27 Серпня 2002 року. Використані матеріали:

1. Бжеський Роман, історик. Доповідь на зборах української діаспори в США. — 1954.

2. Шевчук Валерій. Козацька держава. — К.: Абрис, 1995.

3. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Хроніка життя та діяльності. — К.: Наук. думка, 1994.

4. Братко-Кутинський Олексій. Феномен України: Наук. дослідження // Вечірній Київ. — 1996.

5. Гуцало Євген. Ментальність орди. — К.: Видавничий центр «Просвіта», 1996.

6. Заява Президії Академії наук Вищої школи України // Літ. Україна. — 2002. — № 27. — 22 серп.

Додаток: Лише основні дати подій із життя б.Хмельницького

(див. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Хроніка життя та діяльності. — К.: Наук. думка, 1994)

Близько 1595, 27 грудня — народився Богдан Зиновій Хмельницький.

1620, 9-10 вересня — брав участь у битві при Цецорі з турецько-татарською армією, у якій загинув його батько, а сам потрапив по 1622 рік до турецької неволі, викупила мати.

1630 — Брав участь у козацькому повстанні під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

1637 — Богдан Хмельницький брав участь у козацькому повстанні під проводом Павла Михновича Бута (Павлюка), у тому числі 6-го грудня у битві під Кумейками. Писар Війська Запорозького.

1638, весна — Б.Хмельницький брав участь у козацько-селянському повстанні під проводом Я.Остряниці, Дмитра Гуні та Скидана.

1638, березень-квітень — Варшава. Сейм скасував козацьке самоврядування, число реєстрових обмежено до 6 тис.

1638, 8 травня — Битва загонів Остряниці з польським військом С.Потоцького під Лубнами.

1638, червень — Битва повстанців з поляками під Жовнином.

Переселення частини козаків та селян на чолі з Острянином в Слобідську Україну (заснування ними м. Чугуєва.)

30 серпня — Богдан Хмельницький брав участь у козацькій раді в Києві, де його обрано до складу посольства до короля Польщі.

1639, вересень — у складі нового козацького посольства вирушив до Варшави.

18 жовтня-15 листопада — брав участь у сеймі у питанні поступок козацтву. Король прийняв козацьке посольство.

1644, Жовтень — Б.Хмельницький веде переговори у Варшаві з французьким послом щодо умов найму козаків.

1645, квітень — у Франції укладає угоду про наймання 2600 козаків.

1646, березень — Богдан Хмельницький у складі посольства їде до Варшави.

10-го квітня — таємна зустріч козаків з королем Польщі Владиславом IV, який обіцяв збільшити реєстр козацького війська до 12-20 тис.

1646, жовтень — Можливо Хмельницький брав участь з козаками у битві під Дюнкерком.

1647, травень-червень — Таємна зустріч Б.Хмельницького з королем, під час якої Владислав IV пообіцяв заборонити вищим урядникам кривдити козаків і підтримав підготовку козаками морського походу.

Серпень-вересень — зустріч Б.Хмельницького з канцлером Речі Посполитої, який вручив йому гетьманські клейноди для організації морського походу.

Вересень-жовтень — таємні наради козаків під проводом Б.Хмельницького з питань щодо організації повстання.

Листопад — Чигиринський осавул Р.Пешта доніс на Хмельницького, і чигиринського сотника заарештували. Р.Пешта вигнав родину Б.Хмельницького з Чигирина.

Грудень — За допомогою друзів звільнився з ув’язнення і втік з невеличким загоном козаків і сином Тимофієм на Запоріжжя.

1648, січень — Вирядив посольство Книша до кримського хана. Іслам-Гірея (не до царя “єдінокровного і православного” Московії!) з проханням надати допомогу в боротьбі з Польщею.

1648, 25 січня — Повстання козаків на Запорожжі. Обрання гетьманом Богдана Хмельницького. Початок Визвольної війни руського (українського) народу за незалежність і створення національної держави.

1648, лютий — Укладання Б.Хмельницьким союзного договору з кримським ханом.

березень — відбулися переговори з послами М.Потоцького про умови припинення боротьби. Козацька рада відхилила пропозицію коронного гетьмана Речі Посполитої.

19 квітня — польські підрозділи дісталися до Жовтих Вод.

1648, 5-6 травня — Перемога Б.Хмельницького над поляками з С.Потоцьким під Жовтими Водами.

1648, 16 травня — Розгром польської армії козацько-татарським військом у Гороховій Діброві поблизу Корсуня.

18-20 травня — Б.Хмельницький передав коронному гетьману М.Потоцькому вимоги Війська Запорозького, щодо відновлення козацьких вольностей і автономії держави Русь.

8-го червня — лист до царя Московії Олексія Михайловича з пропозицією зайняти польський трон; обіцяв надати військову допомогу.

20-ті числа травня — Універсали гетьмана до населення Русі-України з закликами підійматися на боротьбу.

1648, 6-7 червня — Б.Хмельницький зустрівся у Мошнах із затриманим гінцем севських воєвод Климовим, який віз листи до А.Кисіля. Під час розмови повідомив його про бажання отримати допомогу від Московії для боротьби проти Польщі.

1648, червень — Лівобережна Україна. Звільнення Стародуба, Новгород-Сіверського, Борзни, Чернігова.

- Б.Хмельницький розробляє і впроваджує військовий статут “Про устрій війська Запорізького”.

20 червня — лист Б.Хмельницького до хотимського воєводи С. Волховського про своє невдоволення наміром Московії надати допомогу Польщі. Канцлер Польщі Є.Оссолінський запросив воєнної допомоги у Франції.

1648,11 липня — лист до воєводи Плещєєва з осудженням наміру Московії допомагати Польщі й пропозицією уряду Московії розпочати наступ на Польщу і оволодіти королівським троном.

24 липня — лист до Н.Плещеєва про намір підтримувати дружні відносини з Московією.

1648, 16-18 липня — Розгром польського війська козацькими полками Максима Кривоноса, під м. Старокостянтиновом.

29 липня — лист до воєводи С.Болховського з повідомленням, що не вірить у щирість польської сторони у переговорах, із проханням до уряду Московії надати допомогу у боротьбі з Польщею. 1648,

липень-серпень — Звільнення територій Чернігівського, Київського, Брацлавського, Подільського (без Кам’янця) та частини Волинського воєводств.

1648, 13 вересня — Розгром армією Б.Хмельницького 80-90 — тисячного польського війська під Пилявцями.

