Державне та регіональне управління (Опорний конспект лекцій)

Лекція 1. Основи теорії державного управління.

1. Поняття «управління». Структура управлінської діяльності.

2. Соціальна природа державного управління, його мета і зміст.

3. Поняття і особливості державного управління. Форми управлінської діяльності.

4. Еволюція теорії державного управління.

5. Державне та регіональне управління в системі суспільних наук. «Генеалогічне дерево» державного управління.

6. Методологічні засади науки державного управління: об’єкт, предмет, методи і підходи дослідження.

7. Характеристика базових категорій: організація, соціальна організація; діяльність, управління (діяльність), соціальне управління держава, державне управління, регіональне управління, місцеве самоврядування.

8. Структура, мета і завдання навчального курсу «Державне та регіональне управління».

Список літератури:

1. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления : курс лекций / Г.В. Атаманчук. — М., 2003. – електр. варіант.

2. Воронкова В.Г. Менеджмент в державних організаціях : Навч. посібн. / В. Г. Воронкова. – К., 2004.

3. Державне управління : навч. посіб. / А.Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна. — К., 2009. – Бібліотека (чит.зал - 1 екз.) + е.в.

4. Кнорринг В.И. Основы государственного и муниципального управления: Учебник / В.И. Кнорринг. – М., 2006.

5. Конституція України. Зі змінами, внесеними згідно із Законом від 8 грудня 2004. – К., 2005.

6. Малиновсъкий В. Я. Державне управління : навч. посіб. / В. Я. Малиновський. — Луцьк, 2000.

7. Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія: Навч. посібн. / Пер. Л.І.Козій та ін.. – К., 1993.

8. Райт Г. Державне управління / Г. Райт. - К., 1994.

9. Рудакевич О.М. Політологія: в схемах і таблицях. Навч. посібн. / О. М. Рудакевич. – Тернопіль, 2006.

10. Серьогін С.М., Л.Л.Прокопенко. Державне управління та державна служба. – Харків, 2003.

11. Чиркин В.Е. Государственное и муниципальное управление. / В. Е. Чиркин. - М. : Юрист, 2003. – е.в.

* *

*

1. Поняття «управління». Структура управлінської діяльності.

Як відомо, управління виникає там і тоді, коли існує потреба впорядкування діяльності двох і більше осіб, тобто впорядкування їх відносин та організації спільної діяльності.

Сучасна наука розглядає управління як функцію організованих систем, що забезпечує збереження їх структури, підтримку діяльності, спрямованої на досягнення визначених цілей. Іншими словами, сутність управління полягає в утвердженні організаційного порядку, при якому з максимальною ефективністю використовуються ресурси й можливості організації для досягнення її цілей. Цей процес властивий лише високо організованим соціальним і несоціальним системам. Він здійснюється завдяки внутрішнім механізмам системи, тому управління в них виступає як самоуправління. Це вказує на наявність у системі двох підсистем: керуючої і керованої, суб’єкта і об’єкта управління.

В залежності від об’єкта управління розрізняють три основні види управління: управління в біологічних системах (людина-природа), управління в соціальних системах (людина-група, людина-організація, людина-суспільство) і управління в технічних системах (людина-машина).

Соціальне управління відрізняється від інших двох вольовим впливом суб’єкта управління на об’єкт. Об’єктами впливу з боку суб’єкта можуть бути – свідомість, воля, почуття, поведінка інших людей, групова діяльність, соціальна організація суспільства, суспільні відносини, суспільні умови, соціальні процеси тощо. Розрізняють такі види соціального управління як духовне, політичне, економічне, сімейне, державне, громадське, церковне та ін.

Науковці визначають соціальне управління як вищий рівень управління, який здійснюють соціальні суб’єкти (індивідуальні та колективні), з метою впорядкування та організації спільної (колективної) діяльності людей, спрямованої на досягнення певної мети, відповідно до об’єктивних законів функціонування відповідної системи.

Будь-яке управління є діяльністю, яка представляє собою сукупність елементів, які об’єднані в логічну структуру: