1.5 Короткий аналіз природних і економічних умов ведення лісового господарства

Лісове господарство відіграє важливу роль в економіці району. Головними напрямками розвитку лісового господарства в даному регіоні є: збереження і підвищення природоохоронних, грунтозахисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих ,естетичних та інших корисних функцій лісу. В лісовому фонді є сільськогосподарські угіддя: рілля, сіножаті, пасовища. Сільськогосподарські угіддя головним чином використовуються самими працівниками держлісгоспу. Угіддя характеризуються незначною площею і сильною розкиданістю їх по території держлісгоспу, а тому великого практичного значення в економіці району не відіграють.

Окрім задоволення потреб народного господарства в деревині лісові насадження відіграють важливе природоохоронне значення.

Ліси держлісгоспу розміщені по течії річки Случ. Вони разом з їх болотами, малими річками, які впадають в р. Случ є перш за все великим акумулятивом вологи і виконують важливу водоохоронну роль. Вони сприяють накопиченню і збереженню вологи в ґрунті, попереджують поверхневий стік води і переводять його у внутрішньо-ґрунтовий, регулюють і покращують водний режим річки Случ і її приток, оберігають ґрунти від ерозії.

Лісорослинні умови території лісництва сприяють вирощуванню таких деревних порід: сосни звичайної, дуба звичайного, берези повислої та ін.

Опідзолені чорноземні та сірі лісові ґрунти є придатними для вирощування високопродуктивних насаджень з перевагою господарсько-цінних порід. Та кількість річок, які протікають по території лісництва, відіграє важливу роль в гідрологічному режимі даної території, що сприяє успішному природному поновленню. Пізні весняні заморозки та ранні осінні приморозки негативно впливають на ріст і розвиток молодого покоління лісу.

Загалом кліматичні умови держлісгоспу сприятливі для вирощування цінних порід дерев: сосни, дуба , вільхи чорної, берези, інших дерев та чагарників, що підтверджується перевагою в держлісгоспі високих класів бонітету названих порід..

З врахуванням вище викладеного можна зробити висновок, що в умовах лісництва лісовідновлення може носити змішаний характер: переважання природного лісовідновлення разом із збереженням існуючого підросту корінних порід.

Аналізуючи економічні умови району розташування підприємства, можна зробити висновок, що вони в повній мірі сприяють веденню лісового господарства, оскільки на підприємстві ведеться глибока переробка деревини та налагоджено тісні зв’язки із споживачами продукції.

На підставі такого аналізу можна зробити висновок, що природні та економічні умови в Бердичівському районі в повній мірі сприяють веденню лісового господарства.

2. Проектування головних рубок

2.1 Вибір та обґрунтування способів головних рубок

Рубки головного користування проводять у стиглих або перестійних деревостанах з метою одержання деревини для задоволення потреб народного господарства або заміни старих, часто розладнаних, насаджень, а також малоцінних деревних порід на породи господарськи цінні.

Рубка стиглого лісу – активна форма впливу на ліс, який помітно змінює його природу, що насамперед порушує нормальний хід поновлювальних процесів. На вирубці різко змінюється навколишнє середовище внаслідок зміни світлового і теплового режимів, режиму зволоження ґрунту тощо. У свою чергу все це впливає на надґрунтовий покрив, гідрологічні умови і в цілому на водоохоронні, ґрунтозахисні та інші функції лісу. Особливо глибокі такі зміни при суцільному вирубуванні дерев на лісовій площі. Це вимагає від лісівників розробляти певну систему рубок, яка б зменшувала їх негативний вплив на ліс.

Під способом рубки розуміють певний порядок вирубування насаджень або їх частини на відведеній площі за певний час, який пов'язаний з поновленням лісу. Крім цього, потрібно запам'ятати ще кілька понять. Так, частину насадження на певній площі, намічену під рубку і відмежовану візирами, називають лісосікою. Після зрубування усіх дерев на лісосіці цю площу називають зрубом, або вирубкою. Якщо на лісосіці зрубані не всі дерева, а лише певна частина, то після проведення рубки кажуть: насадження пройдене рубкою. Неправильно називати вирубку лісосікою.

На сучасному етапі розвитку лісівницької науки подібні за організаційно-технічними показниками та іншими особливостями способи головних рубок почали об'єднувати у системи. Системи рубок відрізняються одна від одної строком проведення рубки та характером лісовідновлення. Зараз ми маємо три основні системи головних рубок: вибіркові, суцільні та поступові.

