- •Статистика травматизму в Україні за останні п'ять років
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •112 Основні положення закону україни „про охорону праці"
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни „про охорону праці"
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці Види інструктажів
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.5. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3600ЦрдНв(у3-ув)гв
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень 2.6.1. Значення виробничого освітлення
- •0" ІсР 2ср . Зср Рис. 2.8.Типові криві сили світла
- •2. 7.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •2.7.2. Захист від вібрацій
- •Добавки до більш високого рівня в залежності від різниці двох додаваних рівнів
- •2.9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2.0Сн0вні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •3.4.3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Характеристика найбільш поширених шляхів струму в тілі людини
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.13 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •1994 1995 1996 1997 1998 Роки
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єкта
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •Межі вогнестійкості та розповсюдження вогню для будівельних конструкцій
- •V Не ноимуються
- •II. Державні нормативні акти про охорону праці (днаоп)
3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
Розташування виробничого обладнання, вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва у виробничих приміщеннях та на робочих місцях не повинно бути небезпечним для персоналу. Розташування виробничого обладнання та комунікацій, котрі є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів, відстань між одиницями обладнання, а також між обладнанням і стінами виробничих будівель, споруд повинні відповідати діючим нормам технологічного проектування, будівельним нормам і правилам
3.1.4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ і
РОБОЧИХ МІСЦЬ
Конструкція робочого місця, його розміри та взаємне розташувань його елементів повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психофізіологічним характеристикам людини, а також характеру роботі Облаштоване згідно з вимогами стандартів робоче місце забезпечує зручк положення людини. Це досягається регулюванням положення крісла, виссп та кута нахилу підставки для ніг за умови її використання, або висота і розмірів робочої поверхні. Повинне забезпечуватись виконання трудові* операцій в зонах моторного поля (оптимальної досяжності, легкої досяжнос та досяжності) в залежності від необхідної точності і частоти дій.
Організація робочих місць повинна забезпечувати стійке положень та вільність рухів працівника, безпеку виконання трудових операції виключати або допускати лише в деяких випадках роботу в незручні1 позиціях, котрі зумовлюють підвищену втомлюваність.
Загальні принципи організації робочого місця:
-
на робочому місці не повинно бути нічого зайвого; всі необхід для роботи предмети повинні знаходитись поряд з працівником, але ь заважати йому;
-
ті предмети, котрими користуються частіше, розташовують*; ближче, ніж ті предмети, котрими користуються рідше;
-
предмети, котрі беруть лівою рукою, повинні знаходитись злів а ті предмети, котрі беруть правою рукою, повинні знаходитись справі
-
якщо використовують обидві руки, то місце розташувань пристосувань вибирається з врахуванням зручності захоплювання йог двома руками;
-
небезпечніше, з точки зору можливості травмування працівник обладнання повинне розташовуватись вище, ніж менш небезпечні Однак слід враховувати, що важкі предмети під час роботи зручніше 1 легше опускати, ніж піднімати;
-
робоче місце не повинне захаращуватися заготовками і готовим деталями; ;
-
організація робочого місця повинна забезпечувати необхід* оглядовість.
Засоби відображення інформації повинні бути розташовані в зонах інформаційного поля робочого місця з врахуванням частоти та значущості інформації, типу засобів відображення інформації, точності і швидкості спостереження та зчитування.
3.3.3. БЕЗПЕКА ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ
Кількість транспортних шляхів та їх ширина залежать від кількості та насиченості вантажопотоків конкретного виробництва. При цьому до уваги беруться зручність і безпека руху. В тупикових частинах доріг передбачаються об'їзди або майданчики для розворотів. Проїздна частина території підприємства повинна мати розмітку. Дороги повинні постійно утримуватись у справному стані, очищатись від льоду і снігу Під час ожеледі в холодну пору року дорожнє покриття слід посипати піском. Контроль стану транспортних комунікацій здійснюють спеціально призначені відповідальні особи.
На видних місцях на території підприємства встановлюються схеми руху транспортних засобів і дорожні знаки. Швидкість руху на території Підприємства залежить від виду та стану доріг, інтенсивності
транспортних і людських потоків, специфіки транспортних засобів і вантажів, що перевозяться
З метою забезпечення безпеки на території підприємства та в цехах вивішуються схеми руху транспорті/ та робітників. Ширина воріт для автотранспорту повинна бути на 1,5 м ширшою, ніж ширина автомобіля^ але не менша 4,5 м. Максимальна висота вантажу, котрий навантажується на автомобіль, повинна бути не більше 3,8 м над рівнем дороги, а ширина — не більше 2,5 м.
