25. Схеми включення люмінісцентних ламп.

Стартерна схема включення люмінесцентної лампи (ЛЛ)

1 - затискачі мережі живлення; 2 - дросель; 3,5- катоди ЛЛ; 4 - лампа; 6, 7 -електроди стартера; 8 - стартер.

Схема включення люмінесцентної лампи

Послідовне включення двох люмінесцентних ламп

Паралельне включення двох люмінесцентних ламп

26. Ефективність експлуатації лр від знижених напруг мережі.

При занижених напругах мережі світловий потік ЛР зменшується, а також зменшується термін служби ЛР.

Рн, Вт	15	25	40	60	75	100	150	200	300	500	750	1000
Нн, лм/Вт	7	8,8	10	11,9	13,5	12,5	14	14,6	15,3	16,6	17,5	18,6

Із даної таблички видно, що світлова віддача коливається від 7 лм/Вт і майже до 19 лм/Вт для ламп розжарювання від 15 Вт і до 1 000 Вт і власне практично прямопропорційно залежить від неї: зі збільшенням номінальної потужності ламп розжарювання збільшується її світлова віддача і навпаки

1– найкраща зона для регулювання

2–можна регулювати,але не бажано

3–не регулювати світловий потік.

А–>B–>C для регулювання найкраще.

Світловий потік базової ЛР в точках

n Ф / V

В 1,73 / 1,26

С 3 / 1,73

Д 6 / 2,5

Е 12 / 4

F 75 / 14

Також слід пам’ятати, що при зниженні напруги зменшується яскравість свічення нитки розжарення, тому такий режим доцільно використовувати в службових приміщеннях, сходових клітках, де цей параметр не відіграє важливої ролі. Також, якщо ми маємо можливість вибрати між ЛР з номінальними напругами 220-230 В та 230-240 В, варто віддати перевагу останньому варіанту, таким чином ми доб’ємося ефекту роботи лампи на дещо нижчій напрузі, але з тривалішим періодом експлуатації.

27. Розрахунок освітлювальних мереж на мінімум провідникового матеріалу.

Розрахувати на мінімум провідникового матеріалу освітлювальну мережу для цього:

1.Накреслити схему мережі і нанести на неї вихідні дані згідно свого варіанта.

2.Визначити допустиму утрату напруги в мережі.

3.Для кожної ділянки мережі розрахувати момент навантаження

4.Визначити приведений момент навантаження для головної ділянки

5.Розрахувати переріз кабелю головної ділянки.

6.Вибрати стандартну величину перерізу кабелю головної ділянки.

7.Розрахувати дійсну утрату напруги на головній ділянці по обраному перерізу і значенню моменту навантаження головної ділянки.

8.Визначити розрахункові утрати напруги

9.Розрахувати переріз наступних ділянок по відповідним приведеним моментам навантаження. Вибрати стандартні перерізи.

10.Перевірити всі вибрані перерізи по допустимому нагріванні і у випадку не виконання умови на якій-небудь із ділянок, збільшити його переріз і перерахувати наступну за даною ділянкою мережі по допустимій утраті напруги.

11.На розрахунковій схемі для кожної ділянки вказати переріз проводу чи кабелю і величину дійсних утрат.

Напругу живлення прийняти рівною 380/220 В.

Розрахунок мереж на найменшу витрату провідникового матеріалу

Одним з важливих завдань розрахунку мережі на втрату напруги є встановлення раціонального і найекономічнішого розподілу втрати напруги, що розташовується між окремими ділянками розгалуженої мережі. Одним з методів, вживаних на практиці, є метод розрахунку на найменшу витрату провідникового матеріалу.

У даному випадку розрахунок мережі виконують за формулою

де s - переріз ділянки мережі, мм2;

ΣМ - сума моментів даного і всіх подальших (за напрямом струму) ділянок з тим же числом проводів у лінії, що і на даній ділянці, кВт.м;

Σam - сума моментів усіх відгалужень, що живиться даною ділянкою з числом проводів лінії іншим, ніж ця ділянка, кВт.м. Перед підсумовуванням всі моменти помножують на коефіцієнт приведення моментів α, залежний від числа проводів на ділянці і відгалуженні (табл. 6);

∆U - розрахункові втрати напруги, %, що допускаються від початку даної ділянки до кінця мережі;

с – коефіцієнт, залежний від напруги мережі і матеріалу провідників

Формула послідовно застосовується до всіх ділянок мережі, починаючи від ділянки, найближчої до джерела живлення. За вибраним перерізом даної ділянки визначають втрати напруги в ньому. Подальші ділянки розраховують за різницею між розрахунковою втратою напруги і втратами до початку даної ділянки. Перерізи проводів, одержані при розрахунку по втраті напруги, округляють до стандартних значень.

Розрахунок моментів навантаження

Розраховуємо загальний момент навантаження для освітлюваної лінії КЛЛ за формулою (3.3).

М_Σ = М₁ + М₂ +α·(n_р·М₃), (3.3)

де М₁, М₂, М₃ – моменти окремих ділянок освітлювальної сітки;

α – коефіцієнт приведення моментів (α = 1,83);

n_р – кількість рядів в даному приміщенні.

Відповідно момент М₁ визначаємо за формулою

М₁ = N·Р_і·L₁ кВт·м.

де N – кількість ламп розжарення;

Р_і – потужність лампи, кВт;

L₁ – довжина лінії від трансформаторної станції до щитка (РП), м.

Відповідно момент М₂ визначаємо за формулою

М₂ = N_р·Р_і·L₂,

де L₂ – довжина лінії від щитка до рядів ламп;

N_р – кількість лампочок в одному ряді.

Момент М₃ визначаємо за формулою

М₃ = N_р·Р_і·L₃ = кВт·м.

де L₃ – довжина ряду.

Згідно формули 3.3. визначаємо М_Σ для ЛР:

М_Σ = М₁ + М₂ +α·(n_р·М₃) = кВт·м.

Для кожного з моментів визнаємо перерізи кабелю з таблиці.

Визначаємо поперечний переріз провідника із формули

де С – коефіцієнт, який залежить від напруги в мережі, числа фаз в лінії і роду провідникового матеріалу (з довідкової літератури для U = 380/220 В, трьохфазної лінії з нулем, виконаний алюмінієвим провідником знаходимо С = 44).

Розраховуємо площу поперечного перерізу провідника по струму навантаження.

Кожна ділянка мережі споживає свій струм і не повинна перегріватися. Струм у фазових провідниках розраховуємо по формулах.

Для трьохфазної мережі:

За таблицею знаходимо площу поперечного перерізу провідника:

Для однофазної мережі