Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Биоорганика_ МОДУЛЬ_1, РИО.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
01.12.2018
Размер:
233.47 Кб
Скачать

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій

Вказівки до навчальних дій

1. Правила техніки безпеки в хімічній лабораторії.

2. Класифікація органічних сполук.

2.1. Ациклічні, карбоциклічні (аліциклічні та ароматичні) та гетероциклічні сполуки. Будова їх представників.

2.2. Класи органічних сполук та функціональні групи що їм відповідають.

2.3. Старшинство функціональних груп та їх назва.

3. Номенклатура біоорганічних сполук.

3.1. Тривіальна номенклатура.

3.2. Міжнародна номенклатура (МН).

3.3. Радикально-функціональна номенклатура.

4. Ізомерія органічних сполук.

4.1. Ізомерія будови (структурна ізомерія).

4.2. Просторова ізомерія (стереоізомерія)

4.3. Конфігураційна ізомерія: оптичні, геометричні та конформаційні ізомери.

5. Електронна структура та валентні стани атому вуглецю.

5.1. Схематичне зображення розподілу електронів на атомних орбіталях атому вуглецю.

5.2. Перший валентний стан атому вуглецю (sp3-гібридизація).

5.3. Другий та третій валентні стани атому вуглецю (sp2- та sp-гібридизація).

6. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках.

6.1. σ- та π-зв’язки в органічних сполуках.

6.2. Електронегативність атомів.

6.3. Розподіл електронної густини в органічних молекулах:

  1. індуктивний ефект;

  2. мезомерний ефект.

Тема 2. Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.

Актуальність теми: в організмі людини протікає безліч реакцій в яких можуть брати участь похідні алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів та амінів. Ці реакції можна класифікувати:

  • за механізмом – іонні та радикальні;

  • за спрямованістю: приєднання, відщеплення, заміщення, перегрупірування, окислення та відновлення;

  • за кількістю молекул, що беруть участь в реакції.

В свою чергу рекції приєднання та заміщення можуть протікати за іонним (електрофільним та нуклеофільним), або радикальним механізмом. Одна й таж реакція, в залежності від умов, може протікати за різним механізмом.

Конкретні цілі:

  1. Вивчити реакційну здатність аліфатичних та ароматичних сполук, а також їх гідрокси- та амінопохідних.

  2. Інтерпретувати залежність реакційної здатності біоорганічних сполук від природи хімічного зв'язку та взаємного впливу атомів в молекулі.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій

Вказівки до навчальних дій

1. Характеристика нуклеофілів та електрофілів.

1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи.

1.2. Нуклеофільні та електрофільні реагенти.

2. Насичені аліфатичні вуглеводні (алкани).

2.1. Гомологічний ряд алканів: їх назва та молекулярні формули.

2.2. Хімічні властивості алканів. Радикальне заміщення біля насиченого атому вуглецю(SR).

3. Ациклічні вуглеводні: алкени, алкадієни та алкіни.

3.1. Представники алкенів, алкадієнів та алкінів. Особливості їх будови та хімічні властивості.

3.2. Електрофільне приєднання до ненасичених сполук (АЕ).

4. Ароматичні вуглеводні (арени).

4.1. Загальна характеристика та електронна будова ароматичних вуглеводнів, їх хімічні властивості.

4.2. Електрофільне заміщення в ароматичних сполуках (SЕ).

4.3. Вплив замісників на реакційну здатність аренів.

5. Гідроксильні сполуки: спирти та феноли.

5.1. Будова спиртів та фенолів, їх представники, фізичні та хімічні властивості гідроксисполук.

5.2. Нуклеофільне заміщення біля насиченого атому вуглецю (SN).

5.3. Багатоатомні ациклічні та циклічні спирти.

6. Аміни.

6.1. Аліфатичні та ароматичні аміни: представники та їх будова.

6.2. Хімічні властивості амінів: реакції амінів як нуклеофільних реагентів.

6.3. Анілін: його фармакологічні та біологічні похідні.