
- •Визначення психології як науки та її завдання.
- •Основні історичні етапи розвитку психології.
- •Психіка в світлі теорії відображення.
- •Рефлекторна природа психічного.
- •Психіка і свідомість. Характеристика структури свідомості.
- •Сучасна психологія, її зв’язок з іншими науками та місце в системі наук. Структура сучасної психології.
- •Характеристика взаємозв’язку педагогіки і психології.
- •Аналіз основних напрямів сучасної зарубіжної психології.
- •Розвиток психології та її завдання на сучасному етапі розвитку.
- •Характеристика методів психології. Критика інтроспекції.
- •Виникнення психіки як результат еволюції матерії.
- •Розвиток психології в філогенезі: тропізми, інстинкти, інтелектуальна поведінка.
- •Спілкування і мова тварин.
- •Умови виникнення людської свідомості. Роль праці і мови у виникненні свідомості.
- •Поняття про діяльність, характер діяльності. Єдність свідомості і діяльності.
- •Будова людської діяльності.
- •Інтеріоризація та екстеріоризація діяльності.
- •Навички, їх структура і закономірності формування.
- •Вміння та їх формування. Звички та їх роль у поведінці людини.
- •Поняття про спілкування. Єдність спілкування і діяльності. Сторони спілкування. Педагогічне спілкування.
- •Вербальна і не вербальна комунікації. Механізми мови.
- •Роль і рольові очікування у спілкувані. Психологічний контакт у спілканні вчителя і учнів. Міжособистні конфлікти, їх корекція.
- •Психологічні механізми сприймання людини людиною. Тренінг спілкування. Психологічна служба школи.
- •Сучасне уявлення про сутність особистості людини. Особистісний підхід педагога до навчання. Розуміння і вховання учнів.
- •Структура особистості. Біологічне і соціальне в структурі індивідуальності. Зарубіжні підходи до трактування особистості.
- •Активність особистості. Критика зарубіжнх теорій активності особистості.
- •Спрямованість особистості. Мотиви поведінки та їх види.
- •Інтереси особистості. Мотиви поведінки та їх види.
- •Самосвідомість і самооцінка особистості. Рівень домагань. Психологічний захист особливості.
- •Поняття про групу. Класифікація і вид груп.
- •Міжособистісний вибір. Соціометрія. Мотиваційне Ядро вибору. Референтометрія.
- •Лідерство в групах і колективах.
- •Колективістична ідентифікація. Згуртованість як цоє.
- •Формування колективізму у школярів.
- •Поняття про увагу та її види.
- •Фізіологічні основи уваги.
- •Характеристика структурних особливостей уваги.
- •Поняття про відчуття. Відчуття в світі теорії відображення.
- •Класифікація і види відчуттів. Механізм виникнення відчуттів.
- •Загальні властивості відчуттів. Чутливість та її вимірювання.
- •Адаптація органів чуття та її види.
- •Взаємодія відчуттів. Сенсибілізація. Синестезія.
- •Сприймання та його характерні особливості.
- •Класифікація і види сприймань. Сприймання часу.
- •Характеристика сприймання простору. Зорові ілюзії.
- •Спостреження та умови його продуктивності.
- •Поняття про пам'ять. Характеристика теорії памяті.
- •Характеристика видів памяті.
- •Мимовідьне запам’ятовування та його продуктивність.
- •Довільне запам’ятовування та його продуктивність.
- •Уявлення памяті та їх види.
- •Характеристика відтворення та його види.
- •Забування та причини, що його викликаюьб.
- •Поняття про мисленя, його соціальна природа і детермінація.
- •Поняття, їх види і формування в процесі навчання.
- •Характеристика суджень.
- •Характеристика умовиводів.
- •Характеристика мислитель них операцій.
- •Проблемна ситуація і задача. Характеристика процесу розв’язування задач.
- •Характеристика видів мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення.
- •Поняття про уяву, її роль в проблемній ситуації і творчості.
- •1) Уява властива лише людині і є необхідною умовою її трудової діяльності.
- •2) Уява тісно пов'язана з мисленням, пам'яттю, відчуттями та емоціями.
- •4) Уява - складова творчості.
- •5) Уява нерозривно пов'язана з усіма ланками психіки людини.
- •Аналітико-синтетичний характер процесів уяви. Прийоми створення образів уяви.
- •Характеристика видів уяви. Індивідуальні особливості уяви.
- •Почуття та їх функції в діяльності людини.
- •Фізіологічні механізми емоцій.
- •Основні емоційні стани та їх вираження.
- •Характеристика вищих почуттів.
- •Характеристика форм переживання почуттів.
- •Поняття про волю як форму активності людини. Потяги, бажання і прагнення особистості. Ризик.
- •Характеристика структури вольового акту.
- •Характеристика вольових якостей людини та їх формування.
- •Темперамент людини. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •Фізіологічні основи темпераменту.
- •Характеристика типів темпераменту.
