Плани семінарських занять з курсу «Вступ до літературознавства»
Семінарське заняття № 1. Література як мистецтво слова (2 год.).
Теоретичні питання
Літературознавство як наука про художню літературу.
Художня література – одна з форм суспільної свідомості.
Художня література як вид мистецтва. Класифікації видів мистецтва.
Художня література серед інших видів мистецтва:
література і живопис;
література і музика;
література і театр;
література і кіно тощо.
Поняття про художній образ. Класифікація образів.
Функції художньої літератури.
Практичні завдання
Законспектувати статтю В. Ф. Асмуса «Чтение как труд и творчество» (Асмус В. Ф. Чтение как труд и творчество // Введение в литературоведение: Хрестоматія. – М., 1988. - С. 450 - 453) за наступним планом:
Своєрідність художнього світу, який сприймається читачем
Дві умови читання твору
Творча активність читача
Можливість різних прочитань твору
Роль перечитування твору
Випишіть у зошит приклади образів художньої деталі, пейзажу, портрета, інтер’єру з творів М. Гоголя «Мертві душі» і М. Булгакова «Майстер і Маргарита».
В літературознавчий словник виписати значення термінів: образ, знак, художня деталь, художній вимисел, пейзаж, портрет, інтер’єр, персонаж, герой, автор.
Законспектувати працю О. Потебні «Мысль и язык» (Введение в литературоведение: Хрестоматия. – М., 1988. - С. 170 - 173). Подумайте, як пов’язаний внутрішній зміст слова з його зовнішньою формою, яку роль може грати граматична форма слова.
Прочитайте повість Л. Толстого «Хаджи-Мурат».
Методичні рекомендації
У художньому мовленні, як і в мові загалом, смислові й граматичні зв’язки між словами дуже міцні. Наше мовлення пройняте асоціативними зв’язками, котрі входять у контекст висловлювання. Виходячи з контексту, можна встановити пропущені смислові елементи.
Встановлення асоціативних зв’язків між словами й предметами настільки властиве людській свідомості, що давно стало ціллю не тільки серйозного вивчення, а й основою багатьох літературних ігор.
На асоціативне мислення читача спираються й зображально-виражальні властивості образу в художній літературі. Значення слів, стикаючись одне з одним, викликають у нашій уяві живі яскраві картини.
Готуючись до заняття, зверніться до творчості французьких художників-імпресіоністів (Едуар Мане, Огюст Ренуар, Едгар Дега, Клод Моне, Каміль Пісарро, Альфред Сіслей). Порівняйте їхні міські пейзажі й замальовки з тими враженнями, що вони виникають у вас під час читання вірша М. Волошина, написаного на початку ХХ ст.:
Парижа я люблю осенний строгий плен,
И пятна ржавые сбежавшей позолоты,
И небо серое, и веток переплеты -
Чернильно-синие, как нити темных вен.
Поток все тех же лиц, - одних без перемен,
Дыханье тяжкое прерывистой работы,
И жизни будничной крикливые заботы,
И зелень черную, и дымный камень стен.
Мосты, где рельсами ряды домов разъяты,
И дым от поезда клоками белой ваты,
И из-за крыш и труб - сквозь дождь издалека
Большое колесо и Башня-великанша,
И ветер рвет огни и гонит облака
С пустынных отмелей дождливого Ла-Манша.
Чи однакові можливості живопису й поезії у зображенні
окремих предметів або явищ;
відносин і зв’язків між предметами;
руху, поступу, безперервного розвитку подій;
настрою людини?
За допомогою яких мовних засобів все це розкрите у вірші М. Волошина?
Підготуйте відповіді на такі запитання за повістю Л. Толстого «Хаджи-Мурат»:
Як побудована повість?
Яке значення для розкриття теми та ідеї має невеликий вступ? Який образ є тут центральним?
З ким або з чим порівнюється кущ реп’яха?
Як цей образ співвідноситься з подальшою оповіддю? Що спільного між розвитком образу реп’яха у вступі та розвитком подій в основному сюжеті про Хаджи-Мурата?
Яке значення останньої фрази повісті: «Вот эту-то смерть и напомнил мне раздавленный репей среди вспаханного поля»?
Що таке «вспаханное поле»? На основі яких даних ви можете розшифрувати цей образ як символ?
Наведіть приклади поширення у фольклорі й міфології образу зораного поля. Що спільного між тлумаченням цього мотиву в давньогрецькому міфі про Язона й аргонавтів і в повісті Л. Толстого?