Алгоритм лабораторної роботи. Якісний аналіз біологичної рідини на вміст білків та амінокислот.

1) Нінгідринова реакція на амінокислоти.

Принцип реакції. Нінгідрин при нагріванні з α-амінокислотами спричиняє утворення з них альдегіду з вивільненням CO₂ та NH₃, та відновленого нінгідрину. Аміак реагує з відновленим нінгідрином, утворюючи комплекс синьо-фіолетового кольору.

Хід якісного визначення амінокислот. У пробірку налити 0,5 мл розчину амінокислоти та додати 0,5 мл 1% розчину нінгідрину у спирті. Перемішати та нагрівати на во­­­дяній бані 5 хвилин. Спостерігається синьо-фіолетове забарвлення.

2) Ксантопротеїнова реакція на ароматичні амінокислоти.

Принцип методу. Концентрована азотна кислота нітрує бензольне ядро циклічних амінокислот (фенілаланін, тирозин, триптофан) біл­­­ків з утворенням нітросполук жовтого кольору.

Хід виконання. У пробірку налити 0,5 мл розчину ароматичної амінокислоти та до­­­дати (ОБЕРЕЖНО!) 0,5-1 мл конц. HNO₃, розвивається жовте за­­­барвлення.

3) Реакція Фоля (на сірковмісну амінокислоту – цистеїн).

Принцип методу. При нагріванні розчину білка, в якому є за­­­лишки сірковмісних амінокислот (цистеїн) з розчинами лугу та солі свинцю, сірка відщеплюєтся та утворює чорний осад PbS.

Хід виконання. У пробірку налити 0,5 мл розчину цистеїну, до­­­дати 1 мл реактиву Фоля. Нагрівати на водяній бані до утворення чорного забарвлення (5 хвилин).

Тема 9. Структурна організація білків. Фізико-хімічні властивості білків. Реакції осадження білків. Денатурація.

Актуальність теми: білки відіграють центральну роль в процесах життєдіяльності. Вони виконують важливі функції, які складають основу життя (ферменти, скоротливі білки, захисні білки).

В клінічній практиці широко використовують визначення білка в крові та інших біологічних рідинах з діагностичними цілями (білкова недостатність, захворювання печінки, нирок, запалення серозних оболонок).

Конкретні цілі:

1. Пояснювати структурну організацію білків (первинної, вторинної, третинної і четвертинної структур), що необхідно для розуміння їх функцій та патологічних змін при багатьох захворюваннях.

2. Пояснювати фізико-хімічні властивості білків та використовувати ці знання у лабораторної діагностиці для їх виявлення і розподілу на фракції в біооб’єктах.

3. Уміти аналізувати біуретову реакцію для кількісного визначення білків.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Білки як біополімери.	1.1. Функції білків. 1.2. Способи сполучення α-амінокислот в молекулах білків. 1.3. Зв’язки, що формують первинну, вторинну, третинну та четвертинну структури.
2. Рівні структурної організації білкових молекул.	2.1. Первинна, вторинна, третинна, четвертинна структура, типи зв’язків, що стабілізують ці структури. 2.2. Методи визначення структури білка (по Ф. Сенгеру та Едману).
3. Хімічний синтез пептидів та білків.	Прості і складні білки. 3.2. Класифікація білків у залежності від природи простетичної групи та просторової форми: глобулярні та фібрилярні. 3.3. Фактори стабільності існування білків в колоїдних розчинах.
4. Механізм осадження білків. Види осадження.	4.1. Зворотне осадження білків та його використання в медичний практиці. 4.2. Незворотне осадження білків, фактори що його викликають.
5. Денатурація білка, її ознаки.	5.1. Денатуруючи фактори (приклади). 5.2. Ренатурація білка.