5. Взаємодія права з іншими соціальними нормами

У процесі регулювання суспільних відносин соціальні норми взаємодіють між собою. Ця взаємодія виявляється в таких формах:

1) вимоги різних соціальних норм можуть співпадати, у них можуть міститись однопорядкові, аналогічні положення. Тоді такі норми доповнюють одна одну і тим самим сприяють більш повному і швидкому досягненню бажаних результатів;

2) різні соціальні норми можуть містити в собі протилежні і навіть взаємовиключні вимоги, чим утворюється конкуренція різних моделей поведінки. Така ситуація, природно, взаємоут-руднює реалізацію вимог, що випливають із змісту норм, які протирічать одна одній;

3) вимоги приписів різних соціальних норм є взаємонейт-ральними, тобто їх приписи за своїм змістом не мають ніякого відношення один до одного. Тоді реалізація таких соціальних норм не справляє ніякого взаємовпливу.

Розглянемо взаємодію різних соціальних норм на прикладі права і моралі.

У сучасних умовах в регулюванні суспільних відносин зростає значення моральних вимог, в яких, як правило, знаходять своє відображення загальнолюдські цінності. Саме тому зростання моральної обґрунтованості правових розпоряджень є необхідною умовою подальшої активізації їх ролі та ефективності в регулю­ванні суспільних відносин. Правова вимога зміцнення законнос­ті та правопорядку одночасно є й важливою вимогою моралі, яка характеризує моральну структуру особи, її чесність, совість, обов'язок. Тому законність може виступати і як один з моральних критеріїв оцінки поведінки особи та інших суб'єктів, адже в умо­вах беззаконня не може бути й мови про мораль.

Особливо негативно впливають на стан моралі в суспільстві порушення законності посадовими особами, їх протизаконні дії породжують у населення зневіру до закону, підривають авторитет права, дискредитують державний апарат. Це сприяє формуванню зневажливого ставлення до права, свого роду правової амораль­ності, що, в свою чергу, підштовхує до порушень закону. Саме тому періоду формування правової держави притаманний процес зближення вимог правових та моральних настанов, який знахо­дить своє відображення в закріпленні загальних моральних вимог у конкретних нормах права.

Так, стаття 64 Конституції України, що закріпила обов'язок батьків піклуватися про виховання дітей і обов'язок дітей піклу­ватися про батьків і надавати їм допомогу, тим самим надала юридичного значення одній з найбільш гуманних вимог моралі. Моральні критерії приймаються до уваги як необхідний компо­нент тих чи інших юридичних фактів. Наприклад, для характе­ристики хуліганських дій, наклепу. У трудовому законодавстві передбачається можливість розірвання трудової угоди з ініціативи адміністрації у випадках вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального вчинку, не сумісного з продовжен­ням даної роботи.

Відображенням моральних настанов у праві є положення час­тини першої статті 63 Конституції України, відповідно до якої особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Посилання на моральні критерії (на чесність, сумлінність) є в тексті присяги, яку приносять судді Конституційного Суду України; це закріплено у статті 17 Закону України "Про Консти­туційний Суд України".

Найбільшої ефективності право досягає за умови співпадання його вимог і вимог, що формулюються в моральних нормах. При формуванні правової держави співіснування, взаємодія цих двох видів соціальних норм в цілому співпадають або зближуються.

Однак говорячи про зближення вимог права і моралі, не слід розуміти їх взаємодію спрощено, як однозначний процес постійного зростання в праві морального потенціалу без наявності протиріч та подібних явищ.

У дійсності процеси взаємозв'язку і взаємодії права та моралі досить складні. Тому протиріччя між ними можуть виявлятися не одразу, і якщо ці протиріччя своєчасно не усуваються, вони можуть призвести до порушень закону (при суспільному пріори­теті вимог моралі над нормами права) або до моральних втрат (у протилежній ситуації).

Однією з причин таких протиріч є відносна стабільність мо­ральних настанов. Право більш динамічне, воно швидше реагує на потреби даного моменту суспільного розвитку.

Що ж до взаємодії норм права з іншими соціальними нормами, то вона, в основному, відповідає викладеній схемі їх взаємодії з нормами моралі.

Інші соціальні норми

Лекція 9 . Походження, принципи, функції і струк­тура права

1. Походження права.

2. Принципи права.

3. Функції права.

4. Структура права.