- •Роль темпераменту в трудовій і навчальній діяльності школярів.
- •Характер людини, його структура. Риси характеру. Акцентуація рис характеру.
- •Структура характеру
- •Формування характеру в колективі.
- •Здібності людини, їх кількісна і якісна характеристика.
- •Характеристика структури здібностей. Талант. Формування здібностей у школярів.
-
Поняття про волю як форму активності людини. Потяги, бажання і прагнення особистості. Ризик.
-
Характеристика структури вольового акту.
Підґрунтя волі, як і активності суб'єкта загалом, складають потреби, які психологічно виявляються у вигляді мотивів. Мотиви є не тільки обґрунтуванням постановки певних цілей і відмови від інших, але й обґрунтовують необхідність здійснення одних дій і гальмування (або призупинення) виконання інших для досягнення поставленої мети. Отже, вольовий акт починається з виникнення потреби, що виявляється у вигляді прагнення.
Прагнення - це мотиви, у яких виявляються потреби особистості за умов, що відсутні в найближчій життєвій ситуації, але можуть бути створені як результат спеціально організованої діяльності особистості. Причому ця діяльність може бути домінуючою протягом досить тривалого періоду життя людини. Так, у діяльності студентів виявляється прагнення закінчити ВНЗ, приступити до роботи за своєю спеціальністю. Важливо, що енергія, яка розвивається при цьому, залежить від змісту мети й міри її усвідомлення. Це усвідомлення може мати різні рівні й тоді прагнення набуває форми потягу або бажання.
Потяг характеризується невисоким рівнем усвідомлення мети. Він переживається як неясний емоційний порив, незадоволеність існуючим станом справ. Щось не влаштовує людину в навколишньому житті, але вона ще не знає точно що, оскільки потяг не має чітко вираженої спрямованості на мету. Тому взяті самі по собі потяги не можуть спонукати цілеспрямовану активність особистості. Вони можуть бути лише підставою орієнтуючої активності, яке змушує суб'єкт хоча б у загальних рисах виявити „зону пошуку" того, чого йому не вистачає, тобто опредметнити свій недиференційований стан, який виявляється у потязі.
Бажання являє собою більш чи менш чітке усвідомлення мети. У своїх вищих виявах, які в психології називаються хотіннями, саме вони стають підставою вольових дій, спрямованих на досягнення значущих особистісних цілей.
Отже, постановка мети обов'язково передбачає наявність відповідного мотиву цієї постановки.
Другим етапом вольового акту є прийняття рішення про вибір певної мети і способу її досягнення. У деяких випадках цьому етапу передує так звана „боротьба мотивів", яка є результатом зіткнення або протиставлення різних мотивів, коли в людини поряд з одним яким -небудь бажанням або потягом, які відрізняються значною силою і прагненням перейти в дію, виникають інші бажання, протилежні першому, що утруднює його втілення (наприклад, зіткнення між почуттями обов'язку і любові до близьких, між бажанням досягти певної мети і страхом перед небезпекою тощо). При боротьбі мотивів людина нібито роздвоюється: „Розум говорить одне, а серце (почуття) - інше" Якщо перемагає розум, то можуть виникати негативні емоції.
При боротьбі мотивів людина може розв'язувати різні задачі: діяти чи не діяти, бути чи не бути, обіцяти чи не обіцяти, тобто сказати собі або іншим „так" або „ні". Це відповідає внутрішньому мотиваційному конфлікту типу "прагнення — уникнення" ("і хочеться, і колеться"). Інша ситуація - діяти треба, але виникає питання: як? При цьому в одному випадку всі способи задоволення потреби ясні, відомі, але рівнозначні. Це внутрішній мотиваційний конфлікт „прагнення — прагнення". І якщо за першого типу конфлікту вибрана дія найчастіше здається привабливішою, ніж відкинута, то за другого типу - менш привабливою. Найскладнішим вибором є такий, при якому людина розуміє, що „і так погано, і так погано", і їй доводиться вибирати краще з гіршого. Це конфлікт „уникнення — уникнення". Часто в цьому випадку допомагає зробити вибір зовнішній вплив (інша людина), але це залежить від міри референтності (авторитетності) того, хто впливає.
Як правило, у ситуації вибору виявляються ціннісні установки людини: що їй здається більш істотним, головним не стільки в даний момент, скільки в житті взагалі.
Рішення про вибір мети і способу її досягнення може бути зразу втілено в життя або ж дія, яка є результатом рішення, може бути дещо відстроченою. В останньому випадку виникає намір. Іноді намір може так і залишитися нереалізованим, прийняте рішення порушеним, почата справа не доведеною до кінця. Систематичне невиконання прийнятих рішень свідчить про слабовілля людини.
Останнім етапом вольового акту, як слідує із вищезазначеного, є виконання, у якому рішення переходить у дію. Саме у виконанні і виявляється воля людини. Результатом виконання прийнятого рішення часто буває те, що називають вчинком.