
- •Тема 1. Цивільне право у системі права України Цивільне право як галузь права
- •Тема 2. Цивільне законодавство України
- •Тема 3. Цивільні правовідносини
- •Тема 4. Суб’єкти цивільних правовідносин. Фізичні особи
- •2. Фізична особа-підприємець
- •Тема 5. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Характеристика видів юридичних осіб
- •Тема 6. Держава, територіальні утворення як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 7. Об’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 8. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •I. Право на:
- •Тема 9. Юридичні факти у структурі цивільних правовідносин
- •Недійсність правочинів та правові наслідки визнання недійсності.
- •Тема 10. Строки та терміни у цивільному праві. Позовна давність
- •Тема 11. Представництво у цивільних відносинах
- •Тема 12. Здійснення цивільних прав та цивільних обов’язків
- •Тема 13. Право на захист та його реалізація в цивільному праві
- •Тема 14. Власність та право власності в Україні
- •Тема 15. Приватна власність в Україні
- •Тема 16. Право власності юридичних осіб
- •Лекція 17. Державна та комунальна власність в Україні
- •Тема 18. Право спільної власності
- •Тема 19. Правове регулювання інтелектуальної власності
- •Тема 20. Право власності на об’єкти промислового використання та правові засоби індивідуалізації цивільного обороту, товарів і послуг
- •Тема 21. Право на винаходи, промислові зразки, корисні моделі
- •Тема 22. Речові права на чуже майно
- •Сервітути
- •Тема 23. Захист права власності та інших речових прав
- •Тема 24. Зобов’язання у цивільному праві. Їх види та система
- •Елементи та зміст зобов’язань
- •Тема 25. Підстави виникнення зобов’язань
- •Тема 26. Виконання зобов'язань
- •Тема 27. Забезпечення зобов’язань
- •Тема 28. Припинення зобов’язань
- •Тема 29. Договір у системі зобов’язальних правовідносин, його принципи та правове регулювання
- •Система договірних зобов’язань
- •Укладення та реєстрація договорів. Динаміка договірних відносин
- •Тема 30. Цивільно-правова відповідальність у договірних зобов’язаннях
- •Рекомендовані джерела нормативний матеріал:
- •Судова практика:
- •Література:
Тема 6. Держава, територіальні утворення як суб’єкти цивільних правовідносин
Як зазначено у ч. 2 ст. 2 ЦК учасниками цивільних відносин можуть бути як суб'єкти приватного так і суб'єкти публічного права.
До суб'єктів публічного права, зокрема, належать держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші соціально-публічні утворення.
Оскільки держава та інші соціально-публічні утворення є складними організаціями, що виконують різні функції (як у галузі публічного, так і у галузі приватного права), а держава є носієм політичної влади і суверенітету, у цивільному праві України вони традиційно не визнаються юридичними особами, а кваліфікуються як особливий вид суб'єктів цивільного права.
Як і всі суб'єкти цивільного права, держава та інші соціально-публічні утворення мають цивільну правосуб'єктність, котра охоплює їхню цивільну правоздатність та цивільну дієздатність.
Разом з тим, правосуб'єктність суб'єктів публічного права нерідко має прояви, не властиві правоздатності фізичних і юридичних осіб. Наприклад, держава може успадковувати майно на підставі заповіту. Отже вона, начебто, має тестаментну здатність. Разом з тим, держава не може передавати своє майно у спадщину ні безпосередньо, ні опосередковано, тобто, не виступає як повноцінний учасник спадкових правовідносин.
Особливості цивільної правоздатності держави пов'язані з тим, що вона є головним суб'єктом публічного права, носієм публічної влади. Вона сама регулює різні, у тому числі й цивільні, відносини, встановлюючи загальнообов'язкові правила поведінки суб'єктів та порядок розгляду спорів за їх участю, визначає і власну цивільну правосуб'єктність, її зміст і межі. Разом з тим, беручи участь у цивільних відносинах, держава має дотримуватися нею ж встановлених правил. Вона не має права використовувати свої владні повноваження для довільної зміни цивільно-правових норм в своїх інтересах або нав'язувати свою волю контрагентам у конкретних цивільних відносинах.
Відповідно до ст. 5 Конституції носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Отже, Верховна Рада України, приймаючи цей нормативно-правовий акт, передбачає існування ряду органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наділяючи їх відповідною правосуб'єктністю, яка у цивільних правовідносинах визначається як правосуб'єктність юридичної особи публічного права.
Як суб'єкти цивільного права, держава та інші соціально-публічні утворення мають такий самий правовий статус, що й інші учасники цивільних правовідносин, і так само відповідають за порушення або невиконання своїх зобов'язань, як і інші суб'єкти цивільного права. Тобто, вони діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ст.ст. 167—169 ЦК).
Цивільна правосуб'єктність держави та інших соціально-публічних утворень зумовлена наявністю у них відповідних властивостей, що забезпечують реалізацію цивільної правосуб'єктності.
Зокрема, держава має своє відокремлене майно, що складається з тієї частини державного майна, яка не закріплена за окремими юридичними особами публічного права. Насамперед, це майно державного казначейства, що входить до складу державного бюджету. Майно казначейства є матеріальною базою самостійної участі держави у цивільних правовідносинах.
Крім того, держава самостійно виступає в цивільному обігу через свої органи. Причому, ці органи або взагалі не мають прав юридичної особи, або, будучи такими, в цих правовідносинах не користуються правами юридичної особи. Дії цих органів вважаються діями самої держави. Наприклад, таким чином держава діє через Кабінет Міністрів України. Бюджетними коштами розпоряджаються фінансові органи, тому саме вони частіше за все виступають як особи, уповноважені для участі у цивільних правовідносинах від
імені держави, зокрема, при випуску державних позик, наданні кредитів тощо.
Держава бере участь у цивільних правовідносинах не як єдине ціле, а як сукупність суб'єктів різних рівнів. Всі вони незалежні один від одного і виступають як самостійні учасники цивільно-правових відносин. У цивільно-правових відносинах як "держава" беруть участь дві категорії суб'єктів:
— держава Україна,
— Автономна Республіка Крим.
Що стосується територіальних громад, то у цивільних відносинах вони виступають не від імені держави, а як об'єднання громадян за місцем проживання, що є соціальними утвореннями публічно-правового характеру.