1648, 21 вересня — Козацькі полки взяли фортецю Кодак на Запоріжжі.

2-го жовтня — лист Б.Хмельницького до магістрату Львова з вимогою виплатити контрибуцію й видати жидів (які організували активний і тривалий продаж українців у рабство, розвідка Б.Хмельницького перехопила гінця з відповідною інформацією).

Львів заплатив викуп у сумі близько 0,5-0,6 мільйона злотих.

25 жовтня — прибув посланець від королевича Яна ІІ Казиміра з обіцянкою в разі обрання королем укласти з Військом Запорозьким мир і підтвердити його привілеї (?).

27 жовтня — Лист Богдана Хмельницького до міщан Замостя з пропозицією розпочати переговори і висловленням побажання бачити на польському троні Яна Казимира.

1648, 7 листопада — польський сейм обрав королем Яна II Казимира.

8-го листопада — мешканці Замостя дали викуп 20 тис. злотих Війську Запорізькому.

18 листопада — Б.Хмельницький відправив посольство до турецького султана з повідомленням про звільнення земель Русі-України з-під влади Польщі і проханням у разі потреби надати допомогу Війську Запорозькому.

1-го грудня — лист короля про “пробачення” Війську Запорозькому і обіцянкою відмінити унію, зберегти давні вольності.

2-го грудня — універсал Яна ІІ Казимира до панів і шляхти про укладення миру і застереженням не карати підданих за участь у повстанні. Універсал короля до мешканців Руського (Українського) воєводства з наказом припинити заколоти і виконувати “звичайне підданство” панам.

11 грудня — лист Яна ІІ Казимира до Богдана Хмельницького з вимогою розіслати суворі накази загонам повстанців в Русі і Білорусі, щоб розійшлися по домівках.

17 грудня — Б.Хмельницький прибув до Києва, де міщани і духовенство влаштували йому урочисту зустріч як визволителю Русі “від лядської неволі”.

1649, 1-го січня — лист до трансільванського володаря щодо обміну посольствами й інформацією.

11 лютого — Б.Хмельницький відвідав голову польської комісії А.Кисіля з переговорів про укладання мирного договору і під час розмови заявив про свій намір відірвати “від ляхів всю Русь-Україну”.

12 лютого — прийняв посланців від А.Кисіля з проханням продовжити переговори.

13 лютого — на переговорах з комісарами Богдан Хмельницький повідомив про свій намір звільнити від польського панування всі етнічноруські (українські) землі.

15 лютого — укладене перемир’я з Польщею.

Лютий — прибуло турецьке посольство з повідомленням про згоду Порти допомогти Війську Запорозькому. Вислав козаків у всі кінці земель під Польщею (й Литву) для організації повстань проти панування шляхти.

19 квітня — відбулася зустріч з московським посольством Г.Унковського, під час якої Б.Хмельницький просив допомоги від Московії проти Польщі і заявив про свій намір домогтися повної незалежності Русі-України в її етнографічних межах.

Початок березня — бої козаків і повстанців Подільського полку І.Федоровича з польською армією (6-8 тис. жовнірів).

29 квітня — Ян ІІ Казимир видав першу і другу пропозицію шляхті з розпорядженням готуватися до походу проти Русі (Козацької держави).

Травень — Б.Хмельницький збирає армію і домовляється з сусідами про допомогу у війні проти Польщі.

1649, 21 липня — українське військо зазнало поразки у бою з литовцями під Лоєвим (Бєларусь).

28 липня — польський уряд оголосив нагороду за голову Гетьмана Русі Б.Хмельницького.

5 серпня — українсько-татарська армія атакувала польське військо з Яном ІІ Казиміром і завдала йому нищівної поразки під Зборовом.

6 серпня — підкуплені поляками татари зрадили.

9 серпня — Б.Хмельницький присягнув королю на вкрай невигідних умовах Зборівського договору.

Друга половина серпня — зустрівся з послом Московії П.Литвиновим і висловив невдоволення відмовою Московії надати йому військову допомогу.

10 вересня — аудієнція путивльським воєводам, під час якої назвав їх “лазутчиками” і висловив різке невдоволення політикою Московії стосовно Козацької держави.

22 листопада — прийняв послів Московії і під час переговорів дорікнув за відмову Москви надати Війську Запорозькому допомогу проти Польщі.

1649, листопад — За розпорядженням гетьмана в Козацькій державі почалося карбування власної монети (?).

1650, січень — Польський сейм затвердив Зборівський договір.

Король підтвердив привілей, виданий Війську Запорізькому під Зборовом. Король видав митрополиту Київському С.Косову “Апробацію (схвалення) сеймову прав і вольностей релігії грецької народу руському”.

Березень — Лист короля до гетьмана з розпорядженням готуватися до можливого походу проти Московії.

7 квітня — Лист від А.Кисіля (українця за походженням) з намаганням схилити Б.Хмельницького до підтримки антимосковської політики польського уряду.

12 квітня — Одержав листа від короля, в якому той схиляв гетьмана до ворожих дій проти Московії.

Серпень — відрядив посольство до Крим-Гірея, щоб переконати його у необхідності відмовитися від походу на Московію.

15 жовтня — Дав аудієнцію послам Московії, під час якої порушив питання про надання Московією допомоги Війську Запорізькому.

18 жовтня — прибув королівський посол Воронич. Під час переговорів гетьман порушив питання про передачу йому тієї “частини Русі”, що ще перебувала в складі Польщі і поставив вимогу ліквідації унії.

9 листопада — Гетьман прийняв московського архидиякона і під час розмови порушив питання про надання Московією військової допомоги проти Польщі.

11 листопада — лист до царя з домаганням від московського уряду чіткої відповіді з питання прийняття Війська Запорізького під протекцію Московії.

1650, грудень — лист від турецького султана з повідомленням про те, що Порта прийняла його з Військом Запорізьким під свою протекцію.

1651, початок січня — Б.Хмельницький відправив посольство полковника Михайла Суличича до Москви з проханням проводити дружню політику відносно Русі-України і не надавати допомоги Польщі.

1-10 березня — облога польським військом козаків і міщан з полковником І.Богуном у Вінницькому монастирі.

З’явився московський посол Лопухін з листом царя, що засвідчував дружню позицію Московії стосовно Русі-України.

1651, 18 червня — Початок Берестейської битви. Невдача поляків.

19 червня — переговори короля з ханом.

20 червня — вирішальний день битви, під час якої Іслам-Гірей знову зрадив і залишив поле бою.Українська армія відступила.

