще в другій половині 2007 року. Але тоді їхній вплив не був негативним. У результаті іпотечної кризи в США американські та європейські фондові ринки падали впродовж липня-вересня. Однак, український фондовий ринок зазнав лише незначного падіння.
Фінансова криза не тільки не віджахнула іноземних інвесторів, але зробила український ринок більш привабливим для інвестицій у порівнянні з розвиненими країнами. В Україну хлинув потік спекулятивного капіталу. Український індекс ПФТС продовжував зростати до кінця року й досяг свого максимуму 15 січня в 1208 пунктів. Це дозволило вивести обсяг портфельних інвестицій в 2007 році на рівень у $5,7 млрд.
В Україну зненацька прийшли великі гроші: у другому півріччі 2007 року країна залучила в півтора раза більше прямих іноземних інвестицій (ПІІ), ніж у першому.
За підсумками 2007 року Україна ввійшла в десятку найбільших одержувачів ПІІ. Звичайно, у порівнянні з лідерами Китаєм і Росією обсяги українських ПІІ здаються незначними, але для України майже $10 млрд.– це досить багато.
На початку 2008 року, разом з обвалом світових фондових ринків став падати й український індекс ПФТС. Його падіння було одним з найбільних у світі – майже на 80%. Відтік короткострокового капіталу не став серйозною загрозою для економіки країни, тому що дірку в платіжному балансі за перше півріччя 2008 року вдалося залатати істотним нарощуванням експорту, чому сприяв світовий рост попиту на сировинні ресурси. Економіка країни виявилася ще не готовою до таких потужних грошових вливань, що призвело до невідповідності між попитом та пропозицією всередині країни й розкручуванню інфляційної спіралі. Водночас збільшилися бюджетні соціальні виплати й компенсації втрачених заощаджень громадян, що зменшувало фінансові ресурси економіки країни й збільшувало споживчі настрої серед населення. Уразливість української економіки сьогодні обумовлена високими обсягами зовнішнього боргу, слабостями фінансової системи, залежністю від припливу іноземного капіталу й твердою прив’язкою гривні до долара.