- •Статистика травматизму в Україні за останні п'ять років
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •112 Основні положення закону україни „про охорону праці"
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни „про охорону праці"
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці Види інструктажів
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.5. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3600ЦрдНв(у3-ув)гв
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень 2.6.1. Значення виробничого освітлення
- •0" ІсР 2ср . Зср Рис. 2.8.Типові криві сили світла
- •2. 7.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •2.7.2. Захист від вібрацій
- •Добавки до більш високого рівня в залежності від різниці двох додаваних рівнів
- •2.9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2.0Сн0вні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •3.4.3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Характеристика найбільш поширених шляхів струму в тілі людини
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.13 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •1994 1995 1996 1997 1998 Роки
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єкта
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •Межі вогнестійкості та розповсюдження вогню для будівельних конструкцій
- •V Не ноимуються
- •II. Державні нормативні акти про охорону праці (днаоп)
2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
Джерелами електромагнітних випромінювань в радіотехнічних пристроях є генератор, тракти передачі енергії від генератора до антени, антенні пристрої, електромагніти в установках для термічної обробки матеріалів, конденсатори, високочастотні трансформатори, фідерні лінії. При їх роботі в навколишнє середовище поширюються ЕМП.
Встановлені правилами гранично допустимі рівні (ГДР) ЕМП поширюються на діапазон частот ЗО кГц— 300 ГТц (табл. 2.14).
Електромагнітне поле ВЧ і НВЧ, що несе з собою енергію, може самостійно поширюватися в просторі без провідника електроструму зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Воно змінюється з цією частотою, що і струм, який його створив. Електромагнітне поле в 5—н діапазонах частот оцінюється напруженістю поля. Одиницею вимір напруженості поля для електричної складової є вольт на метр (В/м Поле у 9—11 діапазонах частот оцінюється поверхневою густиної потоку енергії, (ГПЕ). Одиницею виміру ГПЕ є Ват на квадратни метр — (1 Вт/м2 = 0,1 мВт/см2 =100 мкВт/см2).
Таблиця 2.1
Номенклатура діапазонів частот
|
Номер діапазоне |
Діапазон частот (виключаючи нижню, включаючи верхню межу) |
Діапазон хвиль (виключаючи нижню, включаючи верхню межу) |
Відповідний метричний розподіл діапазонів |
|
5 |
Від ЗО до 300 кГц |
Від Ю4до 103м |
Кілометрові хвилі (низькі частоти, НЧ) |
|
6 |
Від 300 до 3000 кГц |
Від 103до 102м |
Гектаметрові хвилі (середні частоти, СЧ) |
|
7 |
Від 3 до ЗО МГц |
Від 102до 10 м |
Декаметрові хвилі (високі частоти, ВЧ) |
|
8 |
Від ЗО до 300 МГц |
Від 10 до і м |
Метрові хвилі (дуже високі частоти, ДВЧ) |
|
9 |
Від 300 до 3000 МГц |
Від і до 0, і м |
Дециметрові хвилі (ультрависокі частоти, УВЧ) |
|
10 |
Від 3 до ЗО ГТц |
Від 10 до 1 см |
Сантиметрові хвилі (надвисокі частоти, НВЧ) |
|
11 |
Від ЗО до 300 ГТц |
Від 1 до 0,1 см |
Міліметрові хвилі (надзвичайно високі частоти, НЗВЧ) |
Коли дози електромагнітних випромінювань електромагнітні установок радіочастот перевищують допустимі значення, виникаюТ професійні захворювання.
Гранично допустимі рівні напруженості електричного пол (електрична складова ЕМП) виражаються середньоквадратични (ефективним) значенням, і рівень ГПЕ, який виражається середні значенням, визначається в залежності від частоти (довжини) хвиі і режиму випромінювання за табл. 2.15.
ГДР, наведені в даній таблиці, не поширюються на радіозасоби телебачення, які нормуються окремо.
Гранично допустимі рівні ЕМП, які створюють телевізійні радіостанції в діапазоні частот від 48 до 1000 МГц, визначаються за формулою:
ЕГДР=21Г37, (2.60)
де Егдр— ГДР напруженості У МП (електричної складової ЕМП), В/м; /— несуча частота оцінюваного канала (канала зображення або супроводу), МГц.
Таблиця 2.15 Гранично допустимі рівні електромагнітних полів (безперервне випромінювання, амплітудна або кутова модуляція)
№
діапазону Метричний
розподіл діапазонів
Частоти Довжина
хвиль
ГДР
5 Кілометрові
хвилі (низькі частоти, НЧ)
30—300
кГц 10—1
км
25
В/м
6 Гептаметрові
хвилі (середні частоти, СЧ)
0,3—3
МГц 1—0,1
км
15
В/м
7 Декаметрові
хвилі (високі частоти, ВЧ)
3—30
МГц 100—10
м
3
Ід/. В/м*
8 Метрові
хвилі (дуже високі частоти, ДВЧ)
30—300
МГц 10—1
м
ЗВ/м
"Примітка.
Я - довжина хвилі в метрах або
ГДР = 7,43 - 3 Ід},
де/-частота в МГц.
Контроль інтенсивності опромінення повинен проводитись не рідше 1 разу на рік, а також при введенні в дію нових чи реконструйованих старих генераторних установок і при зміні умов праці.