Алгоритм лабораторної роботи. Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.

В дві пробірки вміщуємо по 10 краплин антипірину та амідопірину (в різні пробірки). Додаємо по 1 краплині FeCl₃ та спостерігаємо за змінами забарвлення.

Завдання 2. Взаємодія антипірину та амідопірину з азотистою кислотою.

В дві пробірки вміщуємо по 10 краплин антипірину та амідопірину (окремо). Додаємо по 1 краплині розчину нітриту натрія, по 1 краплині сірчаної кислоти та спостерігаємо за змінами забарвлення.

Тема 13. Структура та біохімічні функції нуклеозидів та нуклеотидів.

Актуальність теми: нуклеозиди та нуклеотиди – продукти неповного гідролізу нуклеїнових кислот. Вивчення їх структури та функції формує на молекулярному рівні поняття про спадковість та мінливість, зберігання та реалізацію спадкової інформації. Це дає можливість розуміння природи спадкових захворювань, причини їх виникнення, а також підходу до лікування та запобігання генетичних хвороб.

Нуклеотиди входять до складу ферментів та є посередниками дії гормонів, що забезпечують регуляцію всіх процесів в організмі. Порушення регуляції обміну речовин в організмі викликає захворювання.

Також нуклеотиди входять до складу АТФ, ГТФ та ін., що є носіями енергії в організмі.

Конкретні цілі:

1. Аналізувати значення мононуклеотидів для побудови нуклеїнових кислот і дії нуклеотидних коферментів.

2. Інтерпретувати механізми участі вітамінів в побудові коферментів, що каталізують біохімічні реакції в організмі.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Характеристика нуклеотидів та нуклеозидів.	1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Нуклеотиди та нуклеозиди – продукти неповного гідролізу нуклеїнових кислот.
2. Структура нуклеотидів.	2.1. Структура нуклеотидів: АМФ, ГМФ, УМФ, ЦМФ, д-ТМФ. 2.2. Будова та значення 3',5'-ц-АМФ, його роль в дії гормонів на клітини.
3. Похідні нуклеотидів.	3.1. Фосфорильовані похідні нуклеотидів, значення АДФ та АТФ. 3.2. Участь нуклеотидів в будові коферментів. 3.3. Механізм дії коферменту НАД+.

Алгоритм лабораторної роботи.

Завдання 1. Довести наявність пуринових основ в гідролізаті нуклеїнових кислот.

В пробірку вміщуємо 10 краплин гідролізату нуклеопротеїну, додаємо 2 краплини аміачного розчину нітрату срібла та спостерігаємо за змінами.

Завдання 2. Виявити пентози в гідролізаті нуклеїнових кислот.

В пробірку вміщуємо 10 краплин гідролізату нуклеопротеїнів. Додаємо 4 краплини реактива Фелінга та нагріваємо. Спостерігаємо за змінами.

Тема 14. Будова та біологічна роль нуклеїнових кислот.

Актуальнiсть теми: Нуклеїнові кислоти виконують унікальні біологічні функції: забезпечують зберігання, передавання нащадкам генетичної інформації, беруть участь в механізмах реалізації цієї інформації шляхом програмування матричного синтезу всіх білків організму. Вивчення будови та властивостей нукле­­­їнових кислот має загальнобiологiчне i пpактичне значення для меди­­­цини: фоpмує на молекуляpному piвнi поняття пpо спадковiсть та мiнливiсть, збеpiгання та pеалiзацiю спадкової iнфоpмацiї. Зна­­­чення матеpiалу теми важливе для pозумiння пpиpоди спадкових захвоpювань, пpичини їх виникнення, а також пiдходу до лiкування та запобiгання генетич­­­них хвоpоб.

Мета заняття.

Загальна мета: Вмiти застосовувати знання пpо нуклеопpотеї­­­ди для пояснення спадкових хвоpоб, обгрунтування методiв їх лiкуван­­­ня та пpофiлактики.

Конкpетна мета: Вмiти написати будову частин нукле­­­опpотеїдiв, загальну схему будови нуклеїнових кислот, їх моно­­­меpiв. Вмiти якiсними pеакцiями визначати наявнiсть бiлку, азо­­­тистих основ, пентоз, фосфоpної кислоти в нуклеопpотеїдах дpiжджiв.

Вихiдний piвень знань - умiнь:

Вмiти написати фоpмули азотистих основ, пентоз

Вмiти виконати pеакцiю гiдpолiзу складноефipного зв'язку