284. Посталюк н.Ю. Творческий стиль деятельности: педагогический аспект. – Казань: Каз.Гу, 1989. – 206 с.

285. Поппер к.Р. Логика и рост научного знания // Избр. Работы / Под ред. В.Н.Садовского. – м.: Прогресс, 1983. – 605 с.

286. Пригожин А.И. Социология организаций. – М.: Наука, 1980. – 256 с.

287. Пригожин А.И. Организации: системы и люди. – М.: ИПЛ, 1983. – 176 с.

288. Пригожин А.И. Организационные управленческие паталогии // Общественные науки и современность. – 1998. – № 3. – С. 16 – 23.

289. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – М.: Прогресс, 1986. – 431 с.

290. Пригожин И.А. От существующего к возникающему. – М.: Наука, 1985. – 327 с.

291. Профессиональная деятельность молодого учителя / Под ред. С.Г.Вершловского, Л.Н.Лесохиной. – М.: Педагогика, 1982. – 144 с.

292. Психологический словарь / Под ред. В.В.Давыдова и др. – М.: Педагогика, 1983. – 447 с.

293. Пушкин В.Г., Урсул А.Д. Информатика. Кибернетика. Интеллект. – Кишенев: Штиница, 1989. – 295 с.

294. Радзиховский Л.А. Диалог как единица анализа сознания // Познание и общение. – М.: Наука, 1988. – С. 24 – 35.

295. Радул В.В. Соціальна зрілість молодого вчителя. – К.: Вища школа, 1997. –270 с.

296. Радул В.В., Михайлов О.В., Краснощок І.П., Кушнір В.А. Соціально-професійне становлення особистості. – м. Кіровоград: Поліграфічно-видавничий центр ТОВ «Імекс ЛТД», 2002. – 263 с.

297. Рапопорт А. Различные подходы к общей теории систем // Системные исследования. – 1969. – М.: Наука, 1969.

298. Рашковский Е.Б. Современное мироздание и философская традиция России: о сегодняшнем прочтении трудов Вл. Соловьева // Вопросы философии. – 1996. – № 6. – С. 92 – 107.

299. Рашковский Е.Б. Катарсис // Вопросы философии. – 1999. – № 7. – С. 60 – 65.

300. Реан А.А. Акмеология личности //Психологический журнал. – 2000. – Т. 21. – № 3 – С. 88 – 95.

301. Редюхин В.И. Синергетика – «синяя птица» образования //Общественные науки и современность. – 1998. – № 1. – С. 144 – 153.

302. Резвицкий И.И. Личность, индивидуальность, общество: Проблемы индивидуализации. Социально-философский смысл. – М.: Политиздат, 1984. – 141 с.

303. Рибалка В.В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників: Монографія. – К.: ІПППО АПН України, Деміур, 1998. – 160 с.

304.Рибалка В.В. Психолого-педагогічні принципи і стадії розробки особистісно орієнтованої підготовки учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти // Неперервана професійна освіта: теорія і практика // науково-методичний журнал. – 2001. – Випуск 2. – С. 33 – 41.

305. Риккерд Г. Наука о природе и наука о культуре // Культурология. ХХ век: Антология. – М.: Юрист, 1995. – С. 69 – 101.

306. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека. – М.: Прогресс, 1994. – 480 с.

307. Розенберг А.Я. Системний підхід як метод науково-педагогічного дослідження // Наукові записки. Серія: педагогічні науки: Випуск 17. – Кіровоград: КДПУ, 1999. – С. 3 – 9.

308. Розенберг Н.М. Проблемы измерения в дидактике. – К.: Вища школа, 1979.– 175 с.

309. Розин В. Образование как синергетическая система // Лицеистское и гимназическое образование. – 1998. – №2. – С. 63 – 65.

310. Роменець В.А. Суб’єкт психічної активності як предмет історичної психології / Психологія суб’єктної активності особистості. – К.: Інститут психології АПН України, 1993. – С. 81 – 82.

311. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М.: Педагогика, 1976. – 416 с.

312. Рубинштейн С.Л. Человек и мир // Проблемы общей психологии. – М.: Педагогика, 1976. – С. 253 – 281.

313. Рубинштейн С.Л. Принцип творческой самодеятельности (К философским основам современной педагогики) // Вопросы психологии. – 1986. – № 4 – С. 101–108.

314. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2-х т. – Т. 2. – М.: Педагогика, 1989.– 328 с.

315. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2-х т.–Т. 1. – М.: Педагогика, 1989. – 487 с.

316. Рувинский Л.И. Нравственное воспитание личности. – М.: МГУ, 1981. – 184 с.

317. Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистєльнікова Т.Ю. основи педагогічних досліджень. – К.: НПУ, 1998. – 142 с.

318. Рыжов В.В. Духовно ориентированный диалог и диалогическая личность // Гуманизм и духовность в образовании. – Нижний Новгород: НГЛУ, 1999. – С. 65 – 66.

319. Саати Т. Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем. – М.: Радио и связь, 1991. – 223 с.

320. Саати Т. Принятие решений: Метод анализа иерархий. – М.: Радио и связь, 1993. – 315 с.

321. Садовский В.Н. Логико-методологический анализ «Общей теории систем» Л.фон Берталанфи // Проблемы методологии системного исследования. – М.: Мысль, 1970. – С. 411 – 442.