Кінець червня — литовська армія вторглася на Чернігівщину.

20 червня — 2 липня — Іслам-Гірей тримав Б.Хмельницького і І.Виговського у полоні.

6 липня — Б.Хмельницький зібрав раду старшини, яка вирішила зайнятися організацією оборони Козацької держави.

24 липня — литовське військо розпочало наступ на Київ і зайняло його.

3 серпня — козаки розгромили 7 ворожих хоругв під Таборівкою.

Середина серпня — Б.Хмельницький відправив посольство до Москви для ведення переговорів про прийняття царської протекції.

1652, початок січня — наказав козакам бути готовими відбити можливий напад польських підрозділів.

10-11 квітня — повернулося з Москви посольство І.Іскри з повідомленням, що уряд Московії не надасть військової допомоги проти Польщі.

22 травня — почалася битва українсько-татарського війська з 20-тисячною польською армією М.Калиновського під Батогом.

23 травня — Б.Хмельницький прибув під Батіг і розгромив поляків.

Кінець травня — Доручив полковнику Остапу Гоголю звільнити Подільське воєводство від польської шляхти. Розростання антифеодальної і визвольної боротьби на території Козацької України.

20-ті числа вересня — Гетьман зустрівся з грецьким митрополитом Гавриїлом, що їхав до Москви, якому висловив невдоволення позицією Московії щодо ненадання допомоги в боротьбі з Польщею.

1653, 6 січня — Гетьман скликав у Чигирині старшинську раду, що висловилася проти замирення з Польщею, за проведення мобілізації козацьких полків.

Лютий, перша половина — лист до короля з повідомленням, що Військо Запорізьке просило Олексія Михайловича стати посередником у переговорах з Польщею.

Лютий, друга половина — польські підрозділи вторглися на Брацлавщину.

23 березня — лист до Олексія Михайловича про наступ польського війська і з проханням надати допомогу.

Березень, друга половина — Проведено мобілізацію української армії. Гетьман відправив посольство до хана з проханням надати допомогу.

Початок квітня — польське військо після поразки під Монастирищем відступило з Брацлавщини. Турецький уряд ухвалив надати допомогу Козацькій державі. Б.Хмельницький заборонив татарським мурзам, які прибули на допомогу, грабувати міста і села, брати ясир.

21 квітня — Тиміш Хмельницький (син) розбив під Яссами військо молдавського господаря С.Георгіце.

12 травня — переговори українського посольства з московським урядом, який відхилив пропозиції Русі-України.

Середина травня — до гетьмана прибув турецький посол Магомет-ага з пропозицією прийняти підданство Порти і привіз із собою булаву, бунчук, шаблю і кафтан. На допомогу Хмельницькому з’явилися біля 15 тисяч татар.

17 травня — син Тиміш зазнав поразки від валашсько-трансільванського війська при Торговіште.

Друга половина травня — Гетьман скликав раду для обговорення пропозиції турецького уряду, яка була відхилена.

Кінець травня — Наказав органам місцевої влади ловити підпалювачів міст.

31 травня — Д’єрдь ІІ Ракоці прийняв пропозицію Польщі про спільні військові дії проти України.

3 червня — Гетьман прийняв посланців московських путивльських воєвод і повідомив, що в скрутній ситуації доведеться прийнять турецький протекторат.

Початок червня — Гетьман вимагав від татарських мурз звільнити ясир, набраний на Поділлі. Розпорядився, щоб козаки відбили ясир. Дізнався про поразку війська сина Т.Хмельницького. Викрито змову серед старшини і козаків проти гетьмана.

13 червня — Гетьман скликав старшинську раду під Меджибожем, яка вирішила послати посольство для переговорів з королем про укладення миру на основі Зборівського договору. Тиміш Хмельницький повернуся з молдавського походу додому в Смілу.

4 липня — Чигирин. Прийняв посольство Московії і довідався про небажання уряду Московії поривати з Польщею і надати допомогу Війську Запорізькому.

Липень, початок — Вислав посольство до Д’єрдя ІІ Ракоці з пропозицією відновити дружбу і не надавати допомоги ворогам.

10 липня — Прийняв московського посла Ладижинського, який привіз грамоту про згоду прийняти Русь під протекцію Московії.

12 липня — Молдавський господар С. Георгіце звернувся до польського короля з проханням надати допомогу у боротьбі проти Б.Хмельницького, “порушника спокою усіх націй”.

Липень, середина — Гетьман відправив до хана посольство з повідомленням, що король вирушив проти козаків і з проханням прибути на допомогу.

Липень, кінець — король наказав послати на допомогу С.Георгіце 5- 6 тисяч жовнірів.

Серпень, початок — Іслам-Гірей розпорядився відпустити захоплених у полон українців. Турецький уряд затвердив на престолі молдавським господарем С. Георгіце і дав розпорядження попередити Б.Хмельницького не підтримувати В.Лупу і не втручатися до молдавських справ.

- Б.Хмельницький направив сина Тимофія на чолі 8 тисяч козаків до Молдавії для відновлення на престолі В.Лупу.

- Лист Богдана до С. Потоцького з проханням сприяти укладенню миру на основі Зборівського договору.

- З’явилося посольство від турецького уряду з пропозицією прийняти протекторат Порти.

- Лист до короля з проханням укласти мир.

9 серпня — Лист до царя зі згодою на протекцію Московії і з проханням надати військову допомогу.

10 серпня — Угорсько-валасько-молдавська армія розпочала облогу козаків у Сучаві.

15 серпня — 40-тисячна польська армія очолювана королем, вирушила з-під Львова до Галича.

1653, 17 серпня — Б. Хмельницький прийняв московського посла, повідомив про початок воєнних дій з Польщею і передав листа царю з проханням надіслати військову допомогу проти Польщі.

1653, 18 серпня — на допомогу гетьману прибули татарські мурзи.

19 серпня — Б.Хмельницький виступив з військом у похід. Одержав листа від сина Тимофія з проханням надати допомогу. Послав посольство до хана з проханням надати допомогу обложеному у Сучаві Тимофію. Універсали козакам з наказом прибувати до війська.

29 серпня — лист до короля з пропозицією розпочати переговори.

Серпень, кінець — лист до сина з проханням триматися, бо тепер не має можливості надіслати допомогу.

Вересень, початок — скликана у Бірках розширена старшинська рада відхилила прийняття протекції Польщі чи Порти.

