- •Пам’ятка студенту! Дисципліна “біологічна та біоорганічна хімія” структурована на 5 модулів:
- •Навчальний план з дисципліни “Біологічна та біооргінічна хімія” для студентів медичних факультетів
- •Модуль 1: Біологічно важливі класи органічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти. Розподіл балів, присвоєних студентам
- •Оцінювання дисципліни.
- •Модуль 1
- •Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв’язку.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Тема 2. Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1. Реакція гліцеріна з гідроксидом міді (іі).
- •2. Реакція бромування фенолу.
- •3. Лужна реакція водного розчину етіламіну.
- •Тема 3. Будова та властивості альдегідів та кетонів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Відношення альдегідів і кетонів до окислення розчином гідроксиду міді (іі).
- •Реакція диспропорціонування (дисмутації) водних розчинів альдегідів (реакція Канніццаро).
- •3. Йодоформна реакція на ацетон.
- •4. Осадження білка формаліном.
- •Тема 4. Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 5. Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Реакція Вагнера на ненасиченість жирів.
- •2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.
- •3. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •Тема 6. Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (гідроксикислот, α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 7. Практичні навички та вирішення ситуаційних задач з теми:“теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук”
- •Тема 8. Амінокислотний склад білків та пептидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Якісний аналіз біологичної рідини на вміст білків та амінокислот.
- •1) Нінгідринова реакція на амінокислоти.
- •2) Ксантопротеїнова реакція на ароматичні амінокислоти.
- •3) Реакція Фоля (на сірковмісну амінокислоту – цистеїн).
- •Тема 9. Структурна організація білків. Фізико-хімічні властивості білків. Реакції осадження білків. Денатурація.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Оцінити дію на білки сульфату амонію, тхо та сульфасаліцилової кислоти. Дати аргументацію.
- •2. Біуретова реакція.
- •Тема 10. Вуглеводи. Будова та хімічні властивості моносахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Чому по-різному взаємодіють з реактивом Фелінга глюкоза і лактоза з одного боку та сахароза з іншого? Пояснити результати.
- •Як і чому при взаємодії глюкози з Cu(oh)2 за різних умов (кімнатна температура та нагрівання) одержуємо різні продукти? Аргументувати висновок.
- •Тема 11. Структура і функції ди- та полісахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Якісна реакція на крохмаль.
- •Тема 12. Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •Тема 13. Структура та біохімічні функції нуклеозидів та нуклеотидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Тема 14. Будова та біологічна роль нуклеїнових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття:
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Література.
Тема 8. Амінокислотний склад білків та пептидів.
Актуальність теми: структурними компонентами живих клітин являються макромолекули, які виконують різноманітні функції (ферменти, гормони та ін.), мономерними одиницями яких є амінокислоти. Біологічні властивості білків визначає їх амінокислотний склад. В білках виявлено 20 амінокислот, які вивільнюються при гідролізі білків. Всі вони являються L-α-амінокислотами.
Конкретні цілі:
-
Інтерпретувати особливості будови α-амінокислот як основи біополімерів – білків, що є структурними компонентами всіх тканин організму.
-
Робити висновки про варіанти перетворень в організмі α-амінокислот та аналізувати залежність утворення з них фізіологічно активних сполук (ФАС) від будови та реакційної здатності.
-
Пояснювати залежність фізико-хімічних властивостей білків від їх амінокислотного складу.
-
Уміти аналізувати якісні реакції на α-амінокислоти для визначення амінокислотного складу білків та використовувати біуретову реакцію для кількісного визначення білків.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
|
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
|
1. Будова α-амінокислот. |
1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Написати структурні формули 20 природних L-амінокислот як основи білкових молекул. |
|
2. Класифікація амінокислот. |
2.1. Пояснити класифікацію амінокислот за будовою вуглецевого ланцюга. 2.2. Пояснити класифікацію амінокислот за здатністю до синтезу в організмі. 2.3. Пояснити класифікацію амінокислот за полярністю радикалу. |
|
3. Загальні властивості амінокислот. |
3.1. Оптичні властивості амінокислот. 3.2. Хімічні властивості амінокислот як гетерофункціональних сполук: а) утворення функціональних похідних карбонових кислот (солі, складні ефіри, аміди, галогенангідриди); б) утворення похідних аміногрупи (реакції алкілування, ацілування, утворення солей з мінеральними кислотами, основами). 3.3. Кислотно-основні властивості амінокислот. |
|
4. Хімічні реакції α-амінокислот in vivo та in vitro. |
4.1. Написати рівняння реакцій декарбоксилювання амінокислот з утворенням біогенних амінів (фенілаланін, серин, гістидин, триптофан) та пояснити їх фізіологічні функції. 4.2. Написати схему реакцій дезамінування, трансамінування, гідроксилювання амінокислот та пояснити їх фізіологічну роль. 4.3. Написати схему рівняння реакцій утворення амідів глутамінової та аспарагінової кислоти і пояснити їх фізіологічне значення. |
|
5. Реакції якісного та кількісного визначення α-амінокислот. |
5.1. Реакція Ван-Слайка. 5.2. Реакція Серенсена. 5.3. Якісні реакції на α-амінокислоти, пептиди, білки. |
|
6. Реакції поліконденсації з утворенням пептидів. |
6.1. Механізм утворення пептидного зв’язку. |