Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
готові 1- 48.doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
02.12.2018
Размер:
8.27 Mб
Скачать

19. Переваги та недоліки кварцово-галогенних ламп розжарення в порівняні зі стандартними лр. Умовні позначення кварцово-галогенних ламп розжарення.

Переваги: 1) більша світлова віддача на 19-70%; 2) краще кольоропередавання; 3) більша СТС (у 2 рази); 3) компактність, діаметр менший в 5 разів, довжина в 2,5 раза.

Недоліки: 1) висока вартість, в 5 раз перевищує вартість звичайних ЛР; 2) необхідність застосування знижуючого трансформатора для живлення від мережі напругою 220 В, що підвищує вартість освітлювальних приладів і знижує світлову віддачу; 3) висока чутливість до китків струму при вмикані й відхилень напруги мережі, коливання напруги не повині перевищувати 3-5 %:; 4) чутливість до забруднення зовнішньої поверхні колби.

Умовні позначення

Цифра перший елемент буква К-кварцова, другий И- йодна, Г-галогена, М-малогабаритна, МН- мініатюрна, СМ-для літаків, А-автомобільна, ММ- маячна, Ф- термовипромінювач, Д- диференційне ТР, у якому ділянки спіралі чергуються з тире, КГК- з концентрованим ТР, О-з відігнутими кінцями. Перша цифра після букви-номінальна електрична напруга у вольтах, друга-номінальна електрична потужність, Вт, третя після знака + - номінальна потужність другої спіралі, цифра після дефісу- модифікація лампи.

Наприклад: КГТД220-1000-1- кварцово-галогений термовипромінювач з диференційним ТР на напругу 220 В, потужністю 1000 Вт.

20. Можливість економії електроенергії за рахунок переходу на більш ефективні джерела світла.

===== ΔЕ=Т*(β11*n1*N1- β22*n2*N2),

де ΔЕ - можлива економія при переході від першого варіанту джерел світла до другого.

Т - число годин використання максимуму освітлювального навантаження в рік;

β - коефіцієнт, що враховує втрати потужності в мережі і ПРА в установках( в ЛР = 1,03, ЛЛ=1,23);

Р - потужність однієї лампи;

n - число ламп в одному світильнику;

N - загальне число освітлювальних приладів одного типу в освітлювальній установці.

Економія електроенергії, яка може бути отримана за рахунок удосконалення освітлення в якійсь складній системі, залежить в основному від:

а) світлової віддачі використаних джерел світла;

б) дольової участі в освітлювальних установках приладів з джерелами світла різних типів;

в) світло – технічних і експлуатаційних параметрів світильників (зокрема втрат в ПРА);

г) ефективності проектного рішення освітлювальної установки.

21. Метод коефіцієнта використання

Метод застосовують для знаходження рівномірного освітлення. Для розрахунку локалізованого освітлення, освітлення похилих і вертикальних поверхонь використовувати його не можна через велику похибку одержуваних результатів. У своїх звичних формах він дозволяє забезпечити середню освітленість горизонтальної поверхні з урахуванням всіх падаючих на неї потоків, як прямих так і відбитих. Перехід від середньої освітленості до мінімальної в цьому випадку може здійснюватися лише приблизно. Метод коефіцієнта використання дає можливість визначити світловий потік ламп, який необхідний для створення нормованої освітленості з врахуванням світла, відбитого стінами і стелею приміщення.

Метод коефіцієнта використання засто-совується для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь, а також для розрахунку зовнішнього освітлення у випадках, коли нормована середня освітленість.

Світловий потік (Ф) визначають за формулою

,

де - світловий потік джерела світла

Е – нормальна нормована освітленість, лк;

S – площа освітлюваного приміщення, м2;

Кз – коефіцієнт запасу, враховує зниження освітленості в процесі експлуатації в результаті зменшення світлового потоку джерела світла в процесі горіння, зниження ккд світильників в результаті забруднення стін і стелі приміщення;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, який характеризує відношення середньої освітленості до мінімальної (коефіцієнт для КЛЛ і ЛЛ рекомендують );

N – кількість ламп, шт.;

– коефіцієнт використання світлового потоку (у відносних одиницях), тобто відношення світлового потоку, що падає на горизонтальну площину, рівну площі підлоги і розташовану на висоті робочих місць (розрахункової поверхні) до сумарного потоку усіх ламп.

Коефіцієнт використання світлового потоку знаходимо з таблиць, знаючи індекс приміщення та коефіцієнти відбивання.

Індекс приміщення розраховуєм за формулою:

,

де - довжина приміщення, м;

- ширина приміщення, м;

- висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.

,

де - висота приміщення, м;

- відстань світильників від перекриття, м ;

- висота робочої поверхні, м.

А, В – довжина і ширина приміщення, м.

Величина коефіцієнта нерівномірності освітлення (Z) для світильників, розміщення яких складає Z=1,15 – для ЛР, Z=1,1 – для ЛЛ.

Визначаємо кількість ламп за формулою

Е-- мінімальна нормована освітленість

Визначаємо кількість ламп для даного приміщення:

Загальну потужність освітлюваної установки визначаємо за формулою

,

де - кількість ламп, шт;

- потужність однієї лампи, Вт.

Питому потужність визначаємо за формулою

- загальна потужність освітлюваної установки, Вт;

- площа приміщення, м2.