- •Пам’ятка студенту! Дисципліна “біологічна та біоорганічна хімія” структурована на 5 модулів:
- •Навчальний план з дисципліни “Біологічна та біооргінічна хімія” для студентів медичних факультетів
- •Модуль 1: Біологічно важливі класи органічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти. Розподіл балів, присвоєних студентам
- •Оцінювання дисципліни.
- •Модуль 1
- •Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв’язку.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Тема 2. Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1. Реакція гліцеріна з гідроксидом міді (іі).
- •2. Реакція бромування фенолу.
- •3. Лужна реакція водного розчину етіламіну.
- •Тема 3. Будова та властивості альдегідів та кетонів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Відношення альдегідів і кетонів до окислення розчином гідроксиду міді (іі).
- •Реакція диспропорціонування (дисмутації) водних розчинів альдегідів (реакція Канніццаро).
- •3. Йодоформна реакція на ацетон.
- •4. Осадження білка формаліном.
- •Тема 4. Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 5. Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Реакція Вагнера на ненасиченість жирів.
- •2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.
- •3. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •Тема 6. Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (гідроксикислот, α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 7. Практичні навички та вирішення ситуаційних задач з теми:“теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук”
- •Тема 8. Амінокислотний склад білків та пептидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Якісний аналіз біологичної рідини на вміст білків та амінокислот.
- •1) Нінгідринова реакція на амінокислоти.
- •2) Ксантопротеїнова реакція на ароматичні амінокислоти.
- •3) Реакція Фоля (на сірковмісну амінокислоту – цистеїн).
- •Тема 9. Структурна організація білків. Фізико-хімічні властивості білків. Реакції осадження білків. Денатурація.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Оцінити дію на білки сульфату амонію, тхо та сульфасаліцилової кислоти. Дати аргументацію.
- •2. Біуретова реакція.
- •Тема 10. Вуглеводи. Будова та хімічні властивості моносахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Чому по-різному взаємодіють з реактивом Фелінга глюкоза і лактоза з одного боку та сахароза з іншого? Пояснити результати.
- •Як і чому при взаємодії глюкози з Cu(oh)2 за різних умов (кімнатна температура та нагрівання) одержуємо різні продукти? Аргументувати висновок.
- •Тема 11. Структура і функції ди- та полісахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Якісна реакція на крохмаль.
- •Тема 12. Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •Тема 13. Структура та біохімічні функції нуклеозидів та нуклеотидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Тема 14. Будова та біологічна роль нуклеїнових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття:
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Література.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
|
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
|
1. Правила техніки безпеки в хімічній лабораторії. |
|
|
2. Класифікація органічних сполук. |
2.1. Ациклічні, карбоциклічні (аліциклічні та ароматичні) та гетероциклічні сполуки. Будова їх представників. 2.2. Класи органічних сполук та функціональні групи що їм відповідають. 2.3. Старшинство функціональних груп та їх назва. |
|
3. Номенклатура біоорганічних сполук. |
3.1. Тривіальна номенклатура. 3.2. Міжнародна номенклатура (МН). 3.3. Радикально-функціональна номенклатура. |
|
4. Ізомерія органічних сполук. |
4.1. Ізомерія будови (структурна ізомерія). 4.2. Просторова ізомерія (стереоізомерія) 4.3. Конфігураційна ізомерія: оптичні, геометричні та конформаційні ізомери. |
|
5. Електронна структура та валентні стани атому вуглецю. |
5.1. Схематичне зображення розподілу електронів на атомних орбіталях атому вуглецю. 5.2. Перший валентний стан атому вуглецю (sp3-гібридизація). 5.3. Другий та третій валентні стани атому вуглецю (sp2- та sp-гібридизація). |
|
6. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках. |
6.1. σ- та π-зв’язки в органічних сполуках. 6.2. Електронегативність атомів. 6.3. Розподіл електронної густини в органічних молекулах:
|
Тема 2. Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.
Актуальність теми: в організмі людини протікає безліч реакцій в яких можуть брати участь похідні алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів та амінів. Ці реакції можна класифікувати:
-
за механізмом – іонні та радикальні;
-
за спрямованістю: приєднання, відщеплення, заміщення, перегрупірування, окислення та відновлення;
-
за кількістю молекул, що беруть участь в реакції.
В свою чергу рекції приєднання та заміщення можуть протікати за іонним (електрофільним та нуклеофільним), або радикальним механізмом. Одна й таж реакція, в залежності від умов, може протікати за різним механізмом.
Конкретні цілі:
-
Вивчити реакційну здатність аліфатичних та ароматичних сполук, а також їх гідрокси- та амінопохідних.
-
Інтерпретувати залежність реакційної здатності біоорганічних сполук від природи хімічного зв'язку та взаємного впливу атомів в молекулі.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
|
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
|
1. Характеристика нуклеофілів та електрофілів. |
1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Нуклеофільні та електрофільні реагенти. |
|
2. Насичені аліфатичні вуглеводні (алкани). |
2.1. Гомологічний ряд алканів: їх назва та молекулярні формули. 2.2. Хімічні властивості алканів. Радикальне заміщення біля насиченого атому вуглецю(SR). |
|
3. Ациклічні вуглеводні: алкени, алкадієни та алкіни. |
3.1. Представники алкенів, алкадієнів та алкінів. Особливості їх будови та хімічні властивості. 3.2. Електрофільне приєднання до ненасичених сполук (АЕ). |
|
4. Ароматичні вуглеводні (арени). |
4.1. Загальна характеристика та електронна будова ароматичних вуглеводнів, їх хімічні властивості. 4.2. Електрофільне заміщення в ароматичних сполуках (SЕ). 4.3. Вплив замісників на реакційну здатність аренів. |
|
5. Гідроксильні сполуки: спирти та феноли. |
5.1. Будова спиртів та фенолів, їх представники, фізичні та хімічні властивості гідроксисполук. 5.2. Нуклеофільне заміщення біля насиченого атому вуглецю (SN). 5.3. Багатоатомні ациклічні та циклічні спирти. |
|
6. Аміни. |
6.1. Аліфатичні та ароматичні аміни: представники та їх будова. 6.2. Хімічні властивості амінів: реакції амінів як нуклеофільних реагентів. 6.3. Анілін: його фармакологічні та біологічні похідні. |