- •1 . Історія розвитку, роль і значення сучасних джерел світла в народному господарстві України.
- •2.Проблеми енергозбереження в освітлювальних установках.
- •3. Енергоефективне використання світлової віддачі ламп. Вибір світлового приладу.
- •4. Визначення і класифікація сучасних джерел світла.
- •5.Основні статті витрат пов’язані із застосуванням штучного освітлення.
- •6. Вибір світлових приладів по світлорозподілу для енергоефективного освітлення.
- •7. Основні світлотехнічні визначення.
- •8. Вибір джерела світла для енергоефективного освітлення .
- •9. Вибір світлових приладів по конструктивному виконанню для енергоефективного освітлення .
- •10. Будова, баланс енергії і світлова віддача сучасних ламп розжарювання.
- •11. Основні статті витрат пов’язані із застосуванням штучного освітлення.
- •12. Система умовних позначень світлових приладів.
- •13.Будова, принцип дії кварцово-галогених ламп розжарення.
- •14. Енергоефективність різних типів джерел світла.
- •15. Методика техніко-економічного та енергетичного співставлення варіантів освітлення по мінімуму приведених затрат.
- •16. Вимоги,які повині вказуватись для протікання йодно вольфрамового циклу в кварцово-галогенних лр.
- •17. Зв’язок комфортної інтенсивності освітлення з кольоровою температурою та енергоефективністю (коридори, склади, конторські приміщення).
- •18. Загальні правила розташування світильників в приміщеннях.
- •19. Переваги та недоліки кварцово-галогенних ламп розжарення в порівняні зі стандартними лр. Умовні позначення кварцово-галогенних ламп розжарення.
- •20. Можливість економії електроенергії за рахунок переходу на більш ефективні джерела світла.
- •21. Метод коефіцієнта використання
- •22. Будова, принцип дії та умовні позначення люмінесцентних ламп.
- •23. Основні шляхи обмеження пускових струмів з метою збільшення строку служби ламп розжарення.
- •24. Розрахунок електричних освітлювальних мереж (загальний підхід)
- •25. Схеми включення люмінісцентних ламп.
- •26. Ефективність експлуатації лр від знижених напруг мережі.
- •27. Розрахунок освітлювальних мереж на мінімум провідникового матеріалу.
- •28. Енергоекономічні люмінесцентні лампи. Будова, принцип дії, основні енергетичні та світлотехнічні характеристики.
- •29. Шляхи зниження енергозатрат при освітленні сходинкових кліток багатоповерхових будинків.
- •30.Розрахунок електричних освітлювальних мереж по струму навантаження.
- •31. Компактні люмінесцентні лампи типу pl, sl, circоlux.
- •32. Енергоекономічні схеми включення лр.
- •33.Розрахунок електричних освітлювальних мереж по втраті напруги.
- •34. Безелектродні люмінесцентні лампи
- •35.Шляхи підвищення ефективності експлуатації ламп розжарення в нестаціонарних режимах.
- •36. Об’єм і зміст проектних матеріалів при виконанні електричного освітлення
- •37. Ртутно-кварцеві лампи з люмінофором (типу дрл) Будова і принцип дії, основні характеристики, умовні позначення.
- •38. Енергоекономічні вимикачі для передпокоїв, офісів, сходинкових площадок багатоповерхових будинків і т.Д. (принципова електрична схема, принцип роботи).
- •Умовні позначення на робочих кресленнях електричного освітлення (ламп, світильників, розеток, щитків і т.Д.).
- •40. Ртутно-вольфрамові лампи. Будова, принцип дії, основні характеристики і умовні позначення.
- •41. Регулятори світлового потоку лр.
- •42.Розрахунок освітленості методом коефіцієнта використання.
- •43.Натрієві лампи високого тиску. Будова, принцип дії, основні характеристики, умовні позначення, області застосування.
- •44.Енергоекономічність однопівперіодних схем включення ламп розжарення. Рекомендації по застосуванню.
- •46,Дугові ртутні лампи високого тиску з йодидами (дрі). Будова, принцип дії, основні характеристики.
- •47.Ефективність обмеження і стабілізації напруги мережі на номінальному рівні.
- •48.Системи управління освітлюванням суспільних споруд
- •49. Визначення і класифікація сучасних джерел світла.
- •4 Питання!!!
- •50. Вибір джерела світла для енергоефективного освітлення.
- •8 Питання!!!
- •51. Проблема енергозбереження в освітлювальних установках.
- •2 Питання!!!
- •52. Основні світлотехнічні визначення.
- •7 Питання!!!
