
- •Тема 1. Цивільне право у системі права України Цивільне право як галузь права
- •Тема 2. Цивільне законодавство України
- •Тема 3. Цивільні правовідносини
- •Тема 4. Суб’єкти цивільних правовідносин. Фізичні особи
- •2. Фізична особа-підприємець
- •Тема 5. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Характеристика видів юридичних осіб
- •Тема 6. Держава, територіальні утворення як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 7. Об’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 8. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •I. Право на:
- •Тема 9. Юридичні факти у структурі цивільних правовідносин
- •Недійсність правочинів та правові наслідки визнання недійсності.
- •Тема 10. Строки та терміни у цивільному праві. Позовна давність
- •Тема 11. Представництво у цивільних відносинах
- •Тема 12. Здійснення цивільних прав та цивільних обов’язків
- •Тема 13. Право на захист та його реалізація в цивільному праві
- •Тема 14. Власність та право власності в Україні
- •Тема 15. Приватна власність в Україні
- •Тема 16. Право власності юридичних осіб
- •Лекція 17. Державна та комунальна власність в Україні
- •Тема 18. Право спільної власності
- •Тема 19. Правове регулювання інтелектуальної власності
- •Тема 20. Право власності на об’єкти промислового використання та правові засоби індивідуалізації цивільного обороту, товарів і послуг
- •Тема 21. Право на винаходи, промислові зразки, корисні моделі
- •Тема 22. Речові права на чуже майно
- •Сервітути
- •Тема 23. Захист права власності та інших речових прав
- •Тема 24. Зобов’язання у цивільному праві. Їх види та система
- •Елементи та зміст зобов’язань
- •Тема 25. Підстави виникнення зобов’язань
- •Тема 26. Виконання зобов'язань
- •Тема 27. Забезпечення зобов’язань
- •Тема 28. Припинення зобов’язань
- •Тема 29. Договір у системі зобов’язальних правовідносин, його принципи та правове регулювання
- •Система договірних зобов’язань
- •Укладення та реєстрація договорів. Динаміка договірних відносин
- •Тема 30. Цивільно-правова відповідальність у договірних зобов’язаннях
- •Рекомендовані джерела нормативний матеріал:
- •Судова практика:
- •Література:
Тема 4. Суб’єкти цивільних правовідносин. Фізичні особи
Фізична особа – це людина, виступає в якості учасника цивільного правовідношення. Тому поняття «фізична особа» та «людина» не є тотожними. Фізична особа – взамін поняття «громадянин» у цивільному праві.
Правоздатність - це здатність, можливість фізичної особи бути носієм цивільних прав та обов’язків. Однак, для набуття конкретного кола прав та обов’язків потрібна наявність юридичних фактів. Це означає, що конкретні права та обов’язки залежать від низки факторів (віку, майнового стану, стану здоров’я тощо).
Ознаки цивільної правоздатності:
-
є невід’ємною природною властивістю фізичної особи;
-
рівність всіх фізичних осіб;
-
невідчужуваність правоздатності на користь інших осіб;
-
неможливість її обмеження;
-
виникає з моменту народження, припиняється фактом фізіологічної смерті особи (дискусія щодо початку та припинення).
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. З метою охорони законних прав та інтересів у окремих випадках закон визнає правоздатність зачатою, але ще ненародженої дитини (ст. 25 ЦКУ).
Можливості фізичної особи можуть бути обмежені лише якщо це передбачено Конституцією.
Місце проживання фізичної особи – там, де вона проживає постійно, переважно чи тимчасово. З 14років - вільний вибір місця проживання. З 10-14 років - місце проживання батьків або навчального закладу, якщо інше не втановлено згодою дитини та батьків. До 10 років – місце проживання батьків (навчального закладу). Недієздатна фізична особа – місце проживання опікуна чи організації, що опікується. Фізична особа може мати декілька місць проживання.
Дієздатність (ст. 30) має особа, що здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. Обсяг дієздатності може бути обмежений на законних підставах.
Ст. 31 Часткова (малолітня особа до 14 років): дрібні побутові правочини, здійснювати особисті немайнові права у сфері інтелектуальної діяльності. Не несе відповідальності за шкоду.
Ст. 32 Неповна (14-18 років) – самостійне розпорядження власними доходами; самостійне здійснення прав на результат інтелектуальної власності; учасник (засновник) юридичної особи, якщо таке не заборонено законом чи установчими документами. Правочини – за згодою батьків.
Ст. 33 Цивільна відповідальність неповнолітньої особи:
за самостійно укладеним договором , в тому числі укладеного за згодою батьків (батьки відшкодовують недостатність коштів неповнолітньої особи). Батьки (опікуни) не мають права регресних вимог до особи щодо якої вони виплатили шкоду за її дії до досягнення повноліття (ст. 1179). Ст. 35 Повна дієздатність – з 18 років або з моменту вступу у шлюб; зайняття підприємницькою діяльністю; може бути надана і з 16 років, якщо така особа працює або записана батьком/матір’ю дитини. При припиненні названих статусів до 18 років повна цивільна дієздатність зберігається. Обмеження дієздатності (ст. 36) здійснюється виключно судом: психічний розлад, зловживання алкоголем, наркотиками. Поновлення дієздатності здійснюється лише судом.
Недієздатність (ст. 39) - судом; - хронічний, стійкий розлад психіки; - опіка.
Поновлення - судом (ст. 42) – видужання чи значного поліпшення психічного стану.