2 вересня — смертельно поранено сина Тимофія у Сучаві. Останній лист Тимофія до батька з повідомленням про поранення і проханням надіслати допомогу.

- Б.Хмельницький послав до Москви чигиринського отамана Лавріна Капусту з проханням надати допомогу і з засвідченням готовності в разі необхідності прийняти протекцію Туреччини.

1653,7 вересня — польська армія прибула до Кам’янця-Подільського. Помер син Тимофій Хмельницький.

10 вересня — Іслам-Гірей виступив на допомогу гетьману. Хан вислав на допомогу Тимофію Хмельницькому 12 тисяч татар.

13 вересня — цар послав посольство в Україну, яке на випадок початку воєнних дій Польщі з Україною і наміру Б. Хмельницького прийняти турецький протекторат мало повідомити гетьмана, що цар бере під свою руку Військо Запорозьке.

21 вересня — Б.Хмельницький наказав війську виступити на допомогу сину. У с.Зелене король довідався про прибуття на допомогу Б.Хмельницькому Кази-Гірея і наближення хана, скликав раду, яка ухвалила відступити.

22 вересня — Б.Хмельницький з війська виступив на допомогу сину.

29 вересня — козацьке військо в Сучаві уклало перемир’я з ворогом, яке передбачало вільний вихід козаків зі зброєю в руках в Україну.

Богдан отримав листа від сина Тимофія про його поранення. Хан об’єднався з гетьманом.

- Одержав ультиматум польського уряду: відіслати татар назад, залишитися в Чигирині і готувати продовольство для польської армії.

- Б.Хмельницький та Іслам-Гірей підтверджують договір про воєнно-політичний союз.

1-го жовтня земський собор у Москві ухвалив рішення про взяття під царську руку Війська Запорозького.

Жовтень, початок — козаки залишили Сучаву і з тілом Тимофія Хмельницького вирушили зі зброєю додому.

7-9 жовтня — Б.Хмельницький прибув до Степанівни на Брацлавщині, де довідався про смерть сина. Наказав Павлу Яненку відвезти тіло Тимофія до Чигирина і не ховати до його повернення з походу. Розпустив по домівках козаків, які повернулися з-під Сучави.

8-10 жовтня — Універсал мешканцям Козацької держави про заборону продавати москвинам коней, зброю і боєприпаси...

Універсал про масову мобілізацію чоловіків до війська.

1653, 11 жовтня — почалися сутички підрозділів козацько-татарського війська з польськими.Універсал мешканцям Поділля, щоб ховалися до міст від татар, бо можливе повернення їх до Криму.

20-ті числа — Гетьман з 30-40-тисячним військом прибув до Бара.

Жовтень, друга половина — Викрито змову проти гетьмана у війську.

- Універсал козакам України прибувати до війська.

- Завершення оточення польського війська під Жванцем.

Листопад, початок — прибув Л. Капуста з грамотою царя про рішення Земського собору. Відправив Л.Капусту до московських послів з листом та усним повідомленням таємно прибути до табору.

Наказ Л.Капусті схопити і стратити полковника М.Федоровича, який розпочав підготовку змови проти гетьмана і привласнив майно сина Тимофія Хмельницького.

8-го листопада — Наказав козакам і міщанам не впускати татар до міст.

10-го листопада — залишив з військом Бар, подався до Гусятина. Розпорядився полковникам повідомити мешканців полків, що татари можуть повернутися назад.

- У польському таборі відбувся виступ ланових жовнірів, більшості яких вдалося вирватися звідти і податися додому.

17 листопада — почалися переговори хана з королем про замирення.

20-ті числа — універсали до мешканців України щоб береглися татар.

Листопад, кінець — катастрофічне становище обложеної польської армії. Король Ян ІІ Казимир запропонував гетьману взяти участь у переговорах.

3-го грудня — розпочалися переговори між королем і ханом, в яких Русь-Україна не брала участі.

5-го грудня — Укладено усну Кам’янецьку угоду між королем і ханом про припинення воєнних дій, виплату хану споминків, право татар брати ясир на західних землях Русі-України, залишення козаків “при давніх вольностях” відповідно до Зборівського договору.

6 грудня — гетьман послав І.Виговського до хана довідатися про зміст укладеної угоди. Скликав старшинську раду, на якій повідомив про рішення Земського собору, прибуття посольства Московії та зміст Кам’янецької угоди.

13-14 грудня — послав сотника до хана з попередженням, що вжито заходів проти можливих грабежів татар.

16-17 грудня — розпустив армію, наказавши старшині прибувати до Переяслава.

21-го грудня — лист до московського посольства В.Бутурліна із запрошенням їхати до Переяслава.

30-го грудня — відбулися похорони у Суботові сина гетьмана Тимофія Хмельницького.

1654, 6-го січня — Б.Хмельницький прибув до Переяслава.

7-го січня — гетьман видав універсал старшині про необхідність готуватися до відбиття можливого нападу ворога.

- універсал про заборону виробляти горілку в Києві.

1654, 8-го січня — провів таємну раду зі старшиною, що ухвалила рішення прийняти протекторат Московії.

- Виник конфлікт між гетьманом зі старшиною і В.Бутурліним з приводу відмови московського посольства присягнути “за государя царя”, що не порушуватимуться козацькі вольності, а Козацька Україна не буде уступлена Речі Посполитій.

- Гетьман скликав нову раду, яка після тривалих вагань все ж вирішила присягнути царю. В.Бутурлін вручив гетьманські клейноди Б. Хмельницькому.

16-17 січня — лист від Кара-мурзи з вибаченням, що татари залишили його під час війни.

17 лютого — лист до царя про відправлення до Москви посольства для завершення переговорів про умови прийняття протекції Московії.

18 лютого — Ян ІІ Казимир звернувся з універсалом до населення Козацької держави, переконуючи їх у доцільності залишитися вірними польській короні. Польський уряд наказав розпочати наступ на Брацлавщину, а литовському гетьману Я. Радзивіллу — на південь Білорусії.

21 березня — лист до українського посольства С.Богдановича-Зарудного і П.Тетері з наказом добиватися від уряду Московії затвердження прав Війська Запорозького і не допустити “безправия посполитству”.

Наказав послу до Москви Ф. Гаркуші домагатися від царя підтвердження прав Війська Запорозького і повідомити про початок воєнних дій проти Польщі.

27 березня — українське посольство в Москві одержало неприйняті царизмом 23 статті Б.Хмельницького, які б закріплювали незалежність України, та ще так звані “березневі статті Москви”, спрямовані на возз’єднання двох народів.

