2.2 Проектування суцільно-лісосічних рубок

Суцільно-лісосічні рубки – це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних й рідкісних видів дерев та чагарників. При їх проведенні суворо дотримуються правил, що забезпечують природне поновлення лісу, або створюють умови для штучного поновлення вирубок. Суцільно-лісосічні рубки проводять в експлуатаційних лісах. Їх проводять в основному в насадженнях одного віку (умовно одновікові).

Для суцільно-лісосічних рубок важливо правильно встановити організаційно-технічні показники. До них належать ширина лісосіки, напрямок рубки, спосіб і термін примикання, величина лісосічного ряду або число зарубів у кварталі.

Шириною лісосіки вважають розмір найкоротшої її сторони. Від цього показника залежить розмір майбутньої вирубки. Він впливає не тільки на швидкість експлуатаційного освоєння таксаційного кварталу, а й на успішність поновлення лісу на вирубках.

Чим ширша лісосіка, тим більше мікроклімат вирубки буде наближатись до умов відкритого простору, тим менший буде вплив стін лісу.

Отже, можна зробити висновок, що ширина лісосіки — найважливіший показник суцільно-лісосічних рубок. Він має теоретичне обґрунтування. Раніше ширина лісосіки встановлювалась залежно від дальності засіву насіння стіною лісу. Тепер ширина лісосіки обґрунтовується екологічним впливом стіни лісу на вирубку. При цьому враховується зниження швидкості вітру, затінення вирубки у полуденні часи, збереження снігового покриву від видування вітром, зниження випаровування вологи з поверхні ґрунту та зменшення транспірації рослинами. Екологічний вплив стіни лісу проявляється, перш за все, у зниженні швидкості вітру.

Згідно «Правил рубок головного користування в лісах України» для насаджень, які характеризуються наступними показниками:

- категорія лісів – експлуатаційні;

- лісорослинна зона – Лісостеп;

- переважаюча порода – сосна

Найдоцільніше прийняти ширину лісосіки 50м.

Під напрямком лісосіки розуміють напрямок довшої сторони відносно сторін світу. Напрямок лісосіки впливає на засівання вирубки, стійкість стіни лісу до вітровалу, а на виражених формах рельєфу — на розвиток процесів ерозії ґрунту, тому до цього показника не можна ставитись байдуже. За даними В. Д. Огієвського, напрямок лісосіки створює різні умови освітлення вирубок, що впливає на хід поновлення лісу на них. Наприклад, якщо лісосіка витягнута з заходу на схід, то вирубка примикатиме до стіни не зрубаного лісу таким чином, що буде захищена від сонця в полудень. Навпаки, якщо вирубка буде спрямована з півночі на південь, то в полудневі години на неї поступатиме найбільша кількість тепла. Ці особливості враховуються при розміщенні лісосік у різних регіонах. Так, на півночі, де відчувається брак тепла, лісосіку доцільно розміщувати в напрямку з півночі на південь. Врахування конкретних умов і відповідне розміщення лісосіки дозволяє створити на вирубці сприятливий мікроклімат, а значить і забезпечити краще лісовідновлення. Встановлено, що екологічний вплив стіни не зрубаного лісу на вирубку посилиться, якщо її більш довга сторона буде розміщена перпендикулярно напрямку переважаючих вітрів. Оскільки в більшості випадків таксаційні квартали створені просіками, які тягнуться з півночі на південь і з заходу на схід, то найчастіше лісосіки розміщують паралельно якійсь з просік. При цьому південно-західні, західні і північно-західні вітри вважаються домінуючими вітрами західного напрямку, і тому лісосіки спрямовують з півночі на південь. Стіна лісу краще захищатиме вирубку від несприятливих факторів, якщо вона буде розташована з підвітряного боку. Сама вона у даному випадку буде захищена від дії вітру і можливого вітровалу. У зв'язку з цим не байдуже, з якого боку вирубки буде розташована наступна лісосіка. На основі аналізу географічних і орографічних умов, дотримуючись правил рубок головного користування в лісах України напрямок лісосіки приймаємо з півночі на південь.

Напрямок рубки у лісівництві відрізняється від цього в лісоексплуатації. У лісівництві — це напрямок, в якому розміщується чергова лісосіка відносно попередньої. Напрямок рубки повинен бути протилежним напрямку переважаючих вітрів, в цьому випадку вирубка буде краще засіватись насінням дерев, що створюють стіну лісу, також вона буде виконувати кліматозахисну роль. Отже напрямок рубки приймаємо з північного сходу на південний захід.

Термін примикання лісосік — це інтервал часу, після якого рубалась лісосіка, що примикає до вирубки, не враховуючи року рубки на попередній лісосіці.

