Лекція 8. Органи державної влади і місцевого самоврядування в Україні (4 год.)

План:

1. Загальні засади організації державної влади в Україні. Гілки влади.

2. Органи судової влади України.

3. Правоохоронні органи в Україні.

4. Місцеве самоврядування

1. Загальні засади організації державної влади в Україні. Гілки влади

Державне управління —  це процес діяльності органів державної влади, який спрямований на регулювання суспільних відносин, шляхом зовнішнього і матеріального впливу на них.

Державна влада — це важливе політико-правове явище, яке полягає у вираженні, хоча б формально, волі всіх громадян держави, й здійсненні спрямовуючого й організуючого впливу на суспільство.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Статус Верховної Ради України та порядок її діяльності визначено ст.75 Конституції України, Законами України „Про постійні комісії Верховної Ради України" від 4 квітня 1995 року, „Про статус народного депутата України" від 22 березня 2002 року та іншими законодавчими актами. Конституцією України визначається сутність Верховної Ради як єдиного загальнонаціонального, представницького, колегіального органу державної законодавчої влади в Україні. Виключно до її компетенції входить прийняття законів на території України. Ніякого іншого органу законодавчої влади в Україні сьогодні немає.

Верховна Рада України:

• складається з однієї палати;

• формується шляхом виборів;

• Конституційний склад Верховної Ради - 450 депутатів, які обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права таємним голосуванням строком на 5 років.

Народними депутатами України можуть бути лише громадяни України, що на час виборів досягли 21 року, мають право голосу і проживають в Україні протягом п'яти років.

Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш ніж двох третин від її конституційного складу, тобто 300 депутатів. Вплив Верховної Ради на діяльність інших органів державної влади і органів місцевого самоврядування здійснюється виключно шляхом прийняття відповідних законів, обов'язкових для всіх суб'єктів на території України. Лише вона має повноваження приймати закони, які є актами найвищої юридичної сили.

Найважливішими повноваженнями Верховної Ради України є:

1) у законодавчій сфері - внесення змін до Конституції України, прийняття законів, затвердження Державного бюджету України;

2) у зовнішньополітичній сфері - оголошення за поданням Президента України стану війни та укладання миру, ратифікація і денонсація міжнародних договорів;

3) участь у формуванні органів виконавчої влади. Верховна Рада дає згоду на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України й інших вищих посадових осіб;

4) здійснення парламентського контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України, прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів. Формою парламентського контролю є також діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

Структура вр

• Голова Верховної Ради України;

• Перший заступник Голови Верховної Ради України;

• Заступник Голови Верховної Ради України;

• Керівник апарату Верховної Ради України;

• Апарат Верховної Ради України;

Комітети Верховної Ради України: Комітет з питань правової політики; Комітет з питань правосуддя; Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; Комітет з питань науки і освіти; Комітет з питань охорони здоров'я; молодіжної політики, спорту та туризму;

Законодавчий процес і його стадії

• Законодавчий процес – це процедура прийняття закону, що складається з певних стадій – самостійних, логічно завершених етапів та організаційно-технічних дій.

Законодавчий процес має низку стадій:

І. Передпроектна стадія.

1. Законодавча ініціатива — внесення проекту закону в офіційному порядку до законодавчого органу певними органами й особами. Це власне стадія законодавчого процесу. Відповідно до Конституції України, право законодавчої ініціативи в парламенті належить Президенту, народним депутатам, Кабінету Міністрів, Національному банку. Президент має право вносити законопроект позачергово.

Проекти законів вносяться разом із супровідною запискою, яка має містити обгрунтування необхідності їх розробки або ухвалення.