29 березня — гетьман послав до хана посольство з листами про бажання зберегти союз з Кримом.

Квітень, середина — гетьман відправив до Іслам-Гірея посла К.Сидоренка з повідомленням про наступ поляків і проханням допомоги.

28-го квітня — Хан послав до гетьмана посла А.Кегіто домагатися розриву Переяславської угоди з Московією, погрожуючи розпочати проти Русі-України разом з Польщею воєнні дії.

12 травня — гетьман дав аудієнцію послу Московії Т. Перфільєву, через якого звернувся до царя з проханням надіслати негайну військову допомогу.

Травень, середина — до Б.Хмельницького прибув посол царя Т.Спасителєв з розпорядженням направити козацькі полки до Білорусії на допомогу військам Московії.

Травень, кінець — Польські і татарські підрозділи вдерлися на територію України.

Червень, після 20-го — до гетьмана прибув посол шведської королеви Кристини для встановлення дружніх відносин і пропозицією союзу проти Речі Посполитої.

1654, 4 липня — лист до царя з проханням повернути захоплені у Видубецького монастиря землі.

Липень, середина — Польське військо вдерлося у західні райони Брацлавщини.

1654, 16-17 липня — прибуло посольство від нового валахського воєводи К.Щербана.

8-9 серпня — відправив посольство до Криму з листами до нової влади і верхівки, схиляючи її до укладення договору з Україною і розриву стосунків з Польщею.

17 жовтня — 30-тисячна польська армія виступила у похід проти України.

24 жовтня — відправив посольство до царя, повідомляючи про загрозу нападу на Україну і прохаючи надіслати на допомогу 15-20-тисячне військо, завдавши одночасно удар через територію Білорусії до Польщі.

4 листопада — прибуло посольство Московії з повідомленням про успіхи в боротьбі з Литвою і що армія вирушить на допомогу в Україну весною (?!) 1655-го р.

10 листопада — лист до царя з вітанням з приводу захоплення Смоленська і проханням швидше надіслати допомогу.

Листопад, середина — польська армія в районі Царгорода вдерлася на територію Козацької України.

17 листопада — лист гетьмана до В.Шереметєва з проханням прибути на допомогу оскільки почалися бої.

18 листопада — лист до В.Шереметєва про наступ ворогів і з проханням прибути на допомогу.

19 листопада — героїчний захист козаками, опришками і міщанами Буші, які загинули, але не здалися на поталу жовнірам.

21 листопада — лист гетьмана до царя про наступ польського війська і проханням надіслати допомогу.

28 листопада — Бої козаків і міщан Брацлава з поляками.

2 -го грудня — В.Шереметьєв послав на допомогу Б.Хмельницькому 4 тисячне військо на чолі з Ф.В.Бутурліним.

7 грудня — лист до Бутурліна пришвидшити похід.

9 грудня — поляки зайняли Брацлав.

27 грудня — на допомогу полякам прибули 30 тисяч татар.

27-29 грудня — героїчна оборона козаками і міщанами Домівки — польські жовніри знищили близько 20 тисяч мешканців Брацлавщини

1655, 6 січня — Гетьман прийняв послів Московії і висловив невдоволення суперечливими розпорядженнями уряду Московії, а також повільністю дій В.Шереметєва.

15 січня — польсько-татарська армія підійшла до Умані.

19 січня — почалася битва під Охматовим. Оточення українсько-московського війська.

20 січня — переговори Хмельницького з татарами, які погодилися залишити свої позиції під Охматовим.

21 січня — прорив оточення і прибуття війська до Букова; рухаючись до Торчиці, Хмельницький розпустив козацькі полки.

10-12 лютого на допомогу полякам прибуло 40 тис. татар, які здійснили невдалі спроби захопити Торговицю і Умань.

22 лютого — лист до царя з проханням надати допомогу.

1655, Лютий-березень — татари і поляки спустошили Брацлавщину зруйновано 270 поселень, взято ясир близько 200 тис. людей. Лист до царя про плани Польщі і з проханням надати допомогу.

21 березня — лист до В.Шереметєва про бої з поляками і татарами і з пропозицією організувати спільний похід донців і калмиків проти Криму.

24 березня — прибув посол з листами від великого візира та сілістрійського паші.

Кінець березеня — прибув посланець від Карачбея з листами від нього, хана, калги- і нурадин-султанів: розірвати з Росією і відновити союз з Кримом. Послав на Брацлавщину полки І.Богуна та М.Зеленського для звільнення її території від поляків. Направив послів до хана з вимогою не чинити нападів на українські землі.

2 квітня — лист до царя з пропозицією домагатися створення антипольської коаліції.

- розпорядження гетьмана полкам збиратися під Корсунем.

24 квітня — король Польщі Ян ІІ Казимир звернувся до Війська Запорозького, обіцяючи, за умови повернення у його підданство, надати козакам шляхетство, а селян і міщан звільнити від панщини і перевести на виплату чиншу.

Квітень, друга половина — відправив послів до Стамбула зі скаргою на напад татар і проханням прийняти Війсьо Запорозьке під “протекцію”.

- Універсал Гетьмана панам Московії Афіногену та Івану Небольсиним з Брянська про повернення їх підданих, які переселилися на Україну.

- Поширилася епідемія чуми в Козацькій Русі.

- Гетьман розпорядився черкаському полковнику розпочати будівництво мосту через Дніпро.

- Уряд Московії наказав князю Ф.М.Одоєвському організувати силами солдат, донців і калмиків похід на Крим.

Травень, перша половина — Розпочав роботу польський сейм, який ухвалив рішення про скликання посполитого рушення і створення комісії для переговорів з Руссю-Україною.

- на прийомі у Стамбулі посольству Русі-України повідомили про згоду Порти взяти під свою протекцію і послати ханові наказ не підтримувати Польщу.

Травень, середина — прибув посол Швеції з повідомленням про її готовність вступити у війну з Річчу Посполитою.

18 травня — відправив до Швеції посольство з проханням розпочати наступ на Польщу.

- Вирушив з Чигирина до Білої Церкви, де мав намір об’єднатися з військом боярина Бутурліна.

28 травня — наказав І.Золотаренку вирушити проти основних сил ворога на території Білорусі і розгромити їх.

2 червня у Богуславі дізнався про наближення армії Московії до Києва.

10 червня — прибув до Києва для зустрічі московитів.