Зрозуміло, що строк примикання різний для різних порід, бо у них неоднакова частота врожайних років. Так, сосна рясно плодоносить через 4, ялина — через 4-5 років, а береза і осика — щорічно. Такий підхід можливий у хвойних насадженнях, коли є впевненість в успішному природному поновленні вирубок.

У Правилах рубок головного користування в лісах України визначаються терміни примикання лісосік залежно від категорій лісів і породного складу насаджень, які необхідно вирубувати. В нашому випадку вище зазначеними правилами рекомендується строк примикання – 4 роки.

Теорією і практикою вироблений певний порядок розміщення наступної лісосіки відносно попередньої. Лісосіку можна розмістити безпосередньо поряд з попередньою, або на певній відстані від неї. Порядок розміщення чергових лісосік у межах таксаційного кварталу називають способом примикання лісосік. Поступово склалися три основні способи примикання лісосік: безпосередній, черезсмужний, шаховий. При безпосередньому способі чергова лісосіка розміщується поряд з попередньою, а наступна — третя — поруч з другою і т. д. Таке примикання лісосік забезпечує планомірний рух з рубкою стиглого деревостану в таксаційному кварталі і найчастіше застосовується на практиці. У цьому випадку рубки називають суцільно-лісосічними з безпосереднім примиканням. Враховуючи особливості ділянки і вимоги Правил рубок головного користування в лісах України, можна сказати, що доцільним для даних умов способом примикання лісосік є безпосередній спосіб примикання.

При проектуванні суцільно-лісосічних рубок здійснюємо спрощений спосіб розрахунку щорічної лісосіки, взявши 1/10 частину від усієї площі стиглих та перестійних насаджень, наведених у таблиці 2.1.

За нашими даним загальна площа стиглих та перестійних насаджень становить 346,1 га. Під щорічну суцільно-лісосічну рубку планується 10%, тобто приблизно 34,6га. Отже в 2012 році проектується проводити суцільно-лісосічні рубки в кварталах 64(вид.14, 21, 18, 8), 65(вид.1), 63(вид.8), 62(вид.6), 54(вид.6, 4), 56(вид.6, 7), 57(вид.5), 58(вид.2), 60(вид.13), 61(вид.3, 4), при цьому керуємось тим, що в першу чергу в рубку призначаються низькоповнотні та найстарші стиглі насадження. Різниця між набраною і розрахунковою лісосіками повинна бути в межах 10% щороку і в межах 5% в цілому за ревізійний період.

Таблиця 2.2 – Таксаційна характеристика деревостанів, в яких проектуються суцільно-лісосічні рубки

№ кв.	№ вид.	Площа, га	Склад порід І ярус ІІ ярус	Вік, років	Повнота	Запас, м3/га
64	14	1,8	10Сз	110	0,4	240
64	21	2,2	10Сз	110	0,4	230
65	1	3,0	10Сз	120	0,5	300
63	8	2,1	10Сз	120	0,4	280
64	18	1,6	10Сз	110	0,5	290
62	6	2,0	10Сз	100	0,5	320
54	6	1,8	10Сз+Дз	110	0,5	330
54	4	0,9	7Сз3Дз	100	0,5	290
56	6	1,7	7Сз3Дз+Бп	100	0,5	310
56	7	3,0	9Сз1Дз+Бп	100	0,5	310
57	5	2,4	9Сз1Дз	100	0,5	300
58	2	2,2	10Сз+Дз	100	0,5	320
60	13	1,9	8Сз2Дз	100	0,5	300
61	3	3,0	10Сз+Дз	100	0,5	330
61	4	2,0	10Сз+Дз	100	0,5	330
64	8	3,0	10Сз	110	0,5	320
Разом		34,6	-	-	-	-

Для запроектованих ділянок під суцільно-лісосічну рубку ми обираємо технологію вузьких стрічок, як дає можливість зберегти не лише дрібний, а й високий підріст.

Лісосіку розбивають на пасіки шириною не більше 30м. Вузька стрічка – це половина пасіки. Розробку пасіки починають від навантажувального майданчика. Дерева рубають вершинами га волок під кутом не більше 40° з суворим дотриманням того, щоб вершини дерев не падали впоперек чи на другу пасіку. Трактор трелює дерева, не з’їжджаючи з волока. Послідовність розробки пасіки:

• Відбір і клеймування дерев, що призначені в рубку.

• Рубання дерев на волоках з трелюванням вершинами вперед.

• Рубання вимічених дерев на смугах шириною 8-10 м, що примикають до волоків (спочатку з одного боку, потім з іншого).

• Рубання вимічених дерев на смугах 8-10 м, віддалених від волока (послідовно з двох сторін).