Кожен спосіб головних рубок повинен відповідати певним лісівницьким і лісоексплуатаційним вимогам. До перших належать: забезпечення лісовідновлення на вирубках; збереження насаджень, які ростуть поряд з тими, що вирубуються; збереження і покращання корисних функцій лісу; підвищення продуктивності лісів. До лісоексплуатаційних вимог належать забезпечення умов для застосування на лісосічних роботах і транспортуванні деревини сучасних машин і механізмів; зменшення витрат на заготівлю і вивезення деревини. Лісівницькі і лісоексплуатаційні вимоги часто бувають не сумісні. Тому в різних умовах надається перевага або лісівницьким, або лісоексплуатаційним вимогам.

В таблиці 2.1 наведено всі дані про стиглі насадження

В нашому випадку до рубок головного користування ми намічали ділянки, які відносяться до категорії лісів – експлуатаційні ліси, і не намічали в категорії лісів - особливо ґрунтозахисні ліси.

Поступово склалися загальні підходи до вибору способу рубки у сучасних умовах.. У лісах, що належать до категорій захисних насаджень, лісів природо-заповідного фонду та рекреаційних лісів, лісовим законодавством впроваджений суворий режим лісокористування. Правилами рубок головного користування в лісах України у цих лісах рекомендуються добровільно-вибіркові, поступові, суцільно-лісосічні рубки, крім лісів заповідників, лісопарків і лісопаркових частин зелених зон, курортних та інших подібних лісів, де дозволені лише санітарні та рубки догляду за лісом. Отже, у лісах першої групи вибір способу рубки цілком підпорядковують лісівницьким вимогам. Лісоексплуатаційні вимоги тут можуть бути враховані лише у тому випадку, якщо вони не заперечують лісівницьким.

У лісах, що відносяться до категорії експлуатаційних, при виборі способу головної рубки враховують обидва типи вимог, але перевагу надають лісівницьким.

