3. Знайдіть помилки в реченнях, відкоригуйте. Поясніть характер помилок.

1. Притягнення керівника відділу до матеріальної відповідальності вірогідне, підписуючи звіт з неперевіреними даними. 2. У наказі зазначено, що на протязі 20-25 вересня 2008 року необхідно привести документацію у відповідність з діючими інструкціями. 3. Керівництво виробничої практики здійснюється фахівцями тієї установи, де студент проходить практику. 4.Обидва прилади потребувало ремонту. 5. У виступі першого проректора висвітлювалося його бачення втілення положень Болонської угоди в навчальний процес нашого закладу. 6. У наступний день ухвалу профспілкового комітету оприлюднили. 7. Успіх забезпечив досвід. 8. На ярмарку райони області представили овочі, фрукти, яблука, сливи, огірки і картоплю.9. Більш за все студент Сидоренко О. любить і захоплюється історією Давнього Єгипту.

4. Перекладіть українською мовою, пам’ятаючи про складні випадки керування у словосполученнях.

Нуждаться в помощи , заслуживать внимания, оставить под вопросом, приняться за работу, вовлекать в работу, в порядке исключения, договор о жилищном найме, заведующий отделом, меры по предупреждению, пособие по безработице, названный в дальнейшем, прийти к согласию, считать возможным, уйти от ответственности.

5. На думку Д.Х.Баранника (Українська мова на межі століть// Мовознавство. – 2001. - №3. – С. 40-47), на сучасному етапі спостерігаємо такі основні тенденції розвитку української літературної мови:

• інтенсивне збагачення за рахунок запозичень української термінології, зокрема: а)суспільно-політичної: імідж, консенсус, брифінг, електорат, піар; б) бізнесової: реприватизація, менеджмент, інвестор, маркетинг, сертифікат; в) технічної: комп’ютер, принтер, факс, дискета та інші;

• переміщення певної частини спеціальної лексики до розряду широковживаної, зокрема економічно-фінансових термінів: аудитор, емісія, ліцензія, менеджер; юридично-правової лексики: державотворення, плюралізм; парламентсько-дипломатичної лексики: ротація, толерантний

• та інші тенденції.

Користуючись словником іншомовних слів, поясніть значення названих термінів.

Теоретичний матеріал з теми

Особливості синтаксису ділового мовлення

Основними синтаксичними нормами є прямий порядок слів, правильна побудова однорідних членів речення, правильність у поєднанні слів у словосполученні зв’язком керування, координація підмета і присудка, нормативне вживання дієприслівникових і дієприкметникових зворотів, побудова складнопідрядних речень із значенням причиновим, наслідковим, допустовим, мети та ін.

Прямий порядок слів у реченні виражається у таких позиціях головних і другорядних членів речення:

• підмет стоїть перед присудком;

• узгоджене означення (прикметник, порядковий числівник, займенник, дієприкметник) стоїть перед означуваним словом. У разі порушення цієї позиції прикметник або дієприкметник із залежними словами відокремлюються: Документ, підписаний керівником установи, набуває чинності;

• неузгоджене означення стоїть після означуваного слова: угода про позики, фактор ризику;

• додаток займає позицію після слова, яке ним керує: оподаткування фірми, взяти до уваги;

• обставини вживаються довільно, проте варто пам’ятати, що в інформаційному плані кінець і початок речення є важливими;

• місце вставних слів і словосполучень залежить від того, що треба виділити; у діловому мовленні перевага віддається позиції вставних слів на початку речення: На жаль, ми вимушені попередити Вас про можливість зміни ставки кредитування.

Інверсія (зворотний порядок слів) повинна бути підпорядкована певній меті, найчастіше – звернути увагу на якесь слово, словосполучення, надати їм ваги.

Вимоги до використання однорідних членів речення:

• важливо враховувати значеннєву співвіднесеність однорідних членів речення: письменники і поети - не можуть бути однорідними, тому що письменники – це поети і прозаїки;

• узагальнювальні слова й однорідні члени речення повинні стояти в одній відмінковій формі;

• ураховувати лексико-граматичну сполучуваність однорідних членів речення з іншими словами: оподаткування і контроль за фірмою (неправильна побудова: оподаткування (чого? – фірми), контроль (за(над) чим? – за фірмою).

Узгоджуючи підмет і присудок, треба пам’ятати про правила їх координації:

• якщо підмет виражений іменником, що називає професію, посаду, звання тощо, а далі йде власна назва, то присудок узгоджується з власною назвою: декан Павлова І.Р. зауважила, але декан зауважив;

• якщо до складу підмета входять слова більшість, меншість, ряд, частина, решта, то присудок виступає переважно у формі однини: Більшість студентів свідомо підходить до введення рейтингової системи в навчальний процес;

• якщо підмет виражається словосполученням багато, мало, кілька, декілька + Р.в. іменника, то присудок найчастіше вживається у формі однини: Багато юридичних осіб зацікавилося пропозицією банку;

• якщо підмет виражається словосполученням половина, півтора, півтори + Р.в. іменника, то присудок вживається у формі однини: Половина замовлених товарів поступило в продаж;якщо ж при іменнику , що входить до складу підмета, є означення, то присудок уживається у формі множини: останні півтори години експерименту пройшли у напрузі;

• при підметі, вираженому сполученням кількісного числівника два, три, чотири та іменника в називному відмінку або у родовому відмінку множини, присудок може мати форму як однини, так і множини: два замовники оформили кредит; п’ять осіб виконає це завдання – п’ять осіб виконають це завдання;

• якщо підмет виражається займенником хто , то присудок виступає но у формі однини: той, хто уклав угоду;

• якщо підмет виражений словосполученням Н.в.іменника + О.в. з прийменником З, то присудок, як правило, ставиться у множині: Ректор із проректорами обговорюють ситуацію; якщо дія стосується тільки першого компонента, то присудок виражається формою однини ( другий компонент – додаток): Ректор разом із проректорами обговорює.

