- •І.Економічна теорій: предмет і .Метод пізнання.
- •Нтп його форми і розвиток
- •Економічний ріст. Його тиші та фактори. Економічна ефективність
- •Центральні проблеми економічної організації.
- •Технологічний вибір у суспільстві. Крива трансформації або виробничих можливостей. Альтернативні витрати та альтернативна вартість. Закон спадної дохідності.
- •Суспільний поділ праці. Товарне виробництво та умови його розвитку. Товар га його пласта Вартість та цінність товару.
- •Сучасна ринкова економіка та її інфраструктура.
- •Попиті пропозиція. Закон попиту та пропозиції. Цінові та недійові фактори, що впливають на лої пропозицію.
- •Проблеми функціонування ринкової системи в Україні.
- •Еластичність та її види. Цінова еластичність попиту та пропозиції. Еластичність за доходові споживачів.
- •18.Теорія граничної корисності і поведінки споживача. Кардиналістичний та ординалістичний підходи.
- •Теорія виробництва. . Підприємство як суб'єкт ринкових відносин.
- •Витрати виробництва. Види витрат виробництва у довгостроковому і короткостроковому пері Форми кривих витрат.
- •22. Дохід і прибуток підприємства
- •23. Чотири моделі ринкових ситуацій. Поняття ринкової структури.
- •Ознаки досконалої конкуренції
- •Функції ринку із досконалою конкуренцією
- •Олігополія. Рівновага на олігополістичному ринку. Модель Курно. Цінова конкуренція - м» Бертрана.
- •Ринки ресурсів. Попит на ресурси. Крива ринкового попиту. Ринкова пропозиція ресурсів. Ріви на конкурентному ринку.
- •Капіталовкладення. Капітал і процентний доход. Реальні та номінальні ставки дисконту.
- •Макроекономіка як гілка сучасної економічної науки. Предмет і методологія макроекономіки.
- •Основні етапи розвитку, напрямки і шкали макроекономічної науки. Внесок українських вчен розвиток макроекономічної теорії.
- •Вимірювання обсягу національного виробництва та доходу. Основні вимірники обсягу націоналі виробництва. Вплив піни і інших чинників на ввп.
- •Номінальний і реальний ввгі. Індекс цін.
- •Циклічні коливання економічного розвитку. Фази ділового циклу. Причини економічних коливань
- •Зайнятість і безробіття. Рівень і тривалість безробіття. Види безробіття.
- •Сукупний попит. Крива сукупного попиту та її зміщення.
- •Макроекономічний аналіз: модель сукупних видатків. Класичний і кейнсіанські підходи.
- •Інвестиція
- •Мультиплікатор грошей. Центральний ранок та його функції.
- •Платіжний баланс країни. Валютні курси і валютна система. Модель Мандсла-Флемінга.
- •Теорія народонаселення т. Малмуеа. Ранні теорії економічного зростання.
- •Сучасні підходи до економічного розвитку. Фактори економічного зростання.
- •ССуть і. Фактори господарських об'єднань.
- •Витрати виробництва та їх види.
- •Комерційні банки та їх основні функції.
- •Основні форми зовнішньо - економічних відносин.
- •Валютна біржа, її функції і роль в ринковій економіці, конвертованість валюти.
- •Номінальна і реальна зарплата. Суть. Форми і системи заробітної плати.
- •Решток праці та його структура.
- •ММіжнародна торгівля та її теорії
- •Основний капітал і показники його ефективного використання
- •Товарна біржа і її функції.
- •Кругообіг і оборот капіталу. Фактори, що впливають на їх швидкість.
- •Валютний курс і його вплив на економіку країни.
- •Теорія капіталу і процента. Власність в ринковій економіці.
- •Акціонерні товариства. Суть, форми та значення в ринковій економіці.
- •Вивіз капіталу: суть, форми і його вплив на національну економіку.
-
Технологічний вибір у суспільстві. Крива трансформації або виробничих можливостей. Альтернативні витрати та альтернативна вартість. Закон спадної дохідності.