322. Садовский В.Н. Основания общей теории систем. – М.: Наука, 1974. – 270 с.

323. Садовский В.Н. Системный подход и общая теория систем: статус, основные проблемы и перспективы развития // Системные исследования: Методологические проблемы. – М.: Наука, 1980. – С. 29 – 54.

324. СалминаН.Г. Знак и символ в обучении. – М.: МГУ, 1988. – 288 с.

325. Саранцев Г.И. Теория, методика и технология обучения // Педагогика. – 1999. – № 1. – С. 19 – 24.

326. Сартр Ж.-П. Воображение // Логос: Философско-литературный журнал. – М.: 1992. – № 3. – С. 98 – 116.

327. Свінціцький В.М. Філософський аналіз поняття керування в кібернетиці. –К.: Наук. думка, 1968. – 107 с.

328. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М.: Народное образование, 1998. – 255 с.

329. Семенова В.В. Качественные методы: введение в гуманистическую социологию. – М.: Добросвет, 1998. – 292 с.

330. Семиченко В.В. Сучасний стиль педагогічного мислення як основа професійної творчості // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1998. – № 5. – С. 4 – 53.

331. Сетров М.И. Основы функциональной теории организаций. – Л.: Наука, 1972 – 286 с. С.23

332. Симонов В.П. Педагогический менеджемт. – М.: Педагогическое общество России, 1999. – 430 с.

333. Скалкова Я. Методология и методы педагогического исследования / Пер. с ческого. – М.: Педагогика, 1989. – 224 с.

334. Слободчиков В.И. Становление рефлексионного самосознания в онтогенезе // Проблемы рефлексии. Современное комплексное исследование. – Новосибирск: Наука, 1987. – С. 60 – 68.

335. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Психология человека. Введение в психологию субъективности. – М.: Школа-Пресс, 1995. –384 с.

336. Словарь иностранных слов. – 18-е изд., стер. – М.: Русский язык, 1989. – 624 с.

337. Собкин В.С. К формированию представлений о механизмах процесса идентификации в общении // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. – Краснодар, 1975. – С. 55 – 57.

338. Солнцев В.П. Язык как системно-структурное образование. – М.: Наука, 1977. – 341 с.

339. Станкин М.И. Профессиональные способности педагога: Акмеология воспитания и обучения. – М.: МПСИ, 1998. – 363 с.

340. Субботин М.М. Теория и практика нелинейного письма (взгляд сквозь призму «грамматологии» Ж.Деррида) // Вопросы философии. – 1993. – № 3. – С. 36 – 45.

341. Сухомлинський В.О. Вибр. твори: В 5-ти т. – К.: Радянська школа, 1976 – 1977.

342. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибр. твори: В 5-ти т. – Т. 3. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 9 – 279.

343. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибр. твори: В 5-ти т. – Т. 2. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 149 – 918.

344. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибр. твори: В 5-ти т. – Т. 4. – К.: Рад. школа, 1977.– С. 7 – 391.

345. Сэв Л. Марксизм и теория личности. – М.: Прогресс, 1972. – 583 с.

346. Татенко В.А. Психология в субъектном измерении. – К.: «Просвіта», 1996. – 403 с.

347. Тейяр де Шарден П. Феномен человека.– М.: Наука, 1987. – 239 с.

348. Теплов Б.М. Психология индивидуальных различий // Изб. труды: В 2-х т.– Т.1– М.: Педагогика. 1985. – 329 с.

349. Тихомиров О.К. Психология мышления. – М.: МГУ, 1984. – 270 с.

350. Тихоплав В.Ю., Тихоплав Т.С. Физика веры. – Санкт-Петербург: ИД «ВЕСЬ», 2002. – 256 с.

351. Тихоплав В.Ю., Тихоплав Т.С. Кардинальный поворот. – Санкт-Петербург: ИД «ВЕСЬ», 2002. – 304 с.

352. Толстых В.И. Человек человечества // С чего начинается личность. – М.: Политиздат, 1984. – С. 131 – 250.

353. Тягло А.В., Воропай Т.С. Критическое мышление. – Харьков: Ун-т внутр. Дел, 1999. – 285 с.

354. Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии. – М.: Прогресс, 1990. – 717 с.

355. Уемов А.И. Логические основы метода моделирования. – М.: Мысль, 1971. – 311 с.

356. Украинцев Б.С. Самоуправляющие системы и причинность. – М.: Мысль, 1972. – 254 с.

357. Индивидуализация и дифференциация обучения. – М.: Педагогика, 1990. – 192 с.

358. Уманский Л.И. Психология организаторской деятельности школьников. – М.: Просвещение, 1980. – 160 с.

359. Управление, информация, интеллект / Под ред. А.И.Берга и др. – М.: Мысль, 1976. – 384 с.

360. Урсул А.Д. Информация. – М.: Наука, 1971. – 295 с.

361. Усова А.В. Формирование в школьников научных понятий в процессе обучения. – М.: Педагогика, 1986. – 176 с.

362. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: В 6-х т. – М.: Педагогика, 1990.

363. Филонов Г.Н. Воспитание личности школьника. – М.: Педагогика, 1985. – 224 с.