- •1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень".
- •2 Економічна думка стародавнього світу
- •3 Економічна думка середньовіччя.
- •6 Історичні передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.
- •7,8 Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
- •9 Виникнення класичної політичної економії в Англії. У.Петті.
- •10 Виникнення класичної політичної економії у Франції. П. Буагільбер.
- •11,12,13 Економічне вчення фізіократів.
- •15 Економічне вчення а.Сміта.
- •16 Теорія вартості а. Сміта.
- •21 Економічне вчення д. Рікардо.
- •24. Еволюція класичної політекономії в Англії. Мальтус
- •28. Економічна теорія в сша
- •30 Альтернативний напрям в політичній економії. Економічні погляди с.Сісмонді.
- •31 Критичний напрям в політичній економії. Економічна концепція і програма п. Прудона.
- •33 Історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської економічної теорії.
- •34 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •38. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині в перщій половині 19 ст. Ф.Ліст.
- •39 Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •43 Виникнення та суть маржиналізму.
- •44. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.ВІзер.
- •45. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа. 38 . Економічна теорія а.Маршалла
- •47. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •48. Розвиток неокласичної традиції в працях а.ПІгу, р.Хоутрі.
- •49.Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •50. Економічні умови винекненя і суть кейнсіанства.
- •52.Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •53 Неокейнсіанстао. С.Харріс. Е.Хансен.
- •54 Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •59 Неолібералізм у Німеччині. Теорії "соціального ринкового господарства" та "сформованого суспільства".
- •60 Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •61 Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •63 Неокласичне відродження. Теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- •65 Неоінституціоналізм. Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм. Дж. Гелбрейт
- •66 Неоінституціоналізм. Теорія трансакційних витрат та економічна теорія прав власності р.Коуза.
- •70 Розанток радянської економічної думки в 30-90-ті рр.
11,12,13 Економічне вчення фізіократів.
Фізіократи – це франц. економісти другої половини 18 стол. Їх вчення виникає як опозиція меркантилізму. Вони вважають його нерозумним і неприродним. Навідміну від меркантилізму фізіократи висунули положення про те, що багатство створ. не у сфері обігу, а в землеробстві і тільки землеробська праця є продуктивною. Тим самим дослідження “джерела багатства “ фізіократи переносять із сфери обігу у сферу вир-ва. Це було важливим кроком уперед в аналізі економ. відносин. Однак наукова обмеженість фізіократів полягала в тому що продуктивною сферою вир-ва вважалося лише землеробство. Засновником і основним представником фізіократизму був Ф. Кене. Основний його твір це “Економічна таблиця”. Суспільство Кене розглядав як живий організм, якому притаманні два стани: здоровий і хворобливий. Коли сусп. знаходиться в здоровому стані для нього характерною є рівновага. Саме стан рівноваги Кене досліджував в “Економічній таблиці”(екон.процеси і явища розглядав як природні). Основою його ек. вч-ня і фізіократів вцілому є вчення про “чистий продукт” - це надлишок знову створеної вартості товарів над витратами вир-ва. Однак на думку фізіократів чистий продукт створюється лише у землеробстві. Промисловість фізіократи розглядали як “безплідну” сферу, в якій не створ. чистий продукт. Така відмінність обох галузей обумовл. тим, що у с/г порівнчно з промислов. працює земля, природа. Значну увагу Кене приділяв речовому складу землеробського капіталу, він виділяв в ньому первісні аванси та щорічні аванси у витрати виробництва щорічні входять повністю, а первісні аванси по частинам.Таким чином Кене підійшов до розуміння поділу капіталу з точки зору його відтворення, хар-ра обороту але узагальнених понять основного і оборотного капіталу він не дав. В “Економ таблиці” була зроблена спроба проаналізувати вир-во, як процес відтворення. Кене встановив класову структуру сучасного йому суспільства, виділивши такі основні класи, “продуктивний клас”, “клас власників”, “безплідний клас”. Визначивши класову структуру сусп-ва та речовий клас землер. капіталу Кене проаналізував можливості простого відтворення у національному масштабі, економічні зв’язки між названими класами сусп-ва. До Кене відтворення ніким не досліджувалось.
14.Послідовником фізіократизму був А.Тюрго. Головна його праця “Роздуми про створення й розподіл багатств”. На відміну від Кене, який поділяє суспільство на три класи, Тюрго всередині промислового класу й класу фермерів виділяє підприємців і найманих робітників. Заробітну плату він, як і Кене, визначає мінімумом засобів існування. У Тбрго “чистий продукт”-це результат більшої продуктивності праці робітника в сільському господарстві. Цінність у нього зв’язана з корисністю речі, її здатністю задовольняти потреби. Цінність – “вираження міри оцінки, яку людина дає різним предметам своїх бажань”. Ціна в нього залежить від попиту і пропозиції. Одним із елементів “оцінки”, тобто ціни, є рідкісність речі. Капітал – “нагромаджена цінність”. Нагромадження багатства капіталісти здійснили за рахунок власної ощадливості. Прибуток у Тюрго – це самостійний вид доходу. Прибуток промислового капіталіста й торговця розглядає як “заробітну плату за працю, турботи, ризик”. Процент він трактує як “ціну втрат”, яких зазнає певний час кредитор. Процент – це частина “чистого прибутку”.