Особливості використання дієприкметникового і дієприслівникового зворотів

Дієприкметникові та дієприслівникові звороти надають діловому мовленню стислості.

Дієприкметниковий зворот повинний стояти перед або після слова, до якого відноситься (це не буде приводити до виникнення двозначності). Речення з дієприкметниковим зворотом характеризується більшою цілісністю, проте з метою уникнення одноманітності ці звороти можна замінювати на підрядну означальну частину ( вони виступають синтаксичними синонімами).

Речення з дієприслівниковими зворотами є характерною ознакою ділового мовлення.

Дієприслівник – це форма дієслова, що, називаючи додаткову дію, поєднує в собі ознаки дієслова та прислівника: підписавши, усвідомлюючи.

Дієприслівник має такі, наприклад, граматичні ознаки, що притаманні дієслову: доконаний/недоконаний вид ( підписуючи - підписавши); зворотність ( посміхатися - посміхаючись); здатність керувати словами (отримувати документ - отримуючи документ) та інші.

Саме завдяки останньому – здатності керувати словами, тобто мати залежні слова – дієприслівник утворює із залежними словами дієприслівниковий зворот. У реченні, в якому є дієприслівник, міститься інформація про 2 дії – основну (її позначено дієсловом, функція якого – присудок) і додаткову (вона названа дієприслівником, що виконує функцію обставини). Це робить речення більш інформативно навантаженим. У той же час наявність основної та додаткової дії в межах одного речення обумовлює певні правила синтаксичної побудови такого речення. Оскільки основна дія відноситься до діяча – суб’єкта в називному відмінку, а додаткова дія відноситься до основної, то з такого співвідношення дій та суб’єкта випливає висновок: основна і додаткова дії повинні виконуватися одним діячем: Опанувавши теоретичний матеріал, студент успішно виконав контрольну роботу.

У цьому реченні діяч – суб’єкт студент стоїть у формі називного відмінка, виконуючи функцію підмета. Основна дія виконав і додаткова дія опанувавши відносяться до одного й того ж діяча, тому речення вважається правильним.

Працюючи над документами, у мене виникла думка про мотиви злочину.

Суб’єкт дії думка виконує дію виникла, додаткова ж дія працюючи виконується іншим суб’єктом - я ( у реченні у мене ). Таким чином, основна і додаткова дія виконуються різними суб’єктами - отже, речення побудовано неправильно.

Існує декілька варіантів редагування неправильних речень, що мають у своєму складі дієприслівник або дієприслівниковий зворот:

а) речення перебудовується на складнопідрядне, де підрядна частина – це трансформований дієприслівниковий зворот: У мене виникла думка про мотиви злочину, коли я працював над документами;

б) речення трансформується в просте : Під час роботи над документами у мене виникла думка про мотив злочину;

в) у реченні залишається дієприслівниковий зворот, але суб’єкт додаткової дії ставиться (або вводиться в речення) у формі називного відмінка: Працюючи над документами, я подумав про мотив злочину.

Слід пам’ятати про те, речення може бути односкладним особовим, де форма присудка виражає суб’єкта дії ( працюю – І особа однини, працюєш – ІІ особа однини), тоді речення з дієприслівниковим зворотом буде правильним: Готуючись до захисту, пам’ятаю про аргументи доказу.

Дієприслівниковий зворот може ускладнювати і безособове речення: Готуючись до захисту, треба пам’ятати про аргументи доказу.

У документах дієприслівниковий зворот найчастіше стоїть на початку речення: Комплектуючи архів, ми створюємо повноцінну джерельну базу з історії країни, регіону, організацій.

Практичне заняття № 7

Залікова контрольна робота

Форма контролю: Комплексна контрольна робота.

Завдання залікової контрольної роботи передбачають знання теоретичних і практичних питань з усіх практичних занять І і ІІ модулів.

МОДУЛЬ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

В ПЕРШОМУ СЕМЕСТРІ

І. За поданими словниковими статтями визначте тип словника, якому вони властиві.

1. Одн / о /рід / н / ий.

2. ОДНОРІ́ДНИЙ (який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах), НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ, ГОМОГЕННИЙ книжн. Метали, скло, ке­раміка, полімери — це матеріали однорід­ні, або гомогенні (з журналу).

3. Однорі́дний [о̀днор'і́дни^ей], м. (на) -дному / -д'н'ім, мн. -д'н'і.

4. Однорі́дність, -ності, ор. -ністю.

5. ОДНОРІ́ДНИЙ, -а, -е. 1. Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками. **Однорідні члени речення – члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв’язані. 2. Який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах. **Однорідний хор – хор, до складу якого входять лише однорідні голоси (дитячі, чоловічі або жіночі).

6. Одноро́́дный однорі́дний; (одинаковый, подобный) одна́ковий, поді́бний, таки́й са́мий, одна́кий, односта́йний.

ІІ. Складіть словникові статті до 5 термінів відповідно до вашого напряму навчання за зразком, поданим у попередньому завданні.

ІІІ. Схарактеризуйте структуру одного зі словників (довідників, енциклопедій) відповідно до вашого напряму навчання за схемою:

- повна назва словника (довідника, енциклопедії); прізвища й ініціали укладачів; кількість слів; місто й рік видання;

- структура словника (довідника, енциклопедії);

- функціональне призначення словника (довідника, енциклопедії).