- •55. Ртутно-вольфрамові лампи. Будова, принцип дії, основні характеристики і умовні позначення.
- •40 Питання!!!
- •58. Будова, баланс енергії і світлова віддача сучасних ламп розжарення.
- •10 Питання!!!
31. Компактні люмінесцентні лампи типу pl, sl, circоlux.
Всю різноманітність КЛЛ можна розділити на 3 основні групи
-
без зовнішньої оболонки, з розрядною трубкою Н-подібної форми діаметром 12,5 мм, спеціальним двоштирьковим цоколем G23, виносним баластним дроселем і вмонтованим в цоколь стартером. Ці лампи випускають під маркою PL, потужністю Pл=7;9;11 Вт. У зв’язку з підвищеною поверхневою густиною електричної потужності ламп розрядна трубка має температуру в області стовпа близько 60 0С при t0=20 0C. Температура в області електродів ще вища. Тому холодна зона для підтримання оптимального тиску парів ртуті (tхол=47 0С) винесена на торці розрядної трубки за перемичку. Довжина торців підібраних так, щоб при роботі лампи в горизонтальному положенні в відкритому світильнику при to=20 0C tхол=45 0С. до тієї ж групи Н-подібних КЛЛ належать і недавно розроблені вкорочені КЛЛ, лампи підвищеної потужності і деякі U-подібні лампи з зменшеною відстанню між прямими ділянками трубок.
-
SL. КЛЛ з скляною або пластмасовою зовнішньою оболонкою і стандартним різьбовим цоколем Е27. Всередині оболонки змонтований електромагнітний електромагнітний баластний дросель, стартер і дві U- подібно зігнутих розрядних трубки. В зв’язку з тим, що розрядні трубки в цьому типі ламп працюють в закритій зовнішній оболонці при температурах, які помітно перевищують оптимальну, і немає можливості штучно створити холодну зону, розрядні трубки наповнюються амальгамою ртуті. Недоліком цих ламп є: а) наявність часу розгортання б)досить великі габарити і маса в порівнянні з лампами розжарювання в) нерозбірність конструкції, тому після виходу з ладу розрядної трубки необхідно замінювати повністю всю лампу, включати дросель.
1-розрядна трубка, 2-дросель, 3-зовнішня колба, 4-корпус, в якому змонтовані дросель, стартер, конденсатор, тепловий вимикач
-
Кільцева КЛЛ типу CIRCОLUX з різьбовим цоколем і вмонтованим активно-ємнісним баластом в пластмасовий корпус, який розташований по діаметру кільцеподібної розрядної трубки. Кільцева КЛЛ потужністю 32 Вт еквівалентна ЛР потужністю 150 Вт. І все ж світлова віддача цих ламп навіть з напівпровідниковим ПРА поступаються світловим віддачам Н-подібних КЛЛ відповідних потужностей.
32. Енергоекономічні схеми включення лр.
В освітлювальних електроустановках для керування лампами розжарювання застосовують кілька схем. Так, дві і більше ламп розжарювання можуть приєднуватися до мережі однополюсним вимикачем.
Схеми приєднання ламп розжарювання
а — з одним вимикачем; б — з двома вимикачами; в — з одним перемикачем; г — з двома перемикачами; д — на лінійну напругу; є — на фазну напругу
Керування п'ятьма лампами здійснюється двома розташованими поруч однополюсними вимикачами. При повороті першого вимикача вмикаються дві лампи, а при повороті другого — ще три лампи. Таку схему вмикання ламп застосовують у великих приміщеннях з режимом роботи, що потребує різного ступеня освітлення.
Якщо необхідна поперемінна зміна кількості ламп, що вмикаються (наприклад, у люстрі), їх приєднують до мережі за допомогою люстрового перемикача. З першим поворотом перемикача вмикається одна лампа з трьох, з другими поворотом — дві інші, але вимикається перша лампа, з третім поворотом вмикаються ївсі лампи, а з четвертим — усі лампи, люстри вимикаються.
При необхідності незалежного керування однією або кількома лампами з двох місць застосовують схему з двома перемикачами, з'єднаними двома перемичками і проводом. Наявність перемичок і проводу, який іде від перемикача до лампи, створює необхідні кола. Цю схему використовують при освітленні коридорів та сходових кліток Житлових будинків і підприємств» а також тунелів з двома або кількома виходами.
Лампи освітлювальних електроустановок, які живляться від трипровідної системи трифазного струму, вмикають між двома фазами мережі а ті, що живляться від чотирипровідної мережі,— між фазним і нульовим проводами.