- •Статистика травматизму в Україні за останні п'ять років
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •112 Основні положення закону україни „про охорону праці"
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни „про охорону праці"
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці Види інструктажів
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.5. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3600ЦрдНв(у3-ув)гв
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень 2.6.1. Значення виробничого освітлення
- •0" ІсР 2ср . Зср Рис. 2.8.Типові криві сили світла
- •2. 7.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •2.7.2. Захист від вібрацій
- •Добавки до більш високого рівня в залежності від різниці двох додаваних рівнів
- •2.9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2.0Сн0вні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •3.4.3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Характеристика найбільш поширених шляхів струму в тілі людини
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.13 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •1994 1995 1996 1997 1998 Роки
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єкта
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •Межі вогнестійкості та розповсюдження вогню для будівельних конструкцій
- •V Не ноимуються
- •II. Державні нормативні акти про охорону праці (днаоп)
1Л.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі ДНАОП і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, установи, організації. Відповідно до
Рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування „Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 12. 12. 1993 року № 132, до основних нормативних актів підприємства належать:
-
Положення про систему управління охороною праці на підприємстві.
-
Положення про службу охорони праці підприємства.
-
Положення про комісію з питань охорони праці підприємства.
-
Положення про роботу уповноважених трудового колективу з питань охорони праці'.
-
Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.
-
Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, а також пожежно-технічного мінімуму.
-
Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативних актів про охорону праці.
-
Положення про організацію попереднього і періодичного медичних оглядів працівників.
-
Положення про санітарну лабораторію підприємства.
-
Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт.
-
Інструкції про порядок зварювання і проведення інших вогневих робіт на підприємстві.
-
Загальнооб'єктові та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки.
-
Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
-
Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці.
-
Наказ про організацію безкоштовної видачі працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування.
-
Наказ про організацію безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємства, що працюють у шкідливих умовах.
-
Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
Виходячи із специфіки виробництва та вимог чинного законодавства власник затверджує нормативні акти із вищезазначеного списку та інші, що регламентують питання охорони праці.
1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Відповідно до ст. 49 Закону України „Про охорону праці" за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Дисциплінарна
відповідальність
полягає у накладанні дисциплінарних
стягнень, передбачених чинним
законодавством. Відповідно до ст. 147
КЗпП встановлено такі дисциплінарні
стягнення: догана, звільнення з роботи.
Право накладати дисциплінарні стягнення
на працівників має орган, який користується
правом прийняття на роботу цього
працівника. Дисциплінарне стягнення
може бути накладене за ініціативою
органів, що здійснюють державний і
громадський контроль за охороною праці.
За кожне порушення може бути застосоване
лише одне дисциплінарне стягнення. При
обранні дисциплінарного стягнення
необхідно враховувати ступінь тяжкості
вчиненого проступку і заподіяну ним
шкоду, обставини, за яких вчинено
проступок, попередню роботу працівника.
Адміністративна
відповідальність
накладається на посадових осіб, винних
в порушеннях законодавства про охорону
праці у вигляді грошового штрафу. Право
накладати адміністративні стягнення
з причин, зазначених у ст. 49 Закону
України „Про охорону праці" мають
службові особи Держнаглядохоронпраці.
Адміністративній відповідальності
підлягають особи, які досягли на момент
вчинення адміністративного правопорушення
шістнадцятирічного віку.
Матеріальна
відповідальність
включає відповідальність як працівника,
так і власника (підприємства). У ст. 130
КЗпП зазначається, що працівники несуть
матеріальну відповідальність за шкоду,
заподіяну підприємству (установі) через
порушення покладених на них
обов'язків, в
тому числі, і внаслідок порушення правил
охорда,
праці. Матеріальна відповідальність
встановлюється лише за пряму діисну
шкоду
і за умови,
коли така шкода заподіяна підприємству
- панові)
винними протиправними
діями (бездіяльністю) працівника. Іі^
відповідальність, як правило, обмежується
певною частиною заробітку працівника
і не повинна перевищувати повного
розміру заподіяної шкоди
Матеріальна відповідальність
може бути накладена незалежно від
притягнення працівника до дисциплінарної,
адміністративної чи кримінальної
відповідальності. Власник підприємства
(установи)
або
уповноважена ним особа (орган) несе
матеріальну відповідальність за
заподіяну шкоду працівникові незалежно
від наявності вини, якщо не доведе, що
шкода заподіяна внаслідок непереборної
сили або умислу потерпілого. Збитки у
зв'язку з порушеннями законодавства
про охорону праці можуть включати
відшкодування потерпілому втраченого
заробітку, одноразову допомогу, додаткові
витрати на лікування, протезування,
якщо потерпілий залишився живим, а
також витрати на поховання в разі смерті
потерпілого, одноразову допомогу на
сім'ю та на утриманців.
Кримінальна
відповідальність
настає, якщо порушення вимог законодавства
та інших нормативних актів про охорону
праці створило небезпеку для життя або
здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної
відповідальності з питань охорони
праці може бути будь-яка службова особа
підприємства, установи, організації
незалежно від форм власності, а також
громадянин — власник підприємства чи
уповноважена ним особа. Кримінальна
відповідальність визначається у
судовому порядку.