Швидкість залізничного транспорту на території підприємства — не більше 10 кг/год. Переходити колії дозволяється лише у визначенні місцях (переходах), обладнаних настилами. На території підприємстві швидкість руху автотранспорту повинна бути 10 км/год. Така швидкість допускається тоді, коли шлях вільний, його добре видно, коли нема знаків, що обмежують швидкість і забезпечується безпека руху. Прі в'їзді в цех та виїзді з нього швидкість руху автотранспорту не повинні перевищувати 5 км/год. Такої ж швидкості слід дотримуватись при виїзд з бічного проїзду на головний або на дорогу з інтенсивним рухом, прі поворотах, при русі на перехрестях, в густому тумані та при русі назад.
В місцях пересічення внутрішньозаводських доріг з залізничним! коліями повинні бути встановлені шлагбауми, звукова та світлові сигналізація. В місцях перетину залізничної колії з дорогою рейки ті дорожнє полотно повинні бути на одному рівні.
Освітленість проїздів на території підприємств повинні бути на менше 0,5 лк, а біля воріт і майданчиків відкритого паркувага-й транспортних засобів — не менше 5 лк. Аварійні освітлювальні систем повинні забезпечувати освітленість не менше 1 лк на майданчика підприємства і не менше 0,2 лк на відкритих територіях. Місі^ проведення ремонтних робіт, траншеї, ями повинні бути огороджеи і позначені дорожними знаками, а вночі — світловою сигналізацією Огородження повинні мати сигнальне пофарбування смугами чорногї та жовтого кольорів.
З метою забезпечення безпеки влаштовуються окремі в'їзди ті виїзди для транспорту, входи та виходи для людей. Швидкість рух; транспортних засобів на території підприємства не повинЦ перевищувати 5 км/год.
Проїжджа частина повинна бути розміченою. Межі проїжджої частини повинні бути встановлені з р рахуванням габаритних розмірів транспортних засобів разом з вагта>\-тм, що перевозяться. Відстань від межі проїжджої час гпмі ^о - ,ої 'с грукціі будівель та обладнання
ювинна
бути '"е
менш.'
ОС.
с
при р^с людей—
не менше 0,8 м.
3.3.4. БЕЗПЕКА ВНУТРІШНЬОЦЕХОВОГО ТРАНСПОРТУ
За необхідності міжцехових переміщень вантажів всіма видами безрейкового транспорту при двостс ронньому русі влаштовують магістральні проїзди. їх кількість та роз гашування залежать від планування виробничої будівлі, її розмірів в плані, місця розташування цехів, де перевозяться вантажі. Ширина проїздів для автомобілів, електронавантажувачів — 5,5 м. Ширина проїздів та відстань між верстатами і робочими місцями для підлогового транспорту залежить від виду та вантажопідйомності транспортних засобів, способів організації руху (односторонній, двосторонній, без розвороту, з розворотом на 90 або 180°) від розташування обладанання і робочих місць.
На підприємствах практично всіх галузей промисловості широко застосовуються конвеєри. Всі рухомі частини конвеєрів, до котрих можливий дотик робітників, повинні бути огороджені. Огородження може бути зблокованим з приводом конвеєра з метою вимикання привода при знятті або відкриванні огородження. Повинні бути огороджені оглядові люки пересипних лотків, бункерів, розташованих у місці завантаження і розвантаження конвеєрів. Проходи і проїзди під конвеєрами огороджуються суцільними навісами, які виходять за межі конвеєра на 1 м. Частини траси конвеєрів, де прохід людей заборонений, загороджуються поруччями висотою 1,0 м від підлоги.
Конвеєри повинні мати аварійні вимикачі у головній і хвостовій частинах. У випадку необхідності встановлюються аварійні вимикачі або натягується аварійний дріт вздовж проходу для обслуговування конвеєра. Встановлюється також двостороння запобіжна передпускова або світлова сигналізація, котра вмикається автоматично до вмикання привода конвеєр?
Ширина проходів для обслуговування конвеєрів повинна бути не менше 0,75 м (для пластинчастих — 1,0 м). Між паралельно встановленими конвеєрами слід передбачати прохід шириною 1,0 м (для пластинчастих — 1,2 м). При довжині конвеєрів понад 20 м в необхідних місцях слід монтувати містки з поруччями для проходи людей. При цьому відстань між настилом містка і будівельним конструкціями або комунікаціями має бути не менше 2,0 м. Шириь містків повинна бути не менше 1,0 м. Ухил сходів та майданчикп повинен бути: не більше 45° при постійній експлуатації і не більше 60° при експлуатації 1—2 рази на зміну; 90° при використанні менше одного разу на зміну. Ширина сходів повинна бути не менше 0,7 м.
Гвинтові конвеєри повинні обладнуватися блокуванням, яке вимикає конвеєр при відкритті кришки або люка конвеєра. Редуктор, передачі, муфти огороджуються. Елеватори, котрі застосовуються для транспортування сипких матеріалів у вертикальній площині, також повинні обладнуватись блокуванням для автоматичного вимикання привода у випадку відкривання кришок та люків, а також на випадок обриву конвеєрної стрічки. Верхня та нижня частини елеватора з'єднуються сигналізацією.