- •Статистика травматизму в Україні за останні п'ять років
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •112 Основні положення закону україни „про охорону праці"
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни „про охорону праці"
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці Види інструктажів
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.5. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3600ЦрдНв(у3-ув)гв
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень 2.6.1. Значення виробничого освітлення
- •0" ІсР 2ср . Зср Рис. 2.8.Типові криві сили світла
- •2. 7.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •2.7.2. Захист від вібрацій
- •Добавки до більш високого рівня в залежності від різниці двох додаваних рівнів
- •2.9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2.0Сн0вні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •3.4.3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Характеристика найбільш поширених шляхів струму в тілі людини
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.13 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •1994 1995 1996 1997 1998 Роки
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єкта
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •Межі вогнестійкості та розповсюдження вогню для будівельних конструкцій
- •V Не ноимуються
- •II. Державні нормативні акти про охорону праці (днаоп)
1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
Успішна
профілактика виробничого травматизму
та професійної захворюваності можлива
лише за умови ретельного вивчення
причин їх виникнення. Для полегшення
цього завдання прийнято поділяти
причини виробничого травматизму і
професійної захворюваності на наступні
основні групи: організаційні, технічні,
санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.
Організаційні
причини:
відсутність або неякісне проведення
навчання з питань охорони праці;
відсутність контролю; порушення вимог
інструкцій, правил, норм, стандартів;
невиконання заходів щодо охорони праці;
порушення технологічних регламентів,
правил експлуатації устаткування,
транспортних засобів, інструменту;
порушення норм і правил
планово-попереджувального ремонту
устаткування; недостатній технічний
нагляд за небезпечними роботами;
використання устаткування, механізмів
та інструменту не за призначенням.
Технічні
причини:
несправність виробничого устаткування,
механізмів, інструменту; недосконалість
технологічних процесів; конструктивні
недоліки устаткування, недосконалість
або відсутність захисних загороджень,
запобіжних пристроїв, засобів сигналізації
та блокування.
Санітарно-гігієнічні
причини:
підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі
робочих зон шкідливих речовин; недостатнє
чи нераціональне освітлення; підвищені
рівні шуму, вібрації; незадовільні
мікрокліматичні умови; наявність
різноманітних випромінювань вище
допустимих значень; порушення правил
особистої гігієни.
Психофізіологічні
причини:
помилкові дії внаслідок втоми працівника
через надмірну важкість і напруженість
роботи; монотонність праці; хворобливий
стан працівника; необережність;
невідповідність психофізіологічних
чи антропометричних даних працівника
використовуваній техніці чи виконуваній
роботі.
Основні
заходи щодо попередження та усунення
причин виробничого травматизму і
професійної захворюваності поділяються
на технічні та організаційні.
До
технічних заходів
належать заходи з виробничої санітарії
та техніки безпеки.
Заходи
з виробничої санітарії передбачають
організаційні, гігієнічні та
санітарно-технічні заходи та засоби,
що запобігають дії на працюючих шкідливих
виробничих факторів. Це створення
комфортного мікроклімату шляхом
влаштування відповідних систем опалення,
вентиляції, кондиціювання повітря;
теплоізоляція конструкцій будівлі та
технологічного устаткування; заміна
шкідливих речовин та матеріалів
нешкідливими; герметизація шкідливих
процесів; зниження рівнів шуму та
вібрації; установлення раціонального
освітлення; забезпечення необхідного
режиму праці та відпочинку, санітарного
та побутового обслуговування.
Заходи
з техніки безпеки передбачають систему
організаційних та технічних заходів
та засобів, що запобігають дії на
працюючих небезпечних виробничих
факторів. До них належать: розроблення
та впровадження безпечного устаткування;
механізація та автоматизація технологічних
процесів; використання запобіжних
пристосувань, автоматичних блокуючих
засобів; правильне та зручне розташування
органів керування устаткуванням;
розроблення та впровадження систем
автоматичного регулювання, контролю
та керування технологічними процесами,
принципово нових нешкідливих та
безпечних технологічних процесів.
До
організаційних заходів
належать: правильна організація роботи,
навчання, контролю та нагляду з охорони
праці; дотримання трудового законодавства,
міжгалузевих та галузевих нормативних
актів про охорону праці; впровадження
безпечних методів та наукової організації
праці; проведення оглядів, лекційної
та наочної агітації і пропаганди з
питань охорони праці; організація
планово- попереджувального ремонту
устаткування, технічних оглядів та
випробувань транспортних та
вантажопідіймальних засобів, посудин,
що працюють під тиском.
1.7. ЗНАКИ БЕЗПЕКИ ТА СИГНАЛЬНІ КОЛЬОРИ
Безпека
виконуваних робіт суттєво залежить від
дохідливості, швидкості та точності
зорової інформації. На цьому основане
широке використання на підприємствах
знаків безпеки та сигнальних кольорів,
які відіграють роль закодованого носія
відповідної інформації. Кольори сигнальні
та знаки безпеки регламентовані ГОСТ
12.4.026-76. Відповідно до цього нормативного
документу у нас, як і в багатьох інших
країнах, прийняті наступні основні
сигнальні кольори:
червоний — „небезпека", жовтий —
„увага', зелений — „безпека", синій
— „інформація".
Червоний
— колір призначений для позначення
протипожежних засобів та абсолютної
(невідкладної') зупинки. Крім того, ним
фарбують місце, обладнання та прилади,
де може виникнути вогненебезпечна чи
аварійна ситуація.
Жовтим
кольором фарбують небезпечні зони
устаткування, низько розташовані над
проходами конструкції, виступи на
підлогах, а також засоби внутрішньоцехового
транспорту. Для більшої помітності
застосовують чередування жовтих та
чорних смуг.
Зелений
колір свідчить про безпеку, зокрема про
безпеку руху, а синій служить для
інформації. Білим кольором позначають
межі проїздів, проходів, місць складування.
ГОСТ
12.4.026-76 регламентує також відповідне
пофарбування інженерних конструкцій
(трубопроводів та електрошин).
Знаки
безпеки
призначені для попередження працюючих
прб можливу небезпеку, про необхідність
застосування відповідних засобів
захисту, а також дозволяють чи забороняють
певні дії працівників. Встановлені
знаки безпеки наступних груп: забороняючі,
попереджуючі, приписуючі та вказівні
(рисунок дивись на четвертій сторінці
обкладинки).
Розділ 2
ОСНОВИ
ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ
САНІТАРІЇ