Тема 1.2. Стратегія діяльності підприємств та її обґрунтування

5. Стратегія підприємства, поняття і етапи розробки

Стратегія підприємства – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає найважливіші для підприємства проблеми, головні цілі та розподіл ресурсів для їх досягнення .

Вона формулює цілі та способи їхнього досягнення так, щоб показати підприємству певний напрям розвитку.

Стратегічний план – це сукупність взаємоузгоджених заходів і дій, що відображають довгострокові цілі та основні напрямки діяльності з обґрунтуванням ресурсного забезпечення.

Етапи розробки стратегії підприємства:

1. визначення місії підприємства – підприємець вибирає рід діяльності підприємства, продукцію, що буде виробляти (продавати підприємство), на якому ринку буде діяти;

2. формулювання стратегічних цілей – визначаються конкретні завдання, які необхідно виконати для реалізації місії підприємства (купити або побудувати приміщення, сформувати асортимент, знайти постачальників тощо);

3. аналіз зовнішнього середовища та ринкових чинників, оцінка актуальності й реальності місії та цілей – вивчається ринок, чи є попит на продукцію підприємства, вивчається продукція та ціни конкурентів;

4. вибір генеральної стратегії – підприємець визначається як саме він буде завойовувати ринок – наприклад, встановленням низьких цін чи виробництвом продукції високої якості;

5. оцінка підприємницького потенціалу і перспектив розвитку підприємства, їх відповідності цілям діяльності – стратегічні плани обґрунтовуються ресурсними можливостями підприємства. Тобто визначається спроможність підприємства досягти поставлених цілей і можливість розвиватися в майбутньому;

6. розробка ресурсних і функціональних підстратегій підприємства – розробляються конкретні плани на наступні 3-5 років щодо втілення розробленої стратегії в життя. Наприклад, придбати сучасне високотехнологічне обладнання, покращити асортимент, провести рекламну кампанію тощо;

7. практична реалізація плану, контроль і оцінка соціально-економічних результатів – безпосередня робота щодо втілення стратегії в життя.

6. Порядок розробки стратегії підприємства відповідно до кон’юнктури ринку, що складається

Кон’юнктура ринку – це соціально-економічні, торгово-організаційні умови реалізації товарів, які складаються в визначений період часу і в конкретному місці.

Вивчення кон’юнктури ринку важливе для того, щоб знати який товар і в якому обсязі можна виставити на ринку.

Економічна стратегія – стратегія підприємства щодо вивчення кон’юнктури ринку і розробки цілей для досягнення кінцевого результату (одержання максимального прибутку).

Відповідно до стадії кон’юнктури ринку будується економічна стратегія підприємства

Час від появи товару на ринку до його зникнення називається життєвим циклом товару.

Виділяють чотири стадії життєвого циклу товару:

• запровадження,

• зростання,

• зрілість,

• спад.

Розглянемо приклад зміни кон’юнктури на ринку продукції швидкого приготування.

В стадії запровадження (депресії) характерні низькі рівні виробництва, обігу, попиту на товари, низькі прибутки підприємств, що виготовляють цей товар.

Коли споживачі ще не були добре знайомі з таким їжею швидкого приготування, не кожен відчував потребу в їх придбанні. Тоді попит на продукцію був низький підприємства-виробники отримували незначні суми прибутку.

Для стадії запровадження характерні невеликі обсяги виробництва товарів, поглиблене вивчення ринку, продукції та цін конкурентів. Підприємство намагається швидко реагувати на попит покупців.

Під час зростання всі вище перелічені показники починають покращуватися, тобто збільшується виробництво та попит (відповідно і прибутки) та знижуються витрати. Багато хто починає купувати їжу швидкого приготування, попит постійно зростає.

На стадії зростання напрямом економічної стратегії є маркетингова діяльність (наступальна реклама та активне товаропросування, ціноутворення, яке відповідає попиту тощо).

В стадії зрілості відбувається повна загрузка виробничих потужностей, росте ціна на продукт, активізується науково-технічна діяльність. Підприємства-виробники отримують високі прибутки, вкладають кошти в розробку нових видів продукції швидкого приготування, ринок продукції починає перенасичуватися, починає спадати попит.

У стадії зрілості на перший план висуваються показники ефективності виробництва та комерційної діяльності (оптимальне використання виробничого потенціалу – реалізація все більших обсягів продукції тощо).

Під час спаду через високі ціни та занадто велику пропозицію, попит на продукцію спадає, підприємства не реалізовують свою продукцію і при цьому несуть збитки. Споживачі вже не хочуть купувати продукцію яка колись користувалася попитом, шукають іншу продукцію. З часом такий товар як продукція швидкого приготування, можливо, назавжди вийде з обігу.

Для стадії спаду характерними є стратегії стабілізації (коли відчувається нестабільність обсягу продаж) та стратегія виживання (глибока криза підприємства на ринку).

Стратегія стабілізації включає в себе економію витрат, активізацію фінансової діяльності, втримання тієї позиції на ринку, якої досягли.

Стратегія виживання включає в себе перебудову маркетингової діяльності (вилучення товару), зміни в управлінні, фінансову перебудову.

Зазвичай, продукція закладів ресторанного господарства має тривалий життєвий цикл. Коротші життєві цикли можуть мати страви екзотичної кухні, що не приживаються на ринку.