13 червня — під час зустрічі з В.В.Бутурліним з’ясував план воєнної кампанії проти Польщі.

1655, 23 червня — лист царя з поясненнями причин, чому не пропустив посольство Хмельницького до Швеції.

8 липня — Швеція розпочала війну проти Польщі.

15 липня — відправив посольство до правителів Молдавії і Валахії з підтвердженням бажання зберігати дружні відносини з ними.

Липень — Бранденбурзький курфюрст Фрідріх Вільгельм розробляє план встановлення політичних відносин з Руссю-Україною.

Липень-серпень — успішно діяли донці і запорожці проти Кримського ханства.

24 серпня — відбулося укладення угоди зі Швецією, що передбачала входження західноукраїнського регіону до складу Української Козацької Республіки.

- Хмельницький зняв облогу Кам’янця і вирушив до Львова.

- в Умані з’явилися посли від турецького султана і сілістрійського паші домагатися від гетьмана присяги вірності Порті.

26 серпня — Хмельницький зайняв Скалу-Подільську.

1655, 29 серпня — Варшава здалася шведам.

- виникли суперечності з Бутурліним через його жорстоке ставлення до населення західноукраїнських земель.

1 вересня — українсько-московське військо зайняло Ягельницю.

2 вересня — Магомет-Гірей з ордою вирушив на допомогу Польщі.

5 вересня — українсько-московське військо зайняло Чортків.

16 вересня — Б.Хмельницький зупинився неподалік Львова.

19 вересня — українсько-московські полки розгромили під Городком коронну армію С.Потоцького.

25 вересня — лист до магістрату Львова з третьою вимогою здати місто. Сильний гарматний обстріл міста.

- Відправлено 7-8-тис. корпус для опанування Західної Галичини.

29 вересня — лист від магістрату з відмовою присягати Московії.

7 жовтня — загибель під стінами Старого Бихова (Білорусь) наказного гетьмана І.Золотаренка.

10 жовтня — лист до львів’ян про заняття шведами Кракова та намір гетьмана об’єднати усі етнічно українські землі.

18 жовтня — до гетьмана прибув посол від короля Польщі, щоб схилити його до підданства Польщі і надання їй допомоги у боротьбі проти Швеції. Поставив перед польським урядом вимогу “визнати незалежність держави Русь-Україна в межах усіх етнічно українських земель”.

21 жовтня — Б.Хмельницький довідався про вторгнення татар в Україну 25 жовтня — дав відпускну аудієнцію шведському послу, якому поставив вимогу, щоб шведські війська не вступали на територію Русі-України.

29 жовтня — гетьман залишив околиці Львова.

4 листопада — татари оточили Б.Хмельницького під Заложцями.

5 листопада — до Б.Хмельницького прорвалися основні сили українського війська.

10 листопада — Битва українців і москвинів з татарами і поляками П.Потоцького під Озерною.

11 листопада — нова битва і поразка Магомет-Гірея.

12 листопада — укладення угоди з ханом про нейтралітет Криму у війні проти Польщі.

1655, 20 грудня — уряд Московії повідомив послам Австрії, що цар погоджується на укладення миру з Польщею.

21 грудня — уряд Московії відхилив пропозиції Швеції розпочати переговори про союз проти Польщі.

Грудень — Коронний гетьман С.Потоцький звернувся до Хмельницького з проханням надіслати допомогу проти Швеції.

- Карл Х Густав повідомив, що незабаром надішле посольство.

- Ян ІІ Казимир висловив задоволення укладенням договору з Кримським ханством.

1656, 1 січня — лист до царя з проханням розпорядитися про повернення конотопським купцям захоплених у них товару і грошей.

Січень, початок — прибув посланець С.Потоцького з проханням надати допомогу Польщі.

9 січня — Універсал про дозвіл Київському Братському монастирю ситити мед.

12 січня — послав посольство до хана домагатися повернення захопленого татарами на Брацлавщині ясиру.

Січень, середина — відіслав посланця С.Потоцького з відповіддю, що тепер не має змоги надати Польщі допомогу.

- прибув львів’янин з листами від Яна ІІ Казимира з проханням надати Польщі допомогу у війні зі Швецією.

- прибуло посольство від хана з проханням повернути захоплених у полон татар і допомогти Польщі. Гетьман наказав зібрати усіх полонених татар для обміну на українців.

- відправив молдавського і таласького послів з листами до господарів, пропонуючи їм не надавати допомоги ні Польщі, ні Швеції.

Січень, після 20-го — до гетьмана прибули посланці коронного гетьмана та комісарів з пропозицією розпочати переговори про укладення договору з Польщею.

27 січня — лист до С.Потоцького і комісарів із засудженням політики польського уряду і магнатів, які намагаються “знищити з корінням Русь-Україну”.

29 січня — універсал про призначення Івана Нечая полковником у Білорусь.

- Ян ІІ Казимир звернувся до імператора Австрії Фердинанда ІІІ з проханням виступити посередником у переговорах Польщі з козацькою Руссю.

Лютий — лист до короля про згоду розпочати переговори.

10 лютого — універсал Густинському монастирю про право ловити рибу у Вовчих Озерах.

21 лютого — Карл Х Густав послав до Б.Хмельницького посольство добиватися кращого порозуміння з українським урядом.

Лютий, кінець — з’явилися посланці від короля і коронного гетьмана Польщі з проханням надіслати на допомогу кілька тисяч козаків.

7 березня — лист-відповідь королю про неможливість надіслати тепер йому допомогу.

9 березня з Москви в Русь виїхало посольство домагатися від Б.Хмельницького відкликання козаків з Могилівського повіту, віддання московським воєводам Чичерська, Кричева, Радомля й інших міст Білорусі, покарання полковника Івана Дорошенка за залишення Нового Бихова тощо.

1656, Березень, середина — прибули польські комісари з повноваженнями укласти мир і домогтися надіслання на допомогу Польщі 10 тисяч козаків.

- Б.Хмельницький не прийняв пропозиції Польщі й відправив комісарів з тим, що поки не буде укладено з її урядом договору про мир не зможе послати козаків королю.

Березень, друга половина — Гетьман відправив на чолі 3 тисяч козаків полковника Остапа Гоголя для блокади Кам’янця.

1-го квітня — Гетьман прийняв посла Московії Л.Лопухіна, під час переговорів вказав на неможливість виведення у даний час козаків з Могилівського повіту і пообіцяв провести розслідування у справі І.Дорошенка.

