- •Статистика травматизму в Україні за останні п'ять років
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •112 Основні положення закону україни „про охорону праці"
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни „про охорону праці"
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці Види інструктажів
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.5. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3600ЦрдНв(у3-ув)гв
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень 2.6.1. Значення виробничого освітлення
- •0" ІсР 2ср . Зср Рис. 2.8.Типові криві сили світла
- •2. 7.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •2.7.2. Захист від вібрацій
- •Добавки до більш високого рівня в залежності від різниці двох додаваних рівнів
- •2.9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2.0Сн0вні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •3.4.3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Характеристика найбільш поширених шляхів струму в тілі людини
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.13 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •1994 1995 1996 1997 1998 Роки
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єкта
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •Межі вогнестійкості та розповсюдження вогню для будівельних конструкцій
- •V Не ноимуються
- •II. Державні нормативні акти про охорону праці (днаоп)
Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення
В ДСТУ 2293-93 „Охорона праці. Терміни та визначення" та інших стандартах даються визначення основних понять та термінів в галузі охорони праці.
Охорона
праці — це
система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних
та лікувально- профілактичних заходів
і засобів, спрямованих на збереження
здоров'я та працездатності людини в
процесі праці.
Умови
праці —
сукупність факторів виробничого
середовища і трудового процесу, які
впливають на здоров'я і працездатність
людини в процесі її професійної
діяльності.
Шкідливий
виробничий фактор
— виробничий фактор, вплив якого може
призвести до погіршення стану здоров'я,
зниження працездатності працівника.
Небезпечний
виробничий фактор
— виробничий фактор, дія якого за певних
умов може призвести до травм або іншого
раптового погіршення здоров'я працівника.
Відповідно до ГОСТ 12 0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
До
фізичних
небезпечних та шкідливих виробничих
факторів належать: рухомі машини та
механізми; пересувні частини виробничого
устаткування; підвищена запиленість
та загазованість повітря робочої зони;
підвищена чи понижена температура
поверхонь устаткування, матеріалів чи
повітря робочої зони; підвищений рівень
шуму, вібрацій, інфразвукових коливань,
ультразвуку, іонізуючих випромінювань,
статичної електрики, електромагнітних
випромінювань, ультрафіолетової чи
інфрачервоної радіації; підвищені чи
понижені барометричний тиск, вологість,
іонізація та рухомість повітря;
небезпечне значення напруги в електричному
колі; підвищена напруженість електричного
чи магнітного полів; відсутність чи
нестача природного світла; недостатня
освітленість робочої зони; підвищена
яскравість світла; пряме та відбите
випромінювання, що створює засліплюючу
дію.
До
хімічних
небезпечних та шкідливих виробничих
факторів належать хімічні речовини,
які за характером дії на організм людини
поділяються на загальнотоксичні,
подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні,
мутагенні, такі, що впливають на
репродуктивну функцію.
До
біологічних
небезпечних та шкідливих виробничих
факторів належать патогенні мікроорганізми
(бактерії, віруси, мікроскопічні гриби
та ін.) та продукти їх життєдіяльності,
а також макроорганізми (рослини та
тварини).
До
психофізіологічних
небезпечних та шкідливих виробничих
факторів належать фізичні (статичні
та динамічні) і нервово-психічні
перевантаження (розумове перенапруження,
перенапруження органів чуття, монотонність
праці, емоційні перевантаження).
Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп.
Дія
окремих несприятливих факторів
виробничого середовища може призвести
до
виробничої травми
— порушення анатомічної цілісності
організму людини або його функцій
внаслідок впливу виробничих факторів.
Виробничі травми класифікують:
-
за видом травмуючого агента — механічні, термічні, хімічні, променеві, електричні, комбіновані та ін.;
-
за виробничими матеріальними причинами (носіями) травми — рухомі частини обладнання, готова продукція, відходи виробництва;
-
за локалізацією травм — травми очей, голови, рук, ніг, тулуба;
-
за ступенем тяжкості пошкоджень — легкі, тяжкі, смертельні;
-
за технологічними операціями — вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення вантажів та ін.
Часто
травма є наслідком нещасного випадку.
Нещасний випадок на виробництві
— раптовий вплив на працівника
небезпечного виробничого фактора чи
середовища, внаслідок яких заподіяна
шкода здоров'ю або наступила смерть.
Наслідком
дії несприятливих виробничих факторів
може бути і
професійне захворювання
—паталогічний стан людини, обумовлений
роботою і пов'язаний з надмірним
напруженням організму або несприятливою
дією шкідливих виробничих факторів.
Діагноз професійного захворювання ставиться у кожному випадку з урахуванням характеристики умов праці, тривалості роботи працюючого за даною професією, професійного „маршруту" робітника, даних попередніх періодичних медичних оглядів, результатів клініко-лабораторних та діагностичних досліджень. Цей діагноз встановлюється лише тоді, коли саме умови праці зумовили розвиток даного захворювання, тобто є його безумовною причиною.
Окрім
професійних, на виробництві зараз
відокремлюють групу, так званих,
виробничо зумовлених захворювань
— захворювань, перебіг яких ускладнюється
умовами праці, а частота їх перевищує
частоту подібних у працівників, які не
зазнають впливу певних професійних
шкідливих факторів.