Таблиця 2.1 – Таксаційно-лісівницька характеристика стиглих деревостанів

№ такскв.	№ виділів	Площа, га	Склад деревостану	Вік, ро-ків	Пов-нота	Запас стовбурної дер.		ТЛУ	Підлісок	Під ріст
						на 1 га	на діл.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
52	3	4,1	8Дз2Сз	95	0.60	280	1148	С2 ГДС	0,6	-
52	4	6,3	7Сз3Дз	100	0.60	350	225	В2 ДС	0,6	-
52	5	2,5	9Сз1Дз	80	0.60	370	925	С2 ГДС	0,6	-
53	2	3,7	10Сз+Дз	80	0.60	350	1295	В2 ДС	0,5	-
53	4	1,8	6Сз4Дз+Влч	90	0.60	310	558	В2 ДС	0,4	-
53	5	12,0	9Сз1Дз+Влч	90	0.60	390	4680	В2 ДС	0,5	-
53	8	3,7	10Сз+Дз	80	0.60	370	1369	В2 ДС	0,5	-
54	4	0,9	7Сз3Дз	100	0.50	290	261	С3 ГДС	0,5	-
54	6	3,6	10Сз+Дз	110	0.50	330	1188	С2 ГДС	0,6	-
54	8	0,6	10Сз	100	0.50	320	192	В2 ДС	0,6	-
54	11	0,9	9Сз1Дз	100	0.60	370	333	С2 ГДС	0,6	-
54	13	4,9	10Сз+Дз	110	0.60	380	1862	В2 ДС	0,5	-
54	16	6,3	10Сз+Дз	100	0.60	3800	2394	В2 ДС	0,2	-
54	17	2,3	10Сз+Дз	85	0.60	370	851	В2 ДС	0,3	-
55	1	14,4	10Сз+Дз	100	0.60	380	5472	В2 ДС	0,5	-
56	2	19,0	6Дз3Сз1Бп+Ос	90	0.50	250	4750	С2 ГДС	0,6	-
56	3	3,9	5Дз4Сз1Бп+Ос	90	0.50	240	936	С2 ГДС	-	-
56	6	3,4	7Сз3Дз+Бп	100	0.50	310	1054	С2 ГДС	0,6	-
56	7	13,0	9Сз1Дз+Бп	100	0.50	310	4030	С2 ГДС	0,5	-
57	3	28,5	9Сз1Дз	80	0.60	350	9975	В2 ДС	0,5	-
57	5	2,4	9Сз1Дз	100	0.50	300	720	В3 ДС	0,5	-
58	1	6,9	10Сз+Дз	80	0.60	360	2484	В2 ДС	0,5	-
58	2	2,2	10Сз+Дз	100	0.50	320	704	В2 ДС	0,5	-
58	4	1,8	9Сз1Дз+Сз	80	0.70	410	738	В2 ДС	-	-
58	6	26,0	9Сз1Дз+Влч	100	0.60	360	9360	В2 ДС	0,4	-
59	3	5,1	8Сз2Дз	100	0.60	330	1683	В2 ДС	0,4	-
59	5	6,5	6Сз4Дз	100	0.60	320	2080	С2 ГДС	0,4	-
59	7	1,3	7Сз3Дз	100	0.60	350	455	В2 ДС	-	-
60	1	1,1	10Сз+Дз	80	0.60	370	407	В2 ДС	0,3	-
60	5	1,9	7Сз3Дз	110	0.70	430	817	В2 ДС	-	-
60	10	13,0	6Дз4Сз+Бп	90	0.70	340	4420	С2 ГДС	-	5Сз4Бп1Дз
60	13	1,9	8Сз2Дз	100	0.50	300	570	В2 ДС	-	-
61	3	6,0	10Сз+Дз	100	0.50	330	1980	В2 ДС	0,4	10Сз
61	4	5,8	10Сз+Дз	100	0.50	330	1914	В2 ДС	0,4	10Сз
62	1	9,0	10Сз	100	0.50	300	2700	В2 ДС	-	-
62	5	12,0	10Сз	100	0.60	370	4440	В2 ДС	0,3	-
62	6	4,0	10Сз	100	0.50	320	1280	В2 ДС	0,5	-
62	7	1,3	7Сз3Дз	100	0.60	370	481	В2 ДС	0,3	6Сз4Дз
63	8	2,1	10Сз	120	0.40	280	588	В2 ДС	0,6	8Дз2Бп
64	2	15,0	9Сз1Дз	90	0.50	280	4200	В2 ДС	0,4	-
64	3	12,0	6Сз3Дз1Бп+Ос	80	0.60	260	3120	С2 ГДС	0,5	-
64	5	3,0	10Сз+Дз	80	0.50	290	870	С2 ГДС	0,6	-
64	7	6,0	10Сз	90	0.60	350	2100	В2 ДС	0,4	-
64	8	9,0	10Сз	110	0.50	300	2700	В2 ДС	0,3	10Сз
64	12	3,2	10Сз	80	0.70	420	1344	В2 ДС	-	-
64	13	12,0	10Сз	80	0.70	400	4800	В2 ДС	-	-
64	14	3,6	10Сз	110	0.40	240	864	В2 ДС	-	-
64	18	1,6	10Сз	110	0.50	290	464	В2 ДС	-	-
64	19	11,0	10Сз	110	0.60	350	3850	В2 ДС	-	10Сз
64	20	3,9	10Сз	110	0.60	330	1287	В2 ДС	-	-
64	21	4,5	10Сз	110	0.40	230	1035	В2 ДС	-	10Сз
65	1	6,9	10Сз	120	0.50	300	2070	В2 ДС	-	-
65	3	5,4	10Сз	120	0.60	360	1944	В2 ДС	-	10Сз
65	10	0,2	10Сз	80	0.50	300	60	В2 ДС	-	-
66	1	17,0	10Сз	80	0.70	400	6800	В2 ДС	0,4	-
66	11	6,3	9Сз1Дз	120	0.50	310	1953	В2 ДС	0,4	-
66	13	4,2	8Сз2Дз	120	0.50	270	1134	В2 ДС	-	-
66	16	7,0	9Сз1Дз	110	0.50	320	2240	В2 ДС	0,4	-
Разом		386,1	-	-	-	-		-	-	-

Всього по господарству:

40 га – дубові насадження;

346,1 – соснові насадження.

На 1 рік – 34,6 га

Рубки необхідно проводити такими способами, які забезпечують поновлення лісу господарсько-цінними породами, спрямовані на збереження захисних і водоохоронних властивостей лісу. Варто відмітити, що вибір способу рубки залежить від ряду чинників: категорії лісонасадження, наявності підросту, повноти.

Отже, в наведених насадженнях (табл. 2.1), в яких низька повнота, майже відсутній підріст, повинні проводитись суцільно-лісосічні рубки з наступним штучним поновленням лісу суцільними або частковими лісовими культурами.