3 квітня — від І.Нечая посланець зі скаргою на зловживання московських могилівських воєвод, які ув’язнили понад 100 козаків.

- лист до С.Потоцького з відмовою надати допомогу Польщі.

5 квітня — прибув посланець Л.Лопухіна з царським наказом покарати І.Нечая і вивести козаків з Могилівського повіту. Б.Хмельницький повідомив посланця, що для розгляду справи направить у Могилівський повіт полковника А.Ждановича.

20-ті числа квітня — провів старшинську раду, що висловилася за припинення переговорів з королем Яном ІІ Казимиром.

7 травня — хан прийняв українське посольство і погрожував розпочати воєнні дії проти Русі-України.

Травень, середина — Б.Хмельницький наказав розгромити загони повс-танців, які виступили проти гетьманської влади і були підтримані загонами донців полковника Григорія Неблядіна.

17 травня — уряд Московії оголосив війну Швеції.

9 червня — надійшло повідомленя про зосередження польського війська під Кам’янцем. Гетьман відправив два полки.

11 червня — до гетьмана прибув посол Московії, щоб повідомити про початок переговорів з Польщею і з’ясувати, де проходитиме кордон між Руссю-Україною і Польщею.

- лист до царя з повідомленням, що до складу Русі-України мають відійти всі українські землі “по Віслу” і до “угорського кордону”, а також з закликом не вірити польському уряду.

- Д’єрдь ІІ Ракоці направив посольство в Русь-Україну добиватися укладення союзу з нею.

30 червня — лист Карла Х Густава до гетьмана з побажанням пришвидшити переговори про укладення угоди.

8 липня — лист до царя з проханням повернути козаку Почепської сотні Тимофію Стовському дружину і дітей, захоплених князем Трубецьким у Мстиславі, які перебували у князя Семена Горчакова.

9 липня — посольство від Д’єрдя ІІ Ракоці з пропозицією укласти угоду.

13 липня — гетьман погодився укласти угоду з Трансільванією.

- лист до Карла Х Густава про бажання зберігати дружбу і повідомленням, що Військо Запорозьке не надаватиме допомоги ворогам Швеції.

- лист до київського наказного полковника: вказати московському воєводі, де можна ловити рибу.

- відправив до Карла Х його посла, засвідчуючи готовність надіслати на допомогу 20-30 тис. козаків проти Польщі.

1656, 26 липня — наказав Р.Гапоненку домагатися кордону по західному рубежу на “всю Русь до Вісли”...

- лист від Карла Х про перемогу над польським військом під Варшавою і проханням визначити час і місце переговорів для укладення союзу.

Серпень — Карл Х погодився уступити Ракоці частину шведами завойованих земель.

12 серпня — почалися переговори між московським і польським посольствами під Вільно, на які не допущено посольство Русі.

2 вересня — Універсал гетьмана про надання феодалу Лаврентію Борзні сіл Горськ, Клюси та інших на Стародубщині.

20 вересня — Універсал священику Івашковському про дозвіл збудувати монастир на р. Рідень з наданням земель.

27 вересня — лист до литовського гетьмана П.Сапєги з питання проведення мирної комісії.

29 вересня — таємна рада Австрії вирішила направити посольство до Б.Хмельницького.

- прибув кримський посол.

- лист-відповідь до царя Московії із запевненням вірності укладеному договору.

8 жовтня — Б.Хмельницький і старшина присягнули на укладеному договорі з Трансільванією, лист до Ракоці про готовність послати йому на допомогу три козацьких полки.

10 жовтня — Універсал про залишення міщанам Козельця міських прибутків.

- укладення союзу з Валахією про взаємодопомогу.

24 жовтня — між Московією і Польщею укладено Віленське перемир’я, яке передбачало обрання царя на польський трон, спільні воєнні дії проти Швеції й Бранденбурга тощо.

Жовтень — укладено угоду про взаємодопомогу з Молдавією.

- відправив татарського посла;.

- наказав козакам бути готовими відбити можливий напад татар, готувати зброю і продовольство.

Листопад, середина — до гетьмана надійшли звістки про Віленське перемир’я, яке передбачало повернення Русі під владу Польщі, що викликало гостре невдоволення політикою московського уряду. Ще одна зрада Московією Переяславської угоди!

16 листопада — лист до Карла Х Густава із запевненням про дружбу і готовність вести боротьбу з ворогами Русі-України.

21 листопада — укладено угоду між Польщею і Австрією, що передбачала надання допомоги королю і посередництво Австрійського імператора у справі порозуміння Польщі з українським гетьманом і бранденбурзьким курфюрстом.

26 листопада — підписано договір між Швецією і Трансільваніє про розподіл земель Речі Посполитої.

- повернулося з Вільно посольство Р.Гапоненка, яке повідомило, що його не допустили до участі в переговорах. Б.Хмельницький різко засудив політику Московії і скликав старшинську раду.

- лист до польської залоги у Бихові (Білорусь) з вимогою здатися запорозькому війську.

12 грудня — До Б.Хмельницького виїхало посольство Швеції з проектом договору.

1657 рік — трансільванець Д’єрдь ІІ Ракоці з військом виступив проти Польщі.

7 січня — з Відня виїхало посольство Австрії до Б.Хмельницького, щоб схилити його до замирення з Польщею.

9 січня — лист до царя про підготовку нападу на Русь-Україну Польських і кримських військ.

- під час переговорів з гінцем Карла Х дав лист зі згодою на підписання найближчим часом українсько-шведського договору.

20 січня — скликав у Чигирині Старшинську Раду для обговорення пропозицій Карла Х щодо договору зі Швецією. Рада відхилила пропозиції Швеції, бо вони не передбачали включення до складу Русі-України західноукраїнського регіону.

30 січня — Гетьман послав полковника до м. Жаботина для покарання представників місцевої влади за прояв неповаги до посольства Швеції.

- відправив посольство до хана для переговорів про укладення воєнного союзу.

19 лютого — прибув посланець К.Перетяткевич польського посла в Русі-Україні С.Женевського, а також гонець Слоневський від польської королеви, щоб переконати повернутися у підданство польського короля на основі укладення “вічного миру”, а також відкликати корпус А.Ждановича.

9 березня — універсал А.Ждановичу ставитися до львів’ян, як до своїх людей.

10 березня — до Чигирина прибуло московське посольство і висловило невдоволення зовнішньополітичними діями гетьмана. Гетьман довів правочинність своїх міжнародних дій.

15 березня — універсал про дозвіл киянам торгувати зі Старим Биховим (Білорусь).