Усвідомлення потреб і прагнення задовольнити їх зумовлюють мотивацію поведінки людини. Формою вияву потреб є інтерес. Економічний інтерес є сукупністю тих потреб певного суб’єкта господарювання, реалізація яких забезпечує відтворювальну діяльність. Економічні інтереси – це усвідомлені потреби, для задоволення яких люди обирають певний вид економічної діяльності. Суб’єктами економічних інтересів є окремі індивіди, сім’ї, колективи, групи людей, суспільство в цілому, держава, а об’єктом – економічні блага. Розрізняють: Ø особисті інтереси – інтереси індивідів; Ø інтереси підприємств, організацій, фірм; Ø інтереси окремих груп людей; Ø загальнодержавні інтереси. Інтереси не лише збігаються, але й вступають у суперечність. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємо реалізації. Механізм узгодження інтересів визначається сутністю економічної системи. 2. Фундаментальні проблеми організації економіки Жодне суспільство не має безмежних можливостей. Блага є обмеженими, тоді як потреби є безмежними. Недостатність благ стосовно потреб людей зумовлена обмеженістю ресурсів. Іншими словами ресурси є рідкісними, тобто має місце закон рідкості (обмеженості) ресурсів. Згідно із ним блага є обмеженими, оскільки немає достатньо ресурсів, аби виробляти всі блага, що їх люди потребують для задоволення потреб. У зв’язку із безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів, перед будь-яким суспільством постає три фундаментальні, взаємопов’язані проблеми організації економіки: 1. Що і в якій кількості потрібно виробляти? Скільки кожного з товарів повинна виробляти економіка і які та скільки послуг має бути запропоновано? Які із благ слід виробляти негайно, сьогодні, які в майбутньому? Чи це мають бути блага для широкого кола споживачів, чи вишукані, дорогі товари і послуги? Чи слід виробляти більшу кількість товарів споживчого призначення чи виробничих товарів? 2. Як виробляти? Хто повинен виробляти ті чи інші товари? Як процес виробництва впливатиме на довкілля? Це вибір технології виробництва, постачальників сировини, організаційно-правових форм підприємств, вибір організації виробництва. Вирішення даної проблеми сприятиме досягненню найбільшої ефективності виробництва. 3. Для кого виробляти? Хто буде споживачем вироблених життєвих благ? Визначається система розподілу вироблених благ між різними людьми, сім’ями, підприємствами. Чи дане суспільство прагне мати більше багатих людей і менше бідних? Як забезпечити існування непрацездатних? Що, як і для кого виробляти – це найважливіші, найуніверсальніші економічні проблеми, притаманні будь-якій економіці. усі вони повинні вирішуватись у виробництві, результативність якого значною мірою залежить від технології. При цьому різні суспільства використовують різні підходи для їх вирішення. Шукаючи відповідь на ці питання, виникає проблема технологічного вибору. 3. Технологічний вибір у суспільстві. Крива трансформації Невідповідність потреб людей і можливостей їх втамування внаслідок обмеженості виробничих ресурсів змушує усіх людей, їх груп, суспільства в цілому вирішувати, які потреби необхідно задовольнити негайно, а які можна відкласти на потім. Обмежені ресурси можна використати на задоволення різних потреб, тобто одні й ті ж фактори виробництва можна витратити на створення різних життєвих благ. Тобто виробничі ресурси є альтернативними. Це все створює проблему економічного (технологічного) вибору, суть якого полягає в тому, як слід розподілити обмежені ресурси, щоб виробити ті блага, які є найнагальнішими для суспільства сьогодні. Правильний економічний вибір дозволить найповніше задовольнити зростаючі потреби людей, а хибний приведе до значних втрат ресурсів і зниження рівня задоволення потреб. Ціною технологічного вибору є та кількість інших товарів і послуг, від яких ми відмовляємося в процесі вибору, ціна тих потреб, які залишилися невтамованими, від задоволення яких відмовились, надавши перевагу суттєвішим із них .Витрати також є альтернативними і кожне благо має альтернативну вартість. Альтернативна вартість – це ціна тих благ, від яких слід відмовитися в процесі вибору на користь даного блага. Проблема економічного вибору і альтернативність витрат виробництва зумовлюють пошук способів використання виробничих можливостей підприємства, галузі, регіону, чи економіки загалом. Виробничі можливості суспільства визначаються: 1. кількістю і якістю виробничих ресурсів; 2. рівнем розвитку технологій та організації виробництва; 3. вдалістю економічного вибору у суспільстві та розподіл наявних факторів; 4. законом спадної доходності (віддачі) ресурсів. Згідно з цим законом збільшення кількості певного змінного ресурсу при незмінній кількості інших ресурсів веде до зменшення віддачі (кількості виготовлених благ) в розрахунку на кожну його додаткову одиницю. Проблему технологічного вибору ілюструє крива виробничих можливостей, або крива трансформації. Крива виробничих можливостей або трансформації показує різні комбінації виробництва двох альтернативних товарів за умов повної зайнятості товарів, повного обсягу виробництва при незмінній кількості ресурсів та незмінних технологіях. Для ілюстрації технологічного вибору за допомогою кривої трансформації припускають, що: 1. економіка функціонує за умов повної зайнятості і досягає повного обсягу виробництва; 2. кількість і якість ресурсів залишається незмінною; 3. технологія виробництва є постійною; 4. в економіці виготовляється два продукти ( комп’ютери і піца). Крива відображає різноманітні варіанти вибору стосовно двох товарів(рис.3.1). Будь-яка точка в середині кривої (точка К) показує можливий, але не ефективний варіант виробництва двох альтернативних товарів і говорить про неповне і нераціональне використання ресурсів, що зменшує виробничі можливості. Будь-яка точка поза кривою трансформації (точка N) відображає бажанішу альтернативу, але за цих умов ( в короткостроковому періоді за фіксованої кількості ресурсів) є недосяжною. Рис. 3.1. Крива трансформації