18 березня — українсько-трансільванське військо зайняло Краків.

20 березня — Д’єрдь ІІ Ракоці залишив Краків.

Березень — вжив рішучих заходів для придушення виступу запорожців проти гетьманської влади.

- лист до полковників, війтів і бурмістрів із запрошенням прибути на Старшинську Раду для обрання спадкоємця гетьманської булави після його смерті.

5-11 квітня — Старшинська Рада обрала гетьманом Юрія Хмельницького із застереженням: може стати гетьманом лише після смерті батька.

10 квітня — Карл Х послав посольство, яке засвідчило визнання королем Швеції права Русі-України на західноукраїнські землі і бажало укладення договору та одержання військової допомоги.

Квітень — гетьман прийняв секретаря посольства Австрії, який одержав згоду на посередництво Австрії у переговорах з Польщею.

1657, 23 квітня — наказав послу до Москви Ф.Коробці повідомити про зростання загрози нападу з боку Польщі й Криму та необхідність надати Русі-Україні військову допомогу.

2 травня — універсал про дозвіл грецьким купцям самим вирішувати торговельні справи.

Травень — на переправі через Дніпро біля Шен-Керменя почалися бої козаків з татарами.

- лист від хана пропустити через Дніпро.

- розпорядився наказному гетьману Г.Лісницькому полковникам збирати військо для видбиття татар.

- Б.Хмельницький відмовив хану пропустити військо через Дніпро.

- козаки атакували військо Магомет-Гірея на переправі.

- листи до полковників з розпорядженням повертати втікачів із Московії.

3-го червня — прибуло посольство Московії повідомити гетьмана про невдоволення московського уряду його діями і добитися розширення прав Московії в Русі.

9-го червня — заявив послам Московії, що не погодиться на розрив відносин зі Швецією і піддав критиці політику Москви.

- прибули посольства Швеції і Трансільванії.

- Д’єрдь Ракоці з трансільвансько-українським військом захопив Варшаву.

- за розпорядженням генерального писаря Івана Виговського козаки пропустили Магомет-Гірея на Правобережжя.

11 червня — Б.Хмельницький зустрівся з посланцем Карла Х і бранденбурзького курфюрста Фрідріха.

12 червня — прийняв посла Швеції і переговори з ним доручив вести Івану Виговському.

13 червня — нова зустріч з послами Московії, яким обґрунтував доцільність для Русі-України союзу з Трансільванією і Швецією, відхилив домагання надати московським стрільцям у Києві землю.

14 червня — прибуло посольство з Валахії.

- прибув посол від хана: Гетьман направив посольство В.Бута до хана із застереженням відмовитися від наміру атакувати Д’єрдя ІІ Ракоці, інакше Запорізьке військо виступить проти нього.

- Король відправив до Б.Хмельницького посла домагатися відкликання корпусу А.Ждановича, розриву з Московією і надіслання на допомогу Польщі 10 тисяч козаків.

- гетьман надіслав військо в район Кам’янця, щоб перекрити шлях татарам.

16 червня — універсал купцям-грекам на безмитну торгівлю.

21 червня — лист до Карла Х Густава про хід переговорів щодо укладення договору і про загрозу нападу татар на Русь-Україну.

23 червня — лист до воєводи Ромодановського з проханням надати військову допомогу проти татар і поляків.

26 червня — розпорядився запорозьким козакам вирушити проти татар. Бої з ордою без перемоги жодної з сторін.

- звернувся з проханням до донців вдарити на Крим.

- послав військо з сином Юрієм проти татар.

- наказав запорожцям вдертися в Крим.

- розпорядився стратити чотирьох старшин, запідозрених у намірі захопити владу після смерті.

1657, Після 28-го — татари почали грабіж Брацлавщини.

- відправив кілька полків на допомогу брацлавському полковнику, який бився з татарами.

- загострилася боротьба серед старшин у зв’язку з погіршенням стану здоров’я Б.Хмельницького.

Липень — До Б.Хмельницького прибув посол Московії домагатися розриву зі Швецією і Трансільванією.

- лист до Ромодановського з проханням прибути на допомогу.

- українське військо на чолі з Ю.Хмельницьким і Г.Лісницьким вирушило на допомогу А.Ждановичу та Д’єрдю ІІ Ракоці.

10 липня — листи до думного дяка Алмаза Іванова та боярина Б.Морозова з проханням поклопотатися перед царем про надіслання на допомогу Русі-Україні війська.

- недалеко від м. Скалат відбувся бій між українсько-трансільванською та польською арміями.

12 липня — капітуляція Д’єрдя Ракоці перед польським військом.

Після 15-го — А.Жданович об’єднався з армією Ю.Хмельницького.

16 липня — лист Ромодановського — без наказу царя не може виступити на допомогу Русі.

19 липня — гетьман довідався про залишення А.Ждановичем Д’єрдя Ракоці та оточення останнього поляками. Наказав стратити А.Ждановича та полковників, які залишили Д’єрдя ІІ Ракоці.

Після 20-го — Магомет-Гірей розгромив трансільванське військо під Вишнівцем.

27 липня — лист до царя щодо непорозумінь між конотопськими козаками і боярином Яцином

27 липня 1657 р. — о 5-тій ранку Великий Гетьман Русі-України Богдан Зиновій Хмельницький помер.

23 серпня — відбулося поховання Б.Хмельницького, очевидно, в ним же побудованій Іллінській церкві в його Суботові.

k k k k k

6 вересня 1658 р. — Гетьман Русі Іван Виговський уклав з Польщею Гадяцьку угоду і тим самим офіційно розірвав ніким не підписану і не ратифіковану Переяславську угоду. Наслідок — військова інтервенція Московії в Русь-Україну.

28-29 червня 1659 р. — козаки на чолі з Гетьманом Русі Іваном Виговським розгромили у битві під Конотопом московські війська і кров’ю перекреслили навіть спогад про так звану Переяславську угоду.

1666 рік — за переписом населення у Кримському ханстві в Криму проживало близько 920 тис. українців, татар — близько 180  тисяч, греків, німців, караїмів, євреїв, вірменів — близько 20 тисяч. Загалом 1 млн. 127 тис. (турецький історик Е.Челебі. Див.: Міндюк О. Українці — корінний народ Криму. — Львів: Сполом, 2000.)

Замість післямови

Батьківщину люблять не за те, що вона велика, а за те, що вона своя.

Римлянин Сенека (